Сімейний кодекс України: повний текст і застосування

TL;DR

Сімейний кодекс України (СКУ) — основний нормативний акт, що регулює шлюбні відносини, права та обов'язки батьків і дітей, аліменти, розділ майна, усиновлення та опіку. Застосовується до громадян України, а також до іноземців у межах, встановлених розділом VI СКУ.

Коли це застосовується

Сфера дії СКУ

Відповідно до ст. 2 СКУ, Кодекс регулює:

• Шлюбні відносини — укладення, припинення шлюбу, визнання його недійсним;
• Особисті немайнові та майнові відносини подружжя — спільна власність, шлюбний договір;
• Відносини батьків і дітей — походження, виховання, аліменти;
• Усиновлення, опіку та піклування над дітьми;
• Відносини інших членів сім'ї та родичів — братів, сестер, баби, діда.

Коли СКУ НЕ застосовується

• Цивільно-правові угоди між родичами без сімейного елементу → застосовується ЦКУ;
• Спадкові відносини → Книга шоста ЦКУ;
• Якщо сімейні відносини не врегульовані СКУ — застосовуються норми ЦКУ (ст. 8 СКУ);
• Відносини між особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, регулюються СКУ лише у частині, прямо передбаченій Кодексом (ст. 74, 91 СКУ — майно осіб, що проживають однією сім'єю).

Покроково

Структура Сімейного кодексу

Розділ I. Загальні положення (ст. 1–19)

1. Визначає предмет регулювання, принципи сімейного права, співвідношення з ЦКУ.
2. Ст. 7 СКУ — загальні засади: добровільність шлюбу, рівність прав подружжя, пріоритет інтересів дитини.
3. Ст. 8 СКУ — субсидіарне застосування ЦКУ до сімейних відносин.
4. Ст. 9 СКУ — можливість договірного регулювання сімейних відносин.

Розділ II. Шлюб (ст. 21–90)

1. Ст. 21 СКУ — шлюб є сімейним союзом жінки та чоловіка, зареєстрованим у державному органі реєстрації актів цивільного стану (РАЦС/ДРАЦС).
2. Ст. 22 СКУ — шлюбний вік: 18 років для обох; суд може знизити до 16 років за заявою особи.
3. Ст. 26 СКУ — перелік осіб, які не можуть перебувати у шлюбі (родичі по прямій лінії, рідні брати/сестри тощо).
4. Ст. 36 СКУ — шлюб є підставою виникнення прав та обов'язків подружжя з моменту його реєстрації.
5. Ст. 40 СКУ — недійсність шлюбу за рішенням суду.
6. Ст. 55–56 СКУ — розірвання шлюбу органом ДРАЦС або судом.

Розділ III. Права та обов'язки подружжя (ст. 51–115)

1. Ст. 60 СКУ — майно, набуте під час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя.
2. Ст. 69 СКУ — подружжя має право розділити майно за взаємною згодою.
3. Ст. 92–103 СКУ — шлюбний договір: форма, зміст, зміна, розірвання.

Розділ IV. Права та обов'язки батьків і дітей (ст. 121–232)

1. Ст. 141 СКУ — рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини.
2. Ст. 150 СКУ — обов'язок батьків виховувати дитину в дусі поваги до її прав.
3. Ст. 180 СКУ — батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
4. Ст. 181 СКУ — способи виконання батьками обов'язку утримання дитини: добровільно (за договором, нотаріально посвідченим) або примусово через суд шляхом подання позову чи заяви про видачу судового наказу.

Розділ V. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування (ст. 207–256)

1. Ст. 207–209 СКУ — позбавлення батьківських прав: підстави та наслідки.
2. Ст. 211–232 СКУ — усиновлення: умови, порядок, таємниця.
3. Ст. 243–256 СКУ — опіка та піклування над дітьми.

Розділ VI. Застосування СКУ до іноземців (ст. 275–282)

Строки та дедлайни

Необхідні документи

Для реєстрації шлюбу (ст. 28–33 СКУ):

• Заява встановленого зразка;
• Документи, що посвідчують особу (паспорти);
• Свідоцтво про розірвання попереднього шлюбу або смерть попереднього чоловіка/дружини (якщо є);
• Медична довідка (не обов'язкова, але рекомендована).

Для розірвання шлюбу через суд (ст. 109–110 СКУ):

• Позовна заява;
• Свідоцтво про шлюб;
• Документи на дітей (якщо є спір про місце проживання);
• Документи на майно (якщо є вимога про розділ).

Для стягнення аліментів (ст. 181 СКУ):

• Позовна заява або заява про видачу судового наказу;
• Свідоцтво про народження дитини;
• Документи про доходи відповідача (якщо відомі);
• Докази ухилення від добровільного утримання.

Для усиновлення (ст. 223 СКУ):

• Заява до суду;
• Висновок органу опіки та піклування;
• Медичний висновок про стан здоров'я заявника;
• Довідка про доходи та житлові умови;
• Документи про відсутність судимості.

Судова практика

1. Спільна власність подружжя та час її набуття

Велика Палата Верховного Суду, постанова від 21.11.2018 у справі № 372/504/17-ц: Майно, набуте одним із подружжя під час шлюбу за договором дарування, є його особистою приватною власністю відповідно до ст. 57 СКУ, а не спільною сумісною. Суд наголосив: сам факт перебування у шлюбі не перетворює будь-яке майно на спільне — важливо встановити підставу набуття.

2. Розмір аліментів — мінімальний гарантований рівень

Верховний Суд, постанова від 05.09.2019 у справі № 757/31498/17-ц: Відповідно до ст. 182 СКУ, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Суд підкреслив, що навіть відсутність офіційного доходу у платника не є підставою для призначення аліментів нижче мінімуму.

3. Шлюбний договір і свобода договору

Верховний Суд, постанова від 07.10.2020 у справі № 755/5863/18: Суд застосував позицію, що шлюбний договір є особливим способом урегулювання майнових відносин подружжя. Відповідно до ст. 8 СКУ та ст. 3, 6 ЦКУ, до шлюбного договору застосовуються загальні норми про свободу договору. Умови договору, що ставлять одного з подружжя у вкрай невигідне становище, можуть бути визнані недійсними на підставі ст. 103 СКУ.

4. Позбавлення батьківських прав

Верховний Суд, постанова від 14.04.2021 у справі № 686/11768/19: Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом. Суд зазначив, що відповідно до ст. 164 СКУ ухилення від виховання дитини та несплата аліментів без поважних причин є самостійними підставами для позбавлення прав, однак суд зобов'язаний враховувати інтереси дитини як пріоритетний критерій (ст. 7 СКУ).

5. Фактичні шлюбні відносини (цивільний шлюб)

Верховний Суд, постанова від 03.02.2021 у справі № 523/8117/18: Особи, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, мають право на спільне майно на підставі ст. 74 СКУ. Для застосування цієї норми необхідно довести факт спільного проживання, ведення спільного господарства та набуття майна у цей період.

Часті помилки

❌ Помилка 1: Вважати, що «цивільний шлюб» = зареєстрований шлюб

Реальність: У юридичному розумінні шлюб — лише зареєстрований союз (ст. 21 СКУ). «Цивільний шлюб» у побутовому розумінні — це фактичне співжиття, яке породжує обмежені права лише за ст. 74 СКУ (майнові) і не дає автоматичного права на спадщину.

❌ Помилка 2: Думати, що все майно під час шлюбу — спільне

Реальність: Особистою власністю залишається майно, набуте до шлюбу, отримане в дар або у спадщину під час шлюбу, а також речі індивідуального користування (ст. 57 СКУ).

❌ Помилка 3: Подавати на аліменти лише після розлучення

Реальність: Право на аліменти виникає незалежно від розірвання шлюбу. Один із подружжя може стягнути аліменти на дитину навіть перебуваючи у шлюбі (ст. 180, 181 СКУ).

❌ Помилка 4: Вважати усну домовленість про аліменти юридично обов'язковою

Реальність: Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та нотаріально посвідчується (ст. 189 СКУ). Лише тоді він має силу виконавчого документа.

❌ Помилка 5: Ігнорувати строк позовної давності при розділі майна