Фізична особа-підприємець може встановити у договорі штраф і пеню відповідно до ст. 549–551 ЦКУ, однак розмір неустойки не є цілком довільним: якщо він встановлений законом, сторони можуть його збільшити, але не зменшити (ст. 551 ч. 2 ЦКУ), а суд вправі зменшити явно непропорційний розмір (ст. 551 ч. 3 ЦКУ). Пеня за грошовими зобов'язаннями за замовчуванням дорівнює подвійній обліковій ставці НБУ за кожен день прострочення (ст. 549 ч. 3 ЦКУ), але договором можна встановити інший розмір. Правильне формулювання санкцій у договорі захищає ФОП від судового зменшення та спорів щодо нарахування.
Коли застосовуються штраф і пеня у договорі ФОП
Штраф і пеня є формами неустойки — грошової суми, яку боржник передає кредиторові у разі порушення зобов'язання (ст. 549 ч. 1 ЦКУ). Для ФОП ці інструменти актуальні в усіх договорах: на надання послуг, підряду, постачання, оренди тощо.
Штраф (ст. 549 ч. 2 ЦКУ) — разова сума у відсотках від невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Застосовується, коли боржник взагалі не виконав зобов'язання або виконав його неналежно (наприклад, надав послугу неналежної якості).
Пеня (ст. 549 ч. 3 ЦКУ) — нарахування у відсотках від суми простроченого грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Має дві кваліфікуючі ознаки: обчислення за кожен день і прив'язка до суми несвоєчасно виконаного зобов'язання (Постанова ВС у справі № 910/9072/20).
Неустойка — родове поняття, що охоплює обидва інструменти (ст. 549 ч. 1 ЦКУ).
Edge cases: коли санкції НЕ нараховуються
- Порушення сталося внаслідок форс-мажору, підтвердженого ТПП або іншим уповноваженим органом.
- Кредитор прострочив прийняття виконання (ст. 613 ЦКУ) — боржник звільняється від відповідальності на цей період.
- Договір не містить умов про неустойку, а закон для конкретного виду відносин її не передбачає: у такому разі стягнення неможливе (ст. 550 ЦКУ — неустойка виникає лише з договору або закону).
- Зобов'язання припинено належним виконанням до настання строку: підстав для нарахування немає.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Покроково: як правильно прописати штрафи та пеню у договорі ФОП
Крок 1. Визначте перелік порушень і відповідні санкції
Складіть таблицю: яке порушення → який вид санкції → розмір. Типові порушення для ФОП: прострочення оплати, порушення строків виконання, неналежна якість, розголошення конфіденційної інформації.
Крок 2. Оберіть вид санкції для кожного порушення
- Прострочення грошового платежу → пеня (щоденне нарахування логічніше стимулює оплату).
- Невиконання або неналежне виконання роботи/послуги → штраф (разова сума від вартості невиконаного).
- Особливо важливі зобов'язання (конфіденційність, ексклюзивність) → штраф у фіксованій сумі або відсотках від загальної вартості договору.
Крок 3. Встановіть розмір з урахуванням законодавчих меж
Відповідно до ст. 551 ч. 2 ЦКУ, якщо розмір неустойки встановлено законом, сторони можуть його збільшити, але не зменшити. Для ФОП-договорів між підприємцями обмежень щодо верхньої межі пені в ЦКУ немає — але суд може зменшити явно непропорційний розмір (ст. 551 ч. 3 ЦКУ).
Крок 4. Пропишіть базу нарахування
Чітко вкажіть, від якої суми нараховується санкція: від загальної суми договору, від суми простроченого платежу, від вартості неналежно виконаної частини. Розмитість бази — найчастіша причина судових спорів.
Крок 5. Визначте строк нарахування пені
Сторони вільні визначити початок і кінець нарахування (Постанова ВС КГС у справі № 910/3482/19). Можна прив'язати до: кількості календарних днів, настання події (фактичної оплати), або встановити максимальну кількість днів нарахування.
Крок 6. Вирішіть питання співвідношення неустойки та збитків
За ст. 624 ч. 1 ЦКУ неустойка стягується незалежно від збитків. Якщо хочете обмежити відповідальність — пропишіть, що збитки стягуються лише в частині, не покритій неустойкою (залікова неустойка).
Крок 7. Узгодьте та підпишіть договір
Умови про неустойку мають бути погоджені письмово (ст. 547 ЦКУ — правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі). Недотримання письмової форми тягне нікчемність правочину щодо забезпечення зобов'язання: усна домовленість про штраф або пеню не матиме юридичної сили незалежно від того, чи сторони фактично виконували її умови. Детальніше про вимоги до форми договорів ФОП — у матеріалі /knowledge/dogovir-fop-forma-ta-vymogy.
Обмеження розміру: законодавчі межі та свобода договору у 2026 році
Після скасування Господарського кодексу України з 28.08.2025 (ЗУ № 4196-IX) для договорів між підприємцями єдиним регулятором є ЦКУ та спеціальні закони. Раніше чинні обмеження ГКУ щодо 50% від суми боргу та 6-місячного строку нарахування пені більше не застосовуються до договорів ФОП.
| Параметр | Норма ЦКУ | Правило для ФОП |
|---|---|---|
| Розмір пені за замовчуванням | Ст. 549 ч. 3 | Подвійна облікова ставка НБУ за кожен день прострочення |
| Зменшення пені договором | Ст. 549 ч. 3 | Можна встановити менший розмір |
| Збільшення пені договором | Ст. 551 ч. 2 | Можна збільшити, якщо закон не забороняє |
| Зменшення судом | Ст. 551 ч. 3 | Суд може зменшити розмір, якщо він значно перевищує збитки |
| Письмова форма | Ст. 547 | Обов'язкова; усна угода про неустойку — нікчемна |
| Одночасно штраф і пеня | Ст. 549, КСУ | Допускається; не суперечить ст. 61 Конституції |
Спеціальні обмеження зберігаються у галузевих законах:
- Закон України «Про захист прав споживачів» — якщо контрагент є споживачем (фізичною особою), умови договору не можуть погіршувати його становище порівняно із законом.
- Закон України «Про публічні закупівлі» — для договорів у сфері держзакупівель встановлено окремі правила щодо санкцій.
Строки та дедлайни
Строки нарахування пені
Сторони вільні визначити будь-який строк нарахування пені — роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а також прив'язати до події (фактичної оплати). Якщо договір не містить обмеження строку, пеня нараховується до фактичного виконання зобов'язання.
Позовна давність для стягнення неустойки
| Вид вимоги | Строк | Норма |
|---|---|---|
| Стягнення неустойки (штрафу, пені) | 1 рік | Ст. 258 ч. 2 п. 1 ЦКУ |
| Загальна позовна давність (збитки) | 3 роки | Ст. 257 ЦКУ |
| Початок перебігу | З дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення | Ст. 261 ЦКУ |
⚠️ Важливо: скорочена позовна давність 1 рік для неустойки — жорстке обмеження. Якщо ФОП пропустив строк, суд відмовить у позові за заявою відповідача (ст. 267 ч. 4 ЦКУ).
3% річних та інфляційні втрати
Окремо від неустойки, за прострочення грошового зобов'язання кредитор має право вимагати 3% річних та компенсацію інфляційних втрат (ст. 625 ч. 2 ЦКУ). Ці вимоги не є неустойкою, тому на них поширюється загальна позовна давність 3 роки (Постанова ВС КЦС у справі № 761/26291/18).
Зразок договірного застереження про штрафні санкції
Нижче наведено типовий блок для розділу «Відповідальність сторін» договору ФОП:
Розділ _. Відповідальність сторін
_.1. У разі прострочення оплати Замовником Виконавець має право нарахувати пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення, але не більше 20% від суми відповідного платежу (ст. 549 ч. 3, ст. 551 ЦКУ).
_.2. У разі порушення Виконавцем строків надання послуг більш ніж на 5 (п'ять) робочих днів Замовник має право вимагати сплати штрафу у розмірі 10% від вартості послуг, строки надання яких порушено (ст. 549 ч. 2 ЦКУ).
_.3. Сплата неустойки не звільняє сторону від виконання зобов'язання в натурі (ст. 552 ч. 1 ЦКУ).
_.4. Збитки відшкодовуються в частині, не покритій неустойкою (ст. 624 ч. 1 ЦКУ).
_.5. Пеня нараховується з першого дня прострочення до дня фактичного виконання зобов'язання включно.
Зразок є орієнтовним. Конкретні розміри та умови визначаються залежно від виду договору, ризиків та домовленостей сторін.
Судова практика
1. Одночасне стягнення штрафу і пені — правомірне
Велика Палата Верховного Суду підтвердила: одночасне стягнення штрафу та пені з боржника, який порушив договірне зобов'язання, не суперечить ст. 61 Конституції України (принцип заборони подвійного покарання). Пеня і штраф є різними формами одного виду відповідальності — неустойки (ст. 549 ЦКУ), а не самостійними видами юридичної відповідальності.
2. Правова природа санкції визначається змістом, а не назвою
Верховний Суд у постанові КГС вказав: якщо сторони у мировій угоді назвали санкцію «штрафом», але вона обчислюється у відсотках за кожен місяць прострочення — це пеня за змістом ст. 549 ч. 3 ЦКУ. Неправильна назва не є підставою для відмови у стягненні (правова позиція у справах щодо тлумачення поняття пені).
3. Свобода сторін у визначенні строку нарахування пені
Верховний Суд КГС у справі № 910/3482/19 підтвердив: сторони вправі визначити строк нарахування пені у будь-який спосіб — у тому числі прив'язати його до фактичного моменту оплати. Обмеження строку нарахування пені є правом, а не обов'язком сторін.
4. Зменшення неустойки судом
Суд може зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків та існують інші обставини, що мають істотне значення (ст. 551 ч. 3 ЦКУ). Однак зменшення — це право, а не обов'язок суду; сторона, яка просить про зменшення, зобов'язана довести відповідні обставини.
5. 3% річних та інфляція — самостійні вимоги
ВС КЦС у справі № 761/26291/18 підтвердив: вимоги за ст. 625 ч. 2 ЦКУ (3% річних та інфляційні втрати) є самостійними і не є неустойкою. На них поширюється загальна позовна давність 3 роки, а не скорочена 1-річна.
Часті помилки ФОП при встановленні штрафних санкцій
Помилка 1. Усна домовленість про неустойку Правочин щодо забезпечення зобов'язання, укладений без дотримання письмової форми, є нікчемним (ст. 547 ЦКУ). Усна домовленість про штраф або пеню не має юридичної сили.
Помилка 2. Розмита база нарахування Формулювання «пеня від суми договору» без уточнення, чи це повна сума, чи сума конкретного платежу, чи сума заборгованості — призводить до спорів і ризику відмови в стягненні.
Помилка 3. Посилання на скасовані норми ГКУ З 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність (ЗУ № 4196-IX). Договори з посиланнями на ст. 230-232 ГКУ як на чинні норми є юридично некоректними. Слід посилатися виключно на ЦКУ та спеціальні закони.
Помилка 4. Ігнорування скороченої позовної давності ФОП часто не знають, що для стягнення неустойки діє 1-річна позовна давність (ст. 258 ч. 2 п. 1 ЦКУ). Прострочення цього строку позбавляє права на судовий захист за заявою відповідача.
Помилка 5. Відсутність умови про співвідношення неустойки та збитків Якщо договір мовчить, діє правило ст. 624 ч. 1 ЦКУ — неустойка стягується незалежно від збитків. Але якщо ФОП хоче обмежити свою відповідальність, це потрібно прямо прописати.
Помилка 6. Плутанина між штрафом і пенею Встановлення «пені» у фіксованій сумі або «штрафу» за кожен день — юридично некоректно. Суд кваліфікуватиме санкцію за змістом, а не назвою, що може дати несподіваний результат.
Помилка 7. Відсутність умови про нарахування 3% річних Ст. 625 ч. 2 ЦКУ діє автоматично, але ФОП часто не заявляють цю вимогу в претензії та позові, втрачаючи додаткову компенсацію.
FAQ
Чи можна одночасно стягнути штраф і пеню з одного порушення? Так. Одночасне стягнення штрафу та пені правомірне, оскільки обидва є формами неустойки — одного виду відповідальності (ст. 549 ЦКУ). Це підтверджено практикою Верховного Суду та позицією Конституційного Суду України щодо ст. 61 Конституції.
Чи може суд зменшити розмір неустойки, встановленої договором? Так. Відповідно до ст. 551 ч. 3 ЦКУ суд має право зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків та є інші суттєві обставини. Однак зменшення — це право, а не обов'язок суду; ініціатива має виходити від боржника з відповідними доказами.
Як оподатковуються отримані штрафні санкції у ФОП на єдиному податку? Отримані штрафи та пені включаються до доходу ФОП-єдинника та оподатковуються за ставкою єдиного податку відповідної групи (ст. 292 ПКУ). Це підтверджено роз'ясненнями ДПС України. Сплачені санкції до витрат ФОП не відносяться.
Яка різниця між неустойкою та 3% річних за ст. 625 ЦКУ? Неустойка (штраф, пеня) встановлюється договором або законом і є мірою відповідальності за порушення. Три відсотки річних та інфляційні втрати за ст. 625 ч. 2 ЦКУ нараховуються автоматично при простроченні грошового зобов'язання незалежно від наявності договірної неустойки та незалежно від вини боржника.
Чи діє обмеження 50% від суми боргу після скасування ГКУ? Ні. Обмеження загального розміру штрафних санкцій до 50% від суми боргу було передбачено ст. 232 ГКУ. З 28.08.2025 ГКУ скасовано (ЗУ № 4196-IX), тому це обмеження більше не застосовується до договорів ФОП. Єдине обмеження — право суду зменшити явно непропорційну неустойку (ст. 551 ч. 3 ЦКУ).
Чи поширюється 6-місячний строк нарахування пені після скасування ГКУ? Ні. Шестимісячне обмеження строку нарахування пені було встановлено ст. 232 ч. 6 ГКУ. Після скасування ГКУ з 28.08.2025 це обмеження не діє. Строк нарахування пені визначається виключно договором або — за відсутності договірного обмеження — до дня фактичного виконання зобов'язання.
Що робити, якщо контрагент відмовляється сплачувати неустойку добровільно? Направте письмову претензію з розрахунком суми та посиланням на відповідний пункт договору і ст. 549 ЦКУ. Якщо протягом строку, визначеного договором або 30 днів, відповіді немає — подавайте позов до суду. Пам'ятайте про 1-річну позовну давність для неустойки (ст. 258 ч. 2 п. 1 ЦКУ). Детальніше про порядок стягнення — у матеріалі /knowledge/styagnennya-neustoiky-fop.