Оформлення спадщини у нотаріуса у 2026 році коштує орієнтовно 1 000–10 000+ грн плати нотаріусу плюс 330 грн адміністративного збору за реєстрацію нерухомості. Податків немає для близьких родичів 1-го і 2-го ступеня споріднення, якщо і спадкодавець, і спадкоємець — резиденти України; інші спадкоємці-резиденти сплачують 5% ПДФО + 5% військового збору (разом 10%), а якщо спадкодавець або спадкоємець — нерезидент, — 18% + 5% (23%) від вартості майна. Сума може включати: нотаріальний тариф (вільна ціна за ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» для приватних нотаріусів або фіксоване державне мито за ст. 19 для державних) і плату за додаткові послуги, адміністративний збір за реєстрацію права власності на нерухомість (ст. 34 ЗУ № 1952-IV), податок на доходи фізичних осіб за ст. 174 ПКУ та військовий збір 5% (коли ПДФО > 0; ставку 5% для фізосіб запровадив Закон № 4015-IX, і вона діє до кінця третього календарного року після припинення воєнного стану — Закон № 4835-IX). Нульова ставка діє також для осіб з інвалідністю I групи, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (щодо нерухомого, рухомого майна і коштів), і дітей з інвалідністю (щодо нерухомого і рухомого майна) — так само за умови, що спадкодавець і спадкоємець є резидентами (пп. 174.2.1, 174.2.3 ПКУ).
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Конкретні тарифи у вашому регіоні уточнюйте безпосередньо у нотаріуса перед укладенням угоди.
З яких складових формується вартість оформлення спадщини?
Загальна сума може включати: плату нотаріусу (тариф приватного нотаріуса або державне мито), податок на доходи фізичних осіб і військовий збір (якщо спадщина оподатковується) та адміністративний збір за реєстрацію права власності на нерухомість. Додатково нотаріус може стягувати плату за технічні й правові послуги — підготовку документів, запити до реєстрів, виготовлення витягів.
| Складова | Розмір | Підстава |
|---|---|---|
| Нотаріальний тариф (приватний нотаріус) | За домовленістю, орієнтовно 3 000–10 000+ грн залежно від вартості майна | ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» |
| Державне мито (державний нотаріус, ВЛАСНЕ МИТО) | 2 неоподатковувані мінімуми = 34 грн за видачу свідоцтва | Декрет КМУ № 7-93 «Про державне мито» |
| Супутні платні послуги держнотконтори (технічні, правові) | орієнтовно 1 000–3 000 грн залежно від обсягу робіт | розміри встановлюють територіальні органи Мін'юсту (ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про нотаріат») |
| ПДФО — спадкоємці 1-го та 2-го ступеня споріднення (спадкодавець і спадкоємець — резиденти) | 0% від вартості майна | пп. «а» пп. 174.2.1 ПКУ |
| ПДФО — інші особи-резиденти (3-й ступінь і далі) | 5% від вартості майна | п. 174.2.2 ПКУ |
| ПДФО — спадщина від спадкодавця-нерезидента (будь-який спадкоємець) або спадкоємець-нерезидент | 18% від вартості майна | пп. 174.2.3 ПКУ |
| Військовий збір (коли ПДФО > 0%) | 5% від вартості майна — ставку запровадив Закон № 4015-IX (попередня ставка 1,5%); діє до кінця третього календарного року після припинення воєнного стану (Закон № 4835-IX) | п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ |
| Технічні й правові послуги нотаріуса | 500–3 000 грн залежно від обсягу | ст. 31 ч. 3 ЗУ «Про нотаріат» |
| Адміністративний збір за реєстрацію права власності на нерухомість | 330 грн у 2026 році (0,1 прожиткового мінімуму); реєстрацію проводить нотаріус одночасно з видачею свідоцтва | ст. 31-2, ч. 5 ст. 34 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» |
Примітка про військовий збір: Закон № 4015-IX встановив ставку ВЗ для фізосіб на рівні 5% (попередньо була 1,5%). Закон № 4835-IX визначив, що 5% діє до кінця третього календарного року після року припинення або скасування воєнного стану, а з 1 січня наступного року ставка становитиме 1,5%. Для доходів річної декларації 5% застосовується з 01.01.2025. У 2026 році ставка для оподатковуваної спадщини: 5% ПДФО + 5% ВЗ = 10% для резидентів-нерідних, або 18% + 5% = 23% для спадщини від нерезидента чи спадкоємця-нерезидента. Уточнюйте актуальну ставку на сайті ДПС України або у нотаріуса перед оплатою.
Чим відрізняється вартість у приватного й державного нотаріуса?
Приватний нотаріус бере плату за домовленістю — орієнтовно 5 000–10 000 грн за квартиру для родича 1-го ступеня; у державного нотаріуса державне мито за видачу свідоцтва — 34 грн плюс платні додаткові послуги орієнтовно 1 000–3 000 грн. Юридична сила свідоцтва про право на спадщину однакова — незалежно від того, видав його приватний чи державний нотаріус. Різняться ціна й швидкість.
| Параметр | Приватний нотаріус | Державний нотаріус |
|---|---|---|
| Підстава тарифу | Вільне ціноутворення, ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» | Держмито 34 грн (Декрет № 7-93) + платні послуги контори (ст. 19 ЗУ «Про нотаріат») |
| Орієнтовна вартість (квартира, 1-й ступінь) | 5 000–10 000 грн | ~1 000–3 000 грн (мито 34 грн + супутні послуги) |
| Швидкість (після спливу 6 місяців і збору документів) | Часто 1–3 дні | Часто 2–4 тижні через черги |
| Запис | Гнучкий, часто у день звернення | Талонна система, попередньо |
| Юрисдикція | За місцем відкриття спадщини (виняток — випадки п. 21 Прикінцевих положень ЦКУ: ТОТ, зона активних бойових дій) | Так само — за місцем відкриття спадщини (виняток — п. 21 Прикінцевих положень ЦКУ) |
| Додаткові послуги правового і технічного характеру | За домовленістю (ч. 3 ст. 31 ЗУ «Про нотаріат») | За окрему плату, розміри якої встановлюють територіальні органи Мін'юсту (ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про нотаріат») |
Як обрати:
- Якщо часу обмаль і важлива швидкість — приватний нотаріус
- Якщо економія важливіша за час, спадщина проста (1 квартира, близькі родичі) — державний нотаріус
- Для складних випадків (іноземні активи, спір спадкоємців, бізнес-частки) — приватний з юридичним супроводом
Коли застосовується нульова ставка податку на спадщину?
Нульова ставка ПДФО (0%) застосовується, зокрема, для таких категорій спадкоємців (п. 174.2.1 ПКУ) — за умови, що ні спадкодавець, ні спадкоємець не є нерезидентами (інакше діє пп. 174.2.3 ПКУ):
1. Перший ступінь споріднення зі спадкодавцем:
- батьки
- чоловік/дружина
- діти (у тому числі усиновлені та народжені поза шлюбом)
2. Другий ступінь споріднення:
- рідні брати та сестри
- дід і баба
- онуки
3. Незалежно від ступеня споріднення (пп. «б» пп. 174.2.1 ПКУ):
- особи з інвалідністю I групи, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування — щодо нерухомості, рухомого майна і коштів (пп. «а», «б», «ґ» п. 174.1 ПКУ)
- діти з інвалідністю — щодо нерухомого і рухомого майна (пп. «а», «б» п. 174.1 ПКУ); на кошти ця спеціальна пільга не поширюється (але для них може діяти нульова ставка за спорідненістю)
У цих випадках спадкоємець не сплачує ПДФО та військовий збір — лишаються плата нотаріусу та адміністративний збір за реєстрацію нерухомості (особи з інвалідністю I та II груп від адмінзбору звільнені — п. 6 ч. 9 ст. 34 ЗУ № 1952-IV), а ринкову вартість таких об'єктів для оподаткування не визначають (п. 174.8 ПКУ). Виняток: якщо спадкодавець або спадкоємець — нерезидент, нульова ставка не застосовується — діє 18% + 5% (пп. 174.2.3 ПКУ). Це найбільша економія у сімейному спадкуванні: на квартиру вартістю 2 000 000 грн родич 1-го ступеня заощаджує 0,10 × 2 000 000 = 200 000 грн порівняно з 3-м ступенем (5% ПДФО + 5% ВЗ).
Ставка 5% (п. 174.2.2 ПКУ) + 5% ВЗ = 10% загалом — для інших спадкоємців-резидентів України (третій ступінь і далі, особи поза сім'єю).
Ставка 18% (пп. 174.2.3 ПКУ) + 5% ВЗ = 23% загалом — будь-який об'єкт спадщини, що успадковується від спадкодавця-нерезидента (зокрема членами сім'ї 1-го і 2-го ступеня), або спадщина, яку отримує спадкоємець-нерезидент від резидента. Це найвища ставка — застосовуйте обережно при міжнародному спадкуванні.
Скільки фактично коштує оформлення: 3 типові сценарії?
Конкретні приклади розрахунку для 2026 року. Податки й адміністративний збір розраховано за нормами; плата нотаріусу — орієнтовна і в різних регіонах та у різних нотаріусів відрізняється.
Сценарій 1: Дружина успадковує квартиру у Києві (ринкова ціна близько 2 000 000 грн)
Обоє — резиденти України; квартира була особистою власністю чоловіка (якщо квартиру набуто в шлюбі, дружині належить її частка у спільному майні, а успадковується частка чоловіка).
- Ступінь споріднення: 1-й → ПДФО 0%
- Військовий збір: 0% (бо ПДФО = 0)
- Нотаріальний тариф (приватний): ~7 000 грн
- Оцінка нерухомості для податку: не потрібна — для об'єктів з нульовою ставкою ринкову вартість не визначають (п. 174.8 ПКУ)
- Реєстрація права власності: 330 грн (проводить нотаріус одночасно з видачею свідоцтва)
- Технічні послуги нотаріуса: ~1 500 грн
- РАЗОМ: ~8 800 грн
Сценарій 2: Племінник успадковує легковий автомобіль (300 000 грн)
- Ступінь споріднення: не 1-й і не 2-й (обоє — резиденти) → ПДФО 5% = 15 000 грн
- Військовий збір: 5% = 15 000 грн (ставка для фізосіб за Законом № 4015-IX)
- Нотаріальний тариф (приватний): ~4 000 грн
- Оцінка авто: не обов'язкова — для легкового автомобіля базу можна визначити за середньоринковою вартістю або за оцінкою, на вибір платника (п. 174.7, абз. 3 п. 173.1 ПКУ)
- Перереєстрація у сервісному центрі МВС: за тарифами ГСЦ МВС (послуга, бланк свідоцтва, за потреби — номерні знаки)
- РАЗОМ: ~34 000 грн + перереєстрація авто
Сценарій 3: Громадянин-резидент успадковує квартиру від нерезидента (3 000 000 грн)
- Ступінь споріднення: будь-який → ПДФО 18% = 540 000 грн
- Військовий збір: 5% = 150 000 грн
- Нотаріальний тариф (приватний): ~8 000 грн
- Визначення вартості: для оподатковуваної спадщини база — оціночна або ринкова вартість (п. 174.8 ПКУ); якщо потрібен звіт оцінювача — орієнтовно до ~3 000 грн
- Реєстрація права власності: 330 грн (проводить нотаріус одночасно з видачею свідоцтва)
- РАЗОМ: ~698 300–701 300 грн (залежно від того, чи потрібен звіт оцінювача)
⚠️ Сценарій 3 показує, чому при міжнародному спадкуванні варто заздалегідь радитися з юристом — структурування потребує фахової консультації: зокрема, дарування між фізичними особами оподатковується за тими самими ставками, що й спадщина (ст. 174 ПКУ), тому не є універсальним способом зменшити податок.
Як виглядає покроковий алгоритм оформлення спадщини?
Оформлення спадщини проходить у шість кроків з чіткими строками.
- Подання заяви нотаріусу — протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦКУ). Спадкоємцю, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заява про прийняття не потрібна (ч. 3 ст. 1268 ЦКУ); малолітні, неповнолітні, недієздатні особи та особи з обмеженою дієздатністю теж вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків ч. 2–4 ст. 1273 ЦКУ (ч. 4 ст. 1268 ЦКУ). Якщо право на спадкування виникло через неприйняття спадщини або відмову від неї інших спадкоємців, строк — три місяці (ч. 2 ст. 1270 ЦКУ). Якщо строк пропущено — письмова згода всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, або додатковий строк через суд (ст. 1272 ЦКУ).
- Збір документів — свідоцтво про смерть, документи на майно, підтвердження спорідненості.
- Визначення вартості майна — потрібне для об'єктів, що оподатковуються, для розрахунку ПДФО за ст. 174 ПКУ: база — оціночна або ринкова вартість (п. 174.8 ПКУ). Для нульової ставки ринкову вартість не визначають (п. 174.8 ПКУ); для легкових авто базу можна визначити за середньоринковою вартістю (п. 174.7 ПКУ).
- Сплата ПДФО та військового збору (якщо застосовується) — спадкоємці-нерезиденти сплачують до нотаріального оформлення (п. 174.3 ПКУ); резиденти можуть сплатити до оформлення або вказати дохід у річній декларації.
- Отримання свідоцтва про право на спадщину — нотаріус видає його після закінчення 6 місяців з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1298 ЦКУ; ст. 67 ЗУ «Про нотаріат»).
- Державна реєстрація права власності — право на нерухомість реєструє нотаріус одночасно з видачею свідоцтва (ст. 31-2 ЗУ № 1952-IV); транспортні засоби перереєстровують у сервісному центрі МВС.
Які документи потрібні для оформлення спадщини у нотаріуса?
Конкретний перелік документів визначає нотаріус у вашій справі; зазвичай знадобляться:
- Паспорт та РНОКПП (ідентифікаційний код) спадкоємця
- Свідоцтво про смерть спадкодавця
- Документи, що підтверджують спорідненість (свідоцтво про народження, шлюб тощо)
- Заповіт (якщо є)
- Документи на майно (правовстановлюючі документи — договір, свідоцтво про право власності тощо; відомості з реєстрів)
- Документ про вартість майна — лише для об'єктів, що оподатковуються (див. крок 3); який саме документ потрібен у вашій справі, уточніть у нотаріуса
- Документ про останнє місце проживання спадкодавця (довідка або інші докази)
Детальніше про перелік документів — у гайді з прийняття спадщини.
Які строки оформлення спадщини у нотаріуса?
Спадкоємець, який не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати заяву нотаріусу протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини — з дня смерті спадкодавця або дня, з якого його оголошено померлим (ст. 1270 ЦКУ). У період воєнного стану і протягом двох років після його припинення, якщо смерть зареєстровано пізніше ніж через місяць, строки рахуються від дня державної реєстрації смерті (п. 20 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). Свідоцтво про право на спадщину нотаріус видає після закінчення 6 місяців з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1298 ЦКУ), а у випадку пізньої реєстрації смерті за п. 20 Прикінцевих та перехідних положень — після 6 місяців з дня державної реєстрації смерті. Якщо право на спадкування виникло через неприйняття спадщини або відмову інших спадкоємців, строк для прийняття — три місяці (ч. 2 ст. 1270 ЦКУ). Малолітні, неповнолітні, недієздатні особи та особи з обмеженою дієздатністю вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків ч. 2–4 ст. 1273 ЦКУ (ч. 4 ст. 1268 ЦКУ). Право власності на успадковану нерухомість реєструє нотаріус одночасно з видачею свідоцтва (ст. 31-2 ЗУ № 1952-IV).
| Етап | Строк |
|---|---|
| Подача заяви нотаріусу | 6 місяців з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦКУ) |
| Збір документів (і визначення вартості, якщо спадщина оподатковується) | 1–4 тижні |
| Видача свідоцтва нотаріусом | Після закінчення 6 місяців з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1298 ЦКУ); у випадку п. 20 Прикінцевих положень — з дня державної реєстрації смерті |
| Реєстрація права власності на нерухомість | Одночасно з видачею свідоцтва (ст. 31-2 ЗУ № 1952-IV) |
Що робити, якщо пропущено 6-місячний строк?
Якщо строк на прийняття спадщини пропущено, спадкоємець вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦКУ). Є два шляхи:
Шлях 1: Письмова згода інших спадкоємців
Якщо всі спадкоємці, які прийняли спадщину, дають письмову згоду, ви можете подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу без суду (ч. 2 ст. 1272 ЦКУ; ч. 2 ст. 67 ЗУ «Про нотаріат»). Згоду треба подати нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину (ч. 2 ст. 67 ЗУ «Про нотаріат»). Це швидкий і безконфліктний варіант, але потребує домовленості з родиною.
Шлях 2: Додатковий строк через суд (ч. 3 ст. 1272 ЦКУ)
Якщо згоди немає, спадкоємець, який пропустив строк з поважної причини, може звернутися до суду з позовом — суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦКУ). Суд враховує:
- Поважність причини: поважними вважаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця (постанова Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008, п. 24)
- Документальні докази цих труднощів (медичні документи тощо)
Додатковий строк не може перевищувати шести місяців; повторне визначення додаткового строку тому самому спадкоємцю законодавством не передбачено (там само).
💡 Якщо спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини — він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців не заявив про відмову (ч. 3 ст. 1268 ЦКУ); подавати заяву про прийняття йому не потрібно. Так само вважаються такими, що прийняли спадщину, малолітні, неповнолітні, недієздатні особи та особи з обмеженою дієздатністю, крім випадків ч. 2–4 ст. 1273 ЦКУ (ч. 4 ст. 1268 ЦКУ). Проживання в житлі вже після смерті спадкодавця такою підставою не є.
Часті питання
Чи є різниця у вартості між приватним і державним нотаріусом?
Так. У державного нотаріуса власне держмито за видачу свідоцтва — лише 34 грн (Декрет КМУ № 7-93), але додатково контора стягує платні супутні послуги, ст. 19 ЗУ «Про нотаріат». Приватний нотаріус встановлює тариф за домовленістю, ст. 31 ЗУ «Про нотаріат». На практиці приватний нотаріус коштує дорожче, але швидший — детальне порівняння у розділі «Чим відрізняється вартість у приватного й державного нотаріуса?» вище.
Чи потрібно платити ПДФО, якщо успадковую квартиру від батьків?
Ні, якщо і батьки, і ви — резиденти України. Спадкування від батьків належить до першого ступеня споріднення — ставка ПДФО становить 0% (пп. «а» пп. 174.2.1 ПКУ). Не потрібен і військовий збір 5% (бо ВЗ нараховується лише коли ПДФО > 0). Якщо ж спадкодавець або спадкоємець — нерезидент, діє ставка 18% + 5% військового збору незалежно від споріднення (пп. 174.2.3 ПКУ).
Чи можна оформити спадщину без оцінки майна?
Так, якщо спадщина оподатковується за нульовою ставкою: у такому разі ринкову вартість об'єктів для оподаткування не визначають (п. 174.8 ПКУ). Для оподатковуваної спадщини база — оціночна або ринкова вартість (п. 174.8 ПКУ), а для легкових автомобілів, мотоциклів і мопедів — середньоринкова або оціночна вартість на вибір платника (п. 174.7, абз. 3 п. 173.1 ПКУ). Чи потрібні нотаріусу інші документи про вартість у вашій справі — уточніть заздалегідь.
Де знайти актуальні тарифи нотаріуса?
Тарифи приватних нотаріусів централізовано не публікуються (ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» — вільне ціноутворення). Слід дзвонити безпосередньо у обрану нотаріальну контору й уточнювати вартість конкретно для вашої спадкової справи. У державних нотаріусів плату за додаткові послуги встановлюють територіальні органи Мін'юсту (ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про нотаріат»).
Чи потрібно сплачувати збір до Пенсійного фонду при оформленні спадщини?
Ні. Збір до Пенсійного фонду при реєстрації нерухомості стягується лише у випадку купівлі-продажу, але не при спадкуванні. При оформленні спадщини такий збір не застосовується.
Що робити, якщо пропущено строк подання заяви на спадщину?
Два шляхи: (а) письмова згода всіх спадкоємців, які прийняли спадщину (ч. 2 ст. 1272 ЦКУ; ч. 2 ст. 67 ЗУ «Про нотаріат»); (б) позов до суду про визначення додаткового строку — лише якщо строк пропущено з поважної причини (ч. 3 ст. 1272 ЦКУ). Детально — у розділі «Що робити, якщо пропущено 6-місячний строк?» вище.
Чи можна оформити спадщину онлайн без візиту до нотаріуса?
Повністю онлайн — ні, але заяву про прийняття спадщини можна подати без візиту. Заяву подає сам спадкоємець, не представник (ч. 2 ст. 1269 ЦКУ). Своєчасною вважається заява, надіслана поштою до закінчення 6-місячного строку, навіть якщо вона надійшла нотаріусу пізніше; заява з кваліфікованим (удосконаленим) електронним підписом, надіслана не пізніше 23:59 останнього дня строку, теж вважається своєчасною — якщо справжність підпису на такій заяві не засвідчено нотаріально, нотаріус надсилає спадкоємцю лист із пропозицією надіслати належно оформлену заяву або прибути особисто (п. 3.21 гл. 10 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій). Для спадкоємців за кордоном це важливо, щоб не пропустити строк.
Скільки коштує оформлення спадщини у державного нотаріуса проти приватного?
Власне держмито у державного нотаріуса — 34 грн (2 нмдг, Декрет № 7-93), але контора додатково стягує платні супутні послуги (~1 000–3 000 грн орієнтовно). Приватний нотаріус встановлює тариф за домовленістю — зазвичай 5 000–10 000 грн станом на 2026. Після спливу 6-місячного строку і збору документів очікування у державних нотаріусів часто становить 2–4 тижні через чергу, у приватних — 1–3 дні. Підсумково: для простих спадкових справ з близькими родичами держнотаріус економніший; для складних — приватний швидший і надає юридичний супровід.
Які закони та норми пов'язані з оформленням спадщини?
| Норма | Що регулює |
|---|---|
| Цивільний кодекс України (ЦКУ) — Книга VI | Загальні норми спадкування: ст. 1217 (види спадкування), гл. 85 (спадкування за заповітом), ст. 1268–1273 (прийняття), ст. 1272 (пропуск строку), ст. 1298 (строк видачі свідоцтва) |
| Закон «Про нотаріат» (№ 3425-XII) | Ст. 19 — державне мито; ст. 31 — тарифи приватних нотаріусів; ст. 66–67 — видача свідоцтва про право на спадщину |
| Податковий кодекс України (ПКУ) | Ст. 174 — оподаткування спадщини; п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX — військовий збір |
| Закон «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (№ 2658-III) | Порядок визначення вартості спадщини для бази оподаткування |
| Закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (№ 1952-IV) | Реєстрація права власності на успадковану нерухомість; ст. 34 — адміністративний збір |
| Декрет КМУ «Про державне мито» (№ 7-93) | Тарифи держмита у держнотаріусів |
| Закон № 4015-IX + Закон № 4835-IX | Ставка військового збору для фізосіб 5% (при ПДФО > 0%) і строк її дії — до кінця третього календарного року після припинення воєнного стану |
| Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (наказ Мін'юсту № 296/5) | Подання заяви про прийняття спадщини поштою або з електронним підписом (п. 3.21 гл. 10 розд. II) |
Що уточнено в цій редакції (жовтень 2026): нульова ставка — лише коли і спадкодавець, і спадкоємець є резидентами; строк дії військового збору 5% (Закон № 4835-IX); реєстрація права власності на нерухомість нотаріусом одночасно з видачею свідоцтва (330 грн); визначення вартості майна — лише для оподатковуваної спадщини; подання заяви поштою або з електронним підписом; що робити, якщо строк пропущено.
Що далі після отримання свідоцтва?
Свідоцтво про право на спадщину — це юридична підстава, але не кінцева точка. Після отримання потрібно:
- Перевірити реєстрацію права власності на нерухомість — нотаріус реєструє його в Державному реєстрі речових прав одночасно з видачею свідоцтва (ст. 31-2 ЗУ № 1952-IV)
- Переоформити автомобіль — окрема процедура у сервісному центрі МВС (НЕ через ДРРП)
- Переоформити бізнес-частки (для корпоративних прав) — у Держреєстраторі (Єдиний державний реєстр юридичних осіб)
- Повідомити банк про зміну власника депозиту (якщо у складі спадщини є вклади)
- Подати декларацію про майновий стан і доходи (якщо ПДФО > 0%) — до 1 травня наступного року (пп. 49.18.4 ПКУ); сплатити податкове зобов'язання — до 1 серпня (п. 179.7 ПКУ); якщо граничний строк сплати припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати вважається наступний операційний день (п. 57.1 ПКУ). Для спадщини, отриманої у 2026 році, ці строки припадають на 2027 рік. Декларацію не подають спадкоємці за нульовою ставкою, спадкоємці-нерезиденти та резиденти, які сплатили податок до нотаріального оформлення (п. 174.3 ПКУ)
- Врахувати податки при подальшому продажу — продаж успадкованого житла (будинку, квартири, кімнати, дачі) або землі в межах норм ст. 121 Земельного кодексу один раз на рік не оподатковується ПДФО незалежно від строку володіння: умова про 3 роки для спадщини не застосовується (п. 172.1 ПКУ)
Якщо вашу ситуацію потрібно структурувати — опишіть деталі у форматі аналізу, і AGENTIS поверне перелік статей, документів і алгоритм наступних кроків. Для глибшого вивчення теми — гайд по спадщині у базі знань.
Disclaimer: Інформація на цій сторінці — інформаційно-довідкова. Вона не є юридичною консультацією і не замінює роботу юриста або нотаріуса у вашій конкретній справі. Для прийняття рішень з податковими наслідками зверніться до кваліфікованого спеціаліста.