Кримінальний кодекс України: повний текст і застосування
TL;DR
Кримінальний кодекс України (КК України) — єдиний законодавчий акт, що визначає, які діяння є злочинами, які покарання за них передбачені та на яких умовах настає кримінальна відповідальність. Прийнятий 05.04.2001 (ВВР, 2001, № 25–26, ст. 131), набрав чинності 01.09.2001. Складається із Загальної та Особливої частин. Жоден інший закон не може встановлювати кримінальну відповідальність поза КК України (ст. 3 КК України).
Що таке Кримінальний кодекс України
Відповідно до ст. 3 КК України, законодавство України про кримінальну відповідальність становить виключно КК України. Будь-які закони, що встановлюють кримінальну відповідальність, підлягають включенню до КК України — окремих «кримінальних законів» поза кодексом не існує.
Ключові принципи КК України:
- Принцип законності (ст. 3 КК): особа може бути притягнута до відповідальності лише за діяння, передбачене КК
- Принцип особистої відповідальності (ст. 6 КК): особа відповідає лише за власні дії/бездіяльність
- Принцип вини (ст. 23 КК): відповідальність настає лише за наявності умислу або необережності
- Принцип гуманізму: покарання не має на меті завдати страждань (ст. 50 КК)
Структура та розділи КК України
КК України складається з двох частин — Загальної та Особливої.
Загальна частина (розділи I–XV)
| Розділ | Зміст |
|---|---|
| I | Загальні положення (ст. 1–5) |
| II | Закон про кримінальну відповідальність (ст. 6–10) |
| III | Злочин, його види та стадії (ст. 11–16) |
| IV | Особа, яка підлягає відповідальності (ст. 18–22) |
| V | Вина та її форми (ст. 23–25) |
| VI | Співучасть у злочині (ст. 26–31) |
| VII | Повторність, сукупність, рецидив (ст. 32–35) |
| VIII | Обставини, що виключають злочинність (ст. 36–43) |
| IX | Звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 44–49) |
| X | Покарання та його види (ст. 50–64) |
| XI–XV | Призначення покарання, звільнення, судимість |
Особлива частина (розділи I–XX)
| Розділ | Зміст |
|---|---|
| I | Злочини проти основ національної безпеки (ст. 109–114-2) |
| II | Злочини проти життя та здоров'я (ст. 115–145) |
| III | Злочини проти волі, честі, гідності (ст. 146–151-2) |
| IV | Злочини проти статевої свободи (ст. 152–156) |
| V | Злочини проти виборчих прав (ст. 157–160) |
| VI | Злочини проти власності (ст. 185–198) |
| VII | Злочини у сфері господарської діяльності (ст. 199–235) |
| XI | Злочини проти безпеки руху (ст. 276–292) |
| XVII | Злочини у сфері службової діяльності (ст. 364–370) |
| XVIII | Злочини проти правосуддя (ст. 371–400) |
| XIX | Військові злочини (ст. 401–435) |
| XX | Злочини проти миру, безпеки людства (ст. 436–447) |
Основні поняття: злочин, покарання, вина
Злочин
Відповідно до ст. 11 КК України, злочином є передбачене КК суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Ознаки злочину:
- Суспільна небезпечність — заподіяння або загроза заподіяння шкоди
- Протиправність — передбаченість у КК
- Винність — наявність умислу або необережності (ст. 23 КК)
- Карність — передбаченість покарання
⚠️ Малозначне діяння — не є злочином, якщо воно не заподіяло і не могло заподіяти істотної шкоди (ч. 2 ст. 11 КК України).
Класифікація злочинів за ступенем тяжкості (ст. 12 КК України)
| Категорія | Ознака | Максимальне покарання |
|---|---|---|
| Невеликої тяжкості | ч. 2 ст. 12 КК | до 2 років позбавлення волі |
| Середньої тяжкості | ч. 3 ст. 12 КК | до 5 років |
| Тяжкий | ч. 4 ст. 12 КК | до 10 років |
| Особливо тяжкий | ч. 5 ст. 12 КК | понад 10 років або довічне |
Покарання (ст. 50–64 КК України)
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину.
Види покарань (ст. 51 КК України):
- штраф
- позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- громадські роботи
- виправні роботи
- службові обмеження для військовослужбовців
- арешт
- обмеження волі
- тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
- позбавлення волі на певний строк
- довічне позбавлення волі
Форми вини (ст. 23–25 КК України)
Умисел (ст. 24 КК):
- Прямий — особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер діяння, передбачала наслідки і бажала їх настання
- Непрямий — особа передбачала наслідки і свідомо допускала їх настання
Необережність (ст. 25 КК):
- Злочинна самовпевненість — особа передбачала, але легковажно розраховувала на відвернення
- Злочинна недбалість — не передбачала, хоча повинна була і могла передбачити
Загальна частина КК України
Загальна частина встановлює правила, що застосовуються до всіх злочинів без винятку.
Дія закону в часі (ст. 4–5 КК України)
- Злочинність і покараність визначаються законом, що діяв на час вчинення діяння (ч. 2 ст. 4 КК)
- Закон, що пом'якшує відповідальність або скасовує злочинність, має зворотну дію (ч. 1 ст. 5 КК)
- Закон, що посилює відповідальність, зворотної дії не має (ч. 2 ст. 5 КК)
Дія закону в просторі (ст. 6–8 КК України)
- Територіальний принцип (ст. 6 КК): особи, що вчинили злочин на території України, відповідають за КК України
- Принцип громадянства (ст. 7 КК): громадяни України відповідають за КК незалежно від місця вчинення
- Універсальний принцип (ст. 8 КК): іноземці за злочини проти інтересів України
Суб'єкт злочину (ст. 18–22 КК України)
- Фізична осудна особа, яка досягла 16 років (загальний вік) — ч. 1 ст. 22 КК
- За окремі злочини (вбивство, зґвалтування, розбій тощо) — з 14 років (ч. 2 ст. 22 КК)
- Неосудність виключає відповідальність (ст. 19 КК): особа не усвідомлювала своїх дій через хворобу
Стадії вчинення злочину (ст. 13–17 КК України)
- Готування (ст. 14 КК) — умисне створення умов для вчинення злочину
- Замах (ст. 15 КК) — умисне діяння, що не доведене до кінця
- Закінчений злочин (ст. 13 КК) — виконані всі ознаки складу злочину
- Добровільна відмова (ст. 17 КК) — звільняє від відповідальності за готування/замах
Співучасть (ст. 26–31 КК України)
| Вид | Визначення |
|---|---|
| Виконавець (ст. 27 ч. 2) | Безпосередньо вчинив злочин |
| Організатор (ст. 27 ч. 3) | Організував або керував |
| Підбурювач (ст. 27 ч. 4) | Схилив до вчинення |
| Пособник (ст. 27 ч. 5) | Сприяв порадами, засобами тощо |
Особлива частина КК України
Особлива частина містить конкретні склади злочинів із санкціями. Кожна стаття має:
- Диспозицію — опис злочинного діяння
- Санкцію — вид і розмір покарання
- Кваліфікуючі ознаки — обставини, що обтяжують відповідальність
Найбільш практично значущі статті
Злочини проти особи:
- Ст. 115 КК — умисне вбивство (від 7 до 15 років або довічне)
- Ст. 121 КК — тяжке тілесне ушкодження (від 5 до 8 років)
- Ст. 122 КК — середньої тяжкості тілесне ушкодження (до 3 років)
Злочини проти власності:
- Ст. 185 КК — крадіжка (від штрафу до 12 років залежно від частини)
- Ст. 186 КК — грабіж (до 8 років)
- Ст. 187 КК — розбій (від 3 до довічного)
- Ст. 190 КК — шахрайство (від штрафу до 12 років)
Злочини у сфері обігу наркотиків:
- Ст. 307 КК — незаконне виробництво/збут наркотиків (від 5 до довічного)
- Ст. 309 КК — незаконне зберігання без мети збуту (до 3 років або штраф)
Корупційні злочини:
- Ст. 364 КК — зловживання владою (до 5 років)
- Ст. 368 КК — прийняття пропозиції неправомірної вигоди (від 2 до довічного)
- Ст. 369 КК — давання неправомірної вигоди (від штрафу до 10 років)
Воєнні злочини та злочини проти безпеки:
- Ст. 111 КК — державна зрада (від 12 до довічного)
- Ст. 258 КК — терористичний акт (від 7 до довічного)
- Ст. 408 КК — дезертирство (від 2 до 5 років)
Обставини, що виключають злочинність діяння
Відповідно до розділу VIII Загальної частини КК України, діяння не є злочином за наявності таких обставин:
1. Необхідна оборона (ст. 36 КК України)
Не є злочином заподіяння шкоди посягаючій особі в стані необхідної оборони, тобто при захисті:
- охоронюваних законом прав та інтересів
- від суспільно небезпечного посягання
Перевищення меж необхідної оборони (ч. 3 ст. 36 КК) — умисне заподіяння тяжкої шкоди, що явно не відповідала небезпечності посягання — є злочином, але пом'якшує відповідальність.
2. Уявна оборона (ст. 37 КК України)
Дії в стані уявної оборони (за відсутності реального посягання) не є злочином, якщо особа