Права військовозобов'язаного під час мобілізації

Оновлено: 17.03.2026·Правова база: ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"

Маєте схожу ситуацію? AI проаналізує вашу справу за законодавством України.

Описати ситуацію →

Права військовозобов'язаного під час мобілізації: повний правовий гайд

Військовозобов'язаний під час мобілізації має право на соціальні гарантії, грошове забезпечення, медичне забезпечення та судовий захист своїх прав. Цей гайд пояснює кожне з цих прав покроково — з посиланнями на закони та судову практику.


TL;DR

Під час мобілізації військовозобов'язаний зберігає місце роботи та посаду, отримує грошове забезпечення, має право на відстрочку за визначеними законом підставами, медичне обслуговування, пенсійне забезпечення та соціальний захист членів сім'ї. Усі ці права закріплені в ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і КЗпП України.


Коли це застосовується

Хто є військовозобов'язаним

Відповідно до ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», військовозобов'язаними є громадяни України, які перебувають у запасі та зобов'язані проходити військову службу в особливий період.

Дія прав поширюється на:

  • громадян, призваних на військову службу під час мобілізації;
  • резервістів, залучених до служби в особливий період;
  • осіб, які отримали повістку та перебувають у процесі призову.

Виключення та edge cases

Категорія Статус
Особи з відстрочкою (ст. 23 ЗУ «Про мобілізацію») Права мобілізованого не виникають до скасування відстрочки
Особи, визнані непридатними до служби Не підлягають призову, але мають право оскаржити рішення ВЛК
Іноземці та особи без громадянства Не підпадають під дію закону про мобілізацію (якщо не є громадянами України)
Жінки-військовозобов'язані Мають ті самі права, що й чоловіки-військовозобов'язані

Основні права під час мобілізації

1. Визначення статусу та права на відстрочку

Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», право на відстрочку від призову мають:

  • Особи з інвалідністю або ті, хто доглядає за особою з інвалідністю I групи;
  • Батьки трьох і більше дітей віком до 18 років;
  • Єдині годувальники сім'ї;
  • Студенти денної форми навчання (за певних умов);
  • Працівники критичної інфраструктури та броньовані підприємства;
  • Особи за станом здоров'я — за рішенням військово-лікарської комісії (ВЛК).

⚠️ Важливо: Відстрочка не є автоматичною — її необхідно підтвердити документально та подати до ТЦК та СП.

2. Право на збереження роботи

Відповідно до ст. 119 КЗпП України, за мобілізованим працівником зберігається:

  • місце роботи;
  • посада;
  • середній заробіток (на весь строк служби, але не більше одного року — для підприємств, що не фінансуються з бюджету, якщо інше не встановлено колективним договором).

Роботодавець не має права:

  • звільнити мобілізованого працівника (крім випадків ліквідації підприємства);
  • змінити умови трудового договору в односторонньому порядку.

3. Право на грошове забезпечення

Мобілізований отримує грошове забезпечення відповідно до ЗУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців деяких силових структур». Розмір залежить від:

  • військового звання;
  • посади;
  • бойових надбавок (участь у бойових діях, поранення тощо).

Грошове забезпечення виплачується щомісяця через фінансові органи військової частини. Для отримання виплат необхідно надати реквізити банківського рахунку при зарахуванні на службу. У разі затримки виплат військовослужбовець має право звернутися до командира частини або до суду.

4. Право на переважне укладення контракту

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці, призвані під час мобілізації на особливий період, мають переважне право на укладення контракту на проходження військової служби після завершення особливого періоду.


Практичні кейси

Кейс 1. Роботодавець відмовляється зберігати місце роботи

Ситуація: Працівника призвали на службу, а роботодавець заявив, що «звільняє за прогул».

Рішення: Такі дії є незаконними. Відповідно до ст. 119 КЗпП та ст. 40 КЗпП, звільнення мобілізованого заборонене. Працівник або його представник має право звернутися до Державної служби з питань праці або до суду. Суди, як правило, поновлюють таких працівників на роботі та стягують середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Кейс 2. ВЛК визнала придатним, хоча є хронічне захворювання

Ситуація: Особу визнали придатною до служби, попри наявність підтвердженого хронічного захворювання.

Рішення: Рішення ВЛК можна оскаржити в апеляційній ВЛК протягом 10 днів. До апеляції слід додати медичні документи, висновки лікарів-спеціалістів. Якщо апеляційна ВЛК також відмовила — рішення оскаржується в адміністративному суді.

Кейс 3. Відмова у відстрочці батьку трьох дітей

Ситуація: Батько трьох неповнолітніх дітей подав заяву про відстрочку, але ТЦК та СП відмовив без пояснень.

Рішення: Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», така особа має законне право на відстрочку. Необхідно отримати письмову відмову, після чого оскаржити її в адміністративному суді. Суди у подібних справах, як правило, стають на бік заявника за наявності належних документів.


Покроково: що робити після отримання повістки

Крок 1. Отримання повістки та з'явлення до ТЦК та СП

Строк: у термін, зазначений у повістці (як правило, протягом 24–72 годин).

  • Отримайте повістку під підпис або через «Резерв+»;
  • З'явіться до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП);
  • Майте при собі паспорт, військовий квиток, медичні документи.

Крок 2. Проходження військово-лікарської комісії (ВЛК)

Строк: призначається ТЦК та СП, зазвичай протягом 1–5 днів.

  • Пройдіть медичний огляд;
  • У разі незгоди з рішенням ВЛК — оскаржте його в апеляційній ВЛК або суді;
  • Отримайте довідку про придатність / непридатність до служби.

Крок 3. Документальне підтвердження підстав для відстрочки (якщо є)

Строк: до моменту видачі наказу про призов.

  • Зберіть документи (свідоцтва про народження дітей, медичні довідки, довідки з місця роботи тощо);
  • Подайте заяву про надання відстрочки до ТЦК та СП;
  • Отримайте письмове рішення.

Крок 4. Повідомлення роботодавця

Строк: якомога раніше, в ідеалі — одразу після отримання повістки.

  • Надайте роботодавцю копію повістки або наказу про призов;
  • Роботодавець зобов'язаний видати наказ про збереження місця роботи (ст. 119 КЗпП);
  • Отримайте довідку про середній заробіток для подальших розрахунків.

Крок 5. Оформлення соціальних виплат для членів сім'ї

Строк: протягом 30 днів після призову.

  • Члени сім'ї звертаються до органів соціального захисту;
  • Подають заяву та пакет документів;
  • Отримують допомогу відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Крок 6. Реєстрація у системі «Резерв+»

  • Актуалізуйте дані у застосунку «Резерв+»;
  • Відслідковуйте статус документів та повісток.

Крок 7. Захист прав у разі порушення

  • У разі незаконного призову, порушення трудових прав або відмови у відстрочці — зверніться до адміністративного суду або омбудсмена.

Строки та дедлайни

Дія Строк Норма
З'явлення за повісткою Зазначений у повістці (як правило, 24–72 год.) Ст. 22 ЗУ «Про мобілізацію»
Подача заяви про відстрочку До видачі наказу про призов Ст. 23 ЗУ «Про мобілізацію»
Оскарження рішення ВЛК 10 днів з дня отримання рішення Положення про ВЛК
Збереження середнього заробітку роботодавцем Увесь строк служби (до 1 року без бюджетного фінансування) Ст. 119 КЗпП України
Оформлення соціальних виплат сім'ї Протягом 30 днів після призову ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців»
Оскарження незаконних дій ТЦК у суді 6 місяців з дня, коли особа дізналась про порушення Ст. 122 КАС України
Переважне право на контракт після демобілізації Після завершення особливого періоду Ст. 8 ЗУ «Про соціальний і правовий захист»

Гарантії на роботі

Що зобов'язаний зробити роботодавець

Відповідно до ст. 119 КЗпП України:

  1. Зберегти місце роботи та посаду на весь строк військової служби;
  2. Виплатити середній заробіток (порядок компенсації з бюджету визначається Постановою КМУ);
  3. Не звільняти мобілізованого (заборона передбачена ст. 40 КЗпП — звільнення можливе лише при ліквідації підприємства);
  4. Зарахувати строк служби до трудового стажу.

Що заборонено роботодавцю

  • Звільнення мобілізованого працівника під будь-яким приводом (крім ліквідації);
  • Зміна посади або умов праці без згоди працівника;
  • Відмова поновити на роботі після демобілізації.

💡 Порада: Після повернення зі служби у вас є 3 місяці для поновлення на роботі (ст. 119 КЗпП). Роботодавець зобов'язаний прийняти вас протягом 3 робочих днів після подачі заяви.


Соціальні виплати та допомога

Виплати мобілізованому

Вид виплати Підстава
Грошове забезпечення (оклад + надбавки) ЗУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців»
Одноразова грошова допомога при пораненні ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців», ст. 16
Страхові виплати у разі загибелі або інвалідності ЗУ «Про заг

Пов'язані теми

Потрібна персональна консультація?

AI-аналіз вашої конкретної ситуації за 500+ законами України. Покроковий план дій, ризики, необхідні документи.

Інформація носить довідковий характер і не є юридичною консультацією. Для вирішення конкретної ситуації скористайтесь AI-аналізом.