Стягнення заборгованості по зарплаті через суд: повний гайд

TL;DR

Якщо роботодавець не виплатив зарплату — подайте заяву про видачу судового наказу (ст. 163 ЦПК) або позовну заяву до місцевого суду. Суд стягне основний борг + компенсацію за затримку у розмірі середнього заробітку за весь час прострочення (ст. 117 КЗпП). Судовий збір із працівника не стягується (п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»).

Коли це застосовується

Підстави для звернення до суду

Судовий порядок стягнення заборгованості по зарплаті застосовується у таких випадках:

• роботодавець не виплатив зарплату повністю або частково за один або кілька місяців;
• роботодавець не здійснив остаточний розрахунок у день звільнення — відповідно до ст. 116 КЗпП, при звільненні всі суми мають бути виплачені в день звільнення;
• роботодавець визнає борг, але не платить (спрощений порядок — судовий наказ);
• роботодавець заперечує борг або його розмір (позовне провадження);
• виплачено зарплату не в повному обсязі — різниця між нарахованою та фактично виплаченою сумою.

Що додатково можна стягнути

Окрім основного боргу, відповідно до ст. 117 КЗпП, при затримці розрахунку після звільнення роботодавець зобов'язаний виплатити середній заробіток за весь час затримки. Ця компенсація нараховується аж до фактичного розрахунку, включно з періодом після ухвалення судового рішення (правова позиція ВС у справі № 127/15672/19).

⚠️ Важливо: ст. 117 КЗпП застосовується лише після звільнення. Якщо трудові відносини тривають — стягується лише основна заборгованість + індексація.

Виключення (edge cases)

Покроково

Крок 1. Зафіксуйте факт заборгованості (день 1–3)

• Отримайте довідку про нарахування заробітної плати у бухгалтерії (роботодавець зобов'язаний видати на вимогу).
• Зробіть скріншоти розрахункових листків, виписок з банку, листування з роботодавцем.
• Якщо роботодавець відмовляє у видачі довідки — направте письмовий запит (рекомендованим листом з описом вкладення).

Крок 2. Направте письмову претензію роботодавцю (день 3–7)

• Хоча досудовий порядок для трудових спорів не є обов'язковим, письмова претензія:
  • фіксує дату, з якої роботодавець офіційно знає про вимогу;
  • може прискорити добровільну виплату;
  • стає доказом у суді.
• Направляйте рекомендованим листом або вручайте під підпис.

Крок 3. Оберіть спосіб судового захисту (день 7–10)

Варіант А — Судовий наказ (ст. 163 ЦПК):

• Якщо заборгованість безспірна (роботодавець не заперечує факт та розмір боргу);
• Швидко (розглядається без виклику сторін);
• Суддя видає наказ протягом 5 робочих днів (ст. 167 ЦПК).

Варіант Б — Позовне провадження:

• Якщо роботодавець оспорює борг або його розмір;
• Якщо стягується компенсація за ст. 117 КЗпП у спірному розмірі;
• Якщо судовий наказ було скасовано за заявою боржника (ст. 171 ЦПК).

Крок 4. Підготуйте заяву (позов) (день 7–14)

Для судового наказу — заява за ст. 163 ЦПК із зазначенням:

• найменування суду;
• даних стягувача та боржника;
• вимоги та її розміру;
• переліку доданих документів.

Для позову — позовна заява із зазначенням:

• обставин справи та правового обґрунтування (ст. 116, 117 КЗпП);
• розрахунку суми боргу та компенсації;
• доказової бази.

Крок 5. Визначте підсудність (день 10–14)

Відповідно до ст. 28 ЦПК, трудові спори розглядаються:

• за місцезнаходженням відповідача (роботодавця), АБО
• за місцем проживання позивача (працівника) — за вибором позивача.

Крок 6. Подайте заяву до суду (день 14–21)

Способи подання:

• Особисто до канцелярії суду;
• Поштою (рекомендованим листом);
• Електронно через систему «Електронний суд» (https://cabinet.court.gov.ua).

Крок 7. Отримайте рішення (наказ) та передайте до виконання (день 30–90+)

• Після набрання рішенням законної сили отримайте виконавчий лист або судовий наказ.
• Передайте до державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Строки та дедлайни

⚠️ Критично: Пропуск 3-річного строку позовної давності не позбавляє права на звернення до суду, але роботодавець може заявити про його застосування — і суд відмовить у позові (ст. 267 ЦКУ).

Необхідні документи

Обов'язкові документи

• Трудова книжка або трудовий договір (підтверджує факт трудових відносин)
• Накази про прийняття на роботу та (за наявності) про звільнення
• Довідка про нараховану та виплачену заробітну плату (форма довільна, видається бухгалтерією)
• Розрахункові листки за спірний період
• Виписка з банківського рахунку про фактично отримані виплати
• Заява (позовна заява або заява про видачу наказу) з розрахунком боргу

Додаткові докази

• Листування з роботодавцем (email, месенджери, листи)
• Претензія роботодавцю та докази її направлення
• Показання свідків (колег)
• Штатний розпис, положення про оплату праці
• Скріншоти оголошення про вакансію із зазначенням розміру зарплати

Якщо роботодавець не видає документи

Зверніться до Державної служби з питань праці (Держпраці) із скаргою — інспектори мають право витребувати документи у роботодавця. Також суд може витребувати докази за клопотанням позивача (ст. 84 ЦПК).

Судова практика

1. Компенсація за ст. 117 КЗпП нараховується після рішення суду

Верховний Суд, справа № 127/15672/19 (постанова від 2020 р.):

Відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП, стягується за весь період невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення, аж до фактичного розрахунку з працівником.

Практичне значення: навіть якщо роботодавець тягне з виконанням рішення суду — компенсація продовжує нараховуватися.

2. Позов подається проти підприємства, а не керівника

Відповідно до правової позиції судів щодо застосування ст. 175 КК та трудових спорів:

Відповідачем за позовом про стягнення заборгованості із заробітної плати має бути підприємство, установа чи організація, а не керівник — навіть якщо керівник притягується до кримінальної відповідальності за ст. 175 КК.

Практичне значення: не плутайте кримінальну відповідальність керівника та цивільний позов до юридичної особи.

3. Обмеження компенсації за ст. 117 КЗпП

Верховний Суд сформував позицію, що суд може зменшити розмір компенсації, якщо він явно непропорційний основному боргу (принцип справедливості та розумності). Однак це є правом, а не обов'язком суду, і застосовується лише у виняткових випадках.

4. Строк позовної давності — 3 роки

Відповідно до ст. 233 КЗпП (у редакції після змін 2020 р.), строк звернення до суду у спорах про оплату праці становить 3 роки. До змін 2020 р. строк становив 1 рік — суди застосовують норму, що діяла на момент виникнення права на звернення.

Часті помилки

❌ Помилка 1: Подача позову проти фізичної особи — керівника

Правильно: відповідачем є юридична особа (підприємство). Керівник несе кримінальну відповідальність за ст. 175 КК, але стягнення відбувається з роботодавця.

❌ Помилка 2: Очікування результатів перевірки Держпраці перед зверненням до суду

Правильно: звернення до Держпраці та до суду — паралельні, незалежні механізми. Досудовий порядок для трудових спорів не є обов'язковим. Поки йде перевірка — спливає строк позовної давності.

❌ Помилка 3: Неправильний розрахунок компенсації за ст. 117 КЗпП

Правильно: компенсація розраховується на основі середньоденного заробітку (відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затв. постановою КМУ № 100 від 08.02.1995) × кількість днів затримки.

❌ Помилка 4: Подача заяви про судовий наказ при спірному боргу

Правильно: судовий наказ — лише для безспірних вимог. Якщо роботодавець заперечує — од