Стаття 1109 Цивільного кодексу України — це ключова норма щодо ліцензійного договору, що визначає поняття, форму, істотні умови, презумпцію невиключної ліцензії і заборону sublicensing за замовчуванням. Стаття є частиною глави 75 ЦКУ «Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності» (ст. 1107-1114) і застосовується до всіх ОПІВ — творів, ПЗ, патентів, торгових марок, промислових зразків, ноу-хау. Для українських ФОП і ТОВ ст. 1109 — обов'язкова до прочитання при укладенні будь-якого ліцензійного договору; її положення є мандатно-дозвільними (Сторони можуть змінювати у договорі тільки у визначених випадках).
Текст статті 1109 ЦКУ
Стаття 1109. Ліцензійний договір.
За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.
У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.
Укладення ліцензійного договору на використання об'єкта права інтелектуальної власності, який охороняється відповідно до законодавства іноземної держави, здійснюється відповідно до законодавства цієї держави, якщо інше не встановлено законом.
У ліцензійному договорі може бути передбачено можливість його розірвання у разі непочаття використання об'єкта права інтелектуальної власності в установлений ліцензійним договором строк.
Ключові положення для практики ФОП і ТОВ
Ч. 1 — поняття ліцензійного договору
Ліцензіар надає Ліцензіату дозвіл на використання ОПІВ, не передаючи самих майнових прав. Це принципова відмінність від:
- договору про передання (ст. 1112 ЦКУ) — повне відчуження майнових прав;
- договору комерційної концесії (ст. 1113 ЦКУ) — комплекс прав на бренд + know-how + business format.
Recipe: чітко вказати у договорі «Ліцензіар надає Ліцензіату ліцензію (дозвіл) на використання ОПІВ; майнові права на ОПІВ залишаються у Ліцензіара».
Ч. 2 — субліцензія за замовчуванням
Sublicensing можливий тільки якщо передбачено у ліцензійному договорі. За замовчуванням Ліцензіат не може видавати subліцензії.
Critical: Ліцензіат відповідає перед Ліцензіаром за дії Sub-Licensee (як за власні), якщо інше не встановлено договором. Це робить sublicensing ризиковим для Ліцензіата (позов Ліцензіара може зачепити і Sub-Licensee).
Ч. 3 — істотні умови
| Істотна умова | Обов'язкова? | Наслідок відсутності |
|---|---|---|
| Вид ліцензії | Ні (за замовчуванням невиключна) | Презумпція невиключної (ч. 4) |
| Конкретні права (способи використання) | Так | Права, не зазначені — не передані (ч. 5) |
| Територія | Ні (за замовчуванням Україна) | Презумпція України (ч. 6) |
| Строк | Ні (за замовчуванням до спливу прав на ОПІВ) | Презумпція max строку (ст. 1110 ЦКУ) |
| Розмір і порядок плати | Так (для платних ліцензій) | Договір може бути визнаний неукладеним |
Ч. 4 — презумпція невиключної
Якщо у договорі не зазначено вид ліцензії — суд кваліфікує як невиключну. Recipe для виключної: явний пункт «Ліцензія є виключною за ст. 1108 ЦКУ» + опис обмежень для Ліцензіара.
Ч. 5 — закритий перелік способів використання
Critical для ФОП і ТОВ: усі способи використання, які Ліцензіат хоче мати — мають бути явно перераховані. Те, що не зазначено — не передано.
Приклади способів для творів (ст. 12 ЗУ № 2811-IX):
- відтворення (копіювання);
- розповсюдження;
- публічне виконання;
- публічна демонстрація;
- публічний показ;
- переклад;
- переробка;
- доведення до загального відома (інтернет, cloud).
Recipe: список способів — закритий, не пишіть «та інше» / «тощо» — це не передає додаткові права.
Ч. 6 — територіальна презумпція
За відсутності умови про територію — лише Україна. Для cross-border / глобальних SaaS — обов'язково перерахувати країни.
Ч. 7 — конфлікт законів (cross-border)
Для ОПІВ, що охороняється у іноземній державі — застосовується законодавство тієї держави. Recipe для cross-border: choice of law clause (наприклад, «Цей Договір регулюється правом США (Каліфорнія)»).
Ч. 8 — use-it-or-lose-it clause
Можна передбачити розірвання договору у разі непочатку використання Ліцензіатом ОПІВ. Recipe для виключної ліцензії: пункт «Ліцензіат зобов'язаний почати використання ОПІВ протягом 12 місяців з дати підписання; у разі непочатку — Ліцензіар має право розірвати Договір».
Судова практика 2024-2025 (КЦС ВС)
Кейс 2024: Касаційний цивільний суд розмежував ліцензійний договір і непоіменований договір щодо розпоряджання правами ІВ. Висновок: частини 5 і 9 ст. 1109 ЦКУ застосовуються тільки до ліцензійних договорів у вузькому сенсі. Для непоіменованих договорів (за ст. 627 ЦКУ — свобода договору) ці частини не застосовуються. Recipe: чітко кваліфікувати договір як ліцензійний, якщо Ви хочете отримати захист ст. 1109.
Кейс 2024 (інший): ліцензійний договір без визначення території = поширення на територію України (підтверджено КЦС ВС). Спрощений відмов від «всесвітніх» формулювань.
⚠️ Anti-pattern щодо ст. 1109 ЦКУ
- «Без виду ліцензії» — суд кваліфікує як невиключну. Recipe: явний пункт.
- «Без переліку способів» — права не передані. Recipe: закритий перелік.
- «Будь-яке використання» — не передає додаткові способи (ч. 5). Recipe: явний перелік.
- «Sublicensing неявно» — суд не визнає, бо за замовчуванням заборонено (ч. 2). Recipe: явний пункт.
- «Без вказівки території» — лише Україна (ч. 6). Recipe: явно перерахувати.
- «Безстрокова ліцензія» — лише до спливу прав на ОПІВ (ст. 1110). Recipe: конкретні роки.
- «Назва Ліцензія, але передача всіх прав» — суд переквалiфiкує у ст. 1112 (договір про передання). Recipe: розрізняти.
Зв'язок з іншими нормами
| Норма | Зв'язок |
|---|---|
| ст. 1107 ЦКУ | види договорів щодо розпоряджання правами ІВ (ліцензія — один з них) |
| ст. 1108 ЦКУ | види ліцензій (виключна / одинична / невиключна) |
| ст. 1110 ЦКУ | строк ліцензійного договору |
| ст. 1112 ЦКУ | договір про передання — окремий від ліцензії |
| ст. 1114 ЦКУ | реєстрація ліцензії — на вимогу Сторони |
| ст. 627 ЦКУ | свобода договору (для нетипових ліцензій) |
| ст. 638 ЦКУ | істотні умови договору (вимога погодження) |
| ст. 12, 30-33 ЗУ № 2811-IX | специфіка для ліцензій на твори |
| ст. 14.1.225, 196.1.7 ПКУ | податкове визначення роялті |
Cross-link
- Загальний гайд → Ліцензійний договір 2026
- Види ліцензій → Виключна vs невиключна ліцензія
- Як скласти → Як скласти ліцензійний договір 2026
- Sublicensing → Чи дозволена субліцензія
- Закон-якір → ст. 1108 ЦКУ — види ліцензій
Зовнішні джерела
- Стаття 1109 ЦКУ (zakon.rada.gov.ua)
- Стаття 1109 ЦКУ — Protocol.ua коментар (protocol.ua)
- Огляд практики КЦС ВС 2024 — IP-кейси (supreme.court.gov.ua)
CTA
Готові скласти ліцензію за всіма вимогами ст. 1109 ЦКУ? AGENTIS — інформаційна платформа юридичної ясності.
Згенерувати ліцензійний договір 2026 →
AGENTIS не є юридичною консультацією і не передає функцій адвоката. Для виключної ліцензії з реєстрацією, cross-border ліцензій з conflict of laws — обов'язково консультуйтеся з ІВ-юристом.