Під час воєнного стану простой не з вини працівника оплачується у розмірі не менше 2/3 тарифної ставки (окладу) відповідно до ст. 113 КЗпП України. Якщо простой виник з вини роботодавця — оплата становить не менше 2/3 середнього заробітку. Колективний договір або угода сторін може встановити вищий розмір.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Що таке простой і коли він виникає під час війни?
Простой — це зупинення роботи з причин виробничого, організаційного або іншого характеру (ст. 113 КЗпП України). Під час воєнного стану простой виникає, коли роботодавець не може забезпечити працівника роботою через обстріли, відключення електроенергії, евакуацію, пошкодження приміщення або обладнання, але при цьому трудовий договір не призупинено у порядку ст. 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Ключова різниця між простоєм і призупиненням дії трудового договору:
| Критерій | Простой | Призупинення (ст. 13 ЗУ) |
|---|---|---|
| Оплата | Не менше 2/3 ставки | Не виплачується |
| Підстава | Неможливість надати роботу | Неможливість обох сторін виконувати обов'язки |
| Трудові відносини | Тривають у повному обсязі | Тимчасово припиняються |
| Ініціатива | Наказ роботодавця | Повідомлення однієї зі сторін |
Призупинення дії трудового договору можливе лише за одночасного настання двох обставин: неможливості роботодавця надати роботу і неможливості працівника виконувати роботу через військову агресію.
Детальніше про призупинення трудового договору — у матеріалі /topics/prypynennya-trudovoho-dohovoru-voyennyy-stan.
Які розміри оплати праці під час простою?
Розміри оплати залежать від причини простою (ст. 113 КЗпП):
- З вини роботодавця — не менше 2/3 середнього заробітку працівника.
- Не з вини роботодавця і не з вини працівника (зокрема, через воєнні дії) — не менше 2/3 тарифної ставки (окладу).
- З вини працівника — не оплачується.
Колективний договір або угода між роботодавцем і працівником може передбачати вищий розмір оплати, але не нижчий за встановлений законом мінімум.
Важливо: якщо роботодавець незаконно призупинив дію трудового договору замість оформлення простою, він зобов'язаний виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Як покроково оформити простой і захистити свої права?
Алгоритм дій для роботодавця:
- Скласти акт про причини простою (обстріл, відключення енергопостачання, евакуація тощо) із зазначенням дати початку.
- Видати наказ про оголошення простою із зазначенням: причини, переліку працівників/підрозділів, розміру оплати, строку (якщо відомий).
- Повідомити працівників під підпис або електронним засобом зв'язку.
- Вести табель обліку робочого часу з позначкою «П» (простой).
- Нарахувати оплату у розрахунковий день відповідно до ст. 113 КЗпП.
Алгоритм дій для працівника:
- Перевірити, чи виданий наказ про простой (вимагати копію).
- Переконатися, що в наказі зазначено розмір оплати не нижче 2/3 ставки.
- Якщо оплату не нараховують — письмово звернутися до роботодавця з вимогою.
- За відмови — подати скаргу до Державної служби України з питань праці або позов до суду протягом 3 місяців з дня, коли стало відомо про порушення (ст. 233 КЗпП).
Які документи потрібні для оформлення простою?
Мінімальний пакет документів:
- Наказ про простой — із зазначенням причини, дати початку, переліку працівників, розміру оплати.
- Акт або службова записка — фіксує обставини, що спричинили простой (знеструмлення, пошкодження, евакуація).
- Табель обліку робочого часу — з позначкою часу простою.
- Повідомлення працівникам — підтвердження ознайомлення (підпис або електронне підтвердження).
Якщо простой пов'язаний із воєнними діями — до акта доцільно додати підтверджуючі документи: рішення місцевої влади про евакуацію, довідки про пошкодження майна, скріншоти офіційних повідомлень про обстріли.
Яка тривалість простою та порядок продовження?
КЗпП України не встановлює граничного строку простою — він може тривати весь час, поки зберігаються причини, що його спричинили. Під час воєнного стану це особливо актуально: простой може тривати місяцями через тривалі бойові дії, систематичні обстріли або окупацію території, де розташоване підприємство.
Порядок оформлення тривалості та продовження:
- Строк простою зазначається в наказі (якщо відомий). Якщо строк невідомий — наказ видається без зазначення кінцевої дати.
- При зміні обставин роботодавець видає новий наказ про продовження або закінчення простою із зазначенням підстав.
- Якщо причини простою усунуто — роботодавець зобов'язаний видати наказ про його закінчення та повідомити працівників про дату відновлення роботи.
- Під час простою роботодавець має право (але не зобов'язаний) переводити працівника на іншу роботу відповідно до ст. 34 КЗпП — за згодою працівника або без неї на строк до 1 місяця (якщо інша робота не протипоказана за станом здоров'я).
- Оплата праці за весь період простою нараховується у встановленому розмірі незалежно від його тривалості.
Детальніше про переведення на іншу роботу під час воєнного стану — у матеріалі /topics/perevedennya-na-inshu-robotu-voyennyy-stan.
FAQ
Чи може роботодавець взагалі не платити під час простою?
Ні, якщо простой оголошено і він не з вини працівника — оплата є обов'язковою (ст. 113 КЗпП). Відмова від виплати є порушенням трудового законодавства. Виняток: якщо замість простою законно оформлено призупинення дії трудового договору за ст. 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» — у такому разі виплата заробітної плати не здійснюється.
Чи можна звільнитися під час простою?
Так. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням у будь-який час, попередивши роботодавця за 2 тижні (ст. 38 КЗпП). Під час воєнного стану строки можуть змінюватися за угодою сторін.
Чи зберігається стаж під час простою?
Так, час простою зараховується до загального трудового стажу, оскільки трудові відносини не припиняються.
Чи поширюються гарантії ст. 119 КЗпП на мобілізованих під час простою?
Відповідно до ст. 119 КЗпП за мобілізованими працівниками зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток. Ці гарантії діють незалежно від того, чи оголошено на підприємстві простой. Виняток: якщо дію трудового договору призупинено за ст. 13 ЗУ — гарантія збереження середнього заробітку на такого працівника не поширюється.
Куди звертатися, якщо роботодавець не оплачує простой?
- Державна служба України з питань праці (Держпраці) — онлайн-скарга на dsp.gov.ua.
- Суд — позов про стягнення заборгованості із заробітної плати; строк звернення — 3 місяці (ст. 233 КЗпП).
- Прокуратура — у разі систематичних порушень виплати заробітної плати.
Детальніше про захист трудових прав під час воєнного стану — у матеріалі /topics/trudovi-prava-pid-chas-viiny.