Незаконне звільнення під час воєнного стану: права працівника — повний гайд

TL;DR

Незаконне звільнення під час воєнного стану можна оскаржити в суді. Строк для подачі позову про поновлення на роботі — 1 місяць з дня вручення копії наказу або видачі трудової книжки (ст. 233 КЗпП). При успішному оскарженні суд може поновити вас на роботі та зобов'язати роботодавця виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до ст. 235 КЗпП. Трудові гарантії в умовах воєнного стану зберігають чинність — роботодавець зобов'язаний дотримуватись встановленої процедури звільнення.

Що вважається незаконним звільненням під час воєнного стану

Загальне правило

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон про воєнний стан), норми трудового законодавства продовжують діяти в умовах воєнного стану з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Це означає: ст. 40 КЗпП та загальні гарантії від незаконного звільнення зберігають чинність.

Коли звільнення є незаконним

Звільнення вважається незаконним, якщо роботодавець:

• Застосував підставу, не передбачену законом. Перелік підстав для звільнення з ініціативи роботодавця є вичерпним (ст. 40, 41 КЗпП; ст. 5 Закону про воєнний стан). Будь-яка інша підстава — незаконна.
• Порушив процедуру звільнення. Наприклад, не отримав попередньої згоди профспілки там, де вона є обов'язковою (ст. 43 КЗпП), або не попередив працівника за встановлений строк.
• Звільнив за п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП (неможливість забезпечення роботою внаслідок знищення виробничих умов через бойові дії) без доведення факту знищення виробничих, організаційних або технічних умов, засобів виробництва чи майна роботодавця — саме внаслідок бойових дій (правова позиція з судової практики, викладена нижче).
• Звільнив захищену категорію працівників без дотримання спеціальних вимог (вагітні, матері дітей до 3 років — ст. 184 КЗпП; особи з інвалідністю тощо).
• Звільнив під час призупинення трудового договору за підставою, яка не допускається під час такого призупинення (ст. 13 Закону про воєнний стан).

Нова підстава звільнення під час воєнного стану — п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП

Стаття 5 Закону про воєнний стан доповнила підстави звільнення: роботодавець може розірвати трудовий договір у разі неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв'язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

⚠️ Важливо: Ця підстава є законною лише за одночасного дотримання трьох умов:

1. Об'єктивна неможливість надати роботу за трудовим договором;
2. Знищення виробничих умов сталося саме внаслідок бойових дій;
3. Роботодавець дотримався процедури персонального попередження та запропонував переведення на іншу роботу (якщо це можливо).

Гарантії та обмеження для роботодавців

Права працівника при незаконному звільненні

Відповідно до ст. 235 КЗпП, у разі незаконного звільнення працівник має право на:

1. Поновлення на роботі — суд зобов'язує роботодавця поновити працівника на тій самій посаді.
2. Стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу — з дня незаконного звільнення до дня фактичного поновлення.
3. Відшкодування моральної шкоди — якщо незаконне звільнення завдало моральних страждань (ст. 237-1 КЗпП).
4. Зміну формулювання причини звільнення — якщо працівник не бажає поновлюватись, суд може змінити запис у трудовій книжці на «звільнення за власним бажанням» із виплатою компенсації.

📌 Ст. 235 КЗпП пряма норма: «У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.»

Покроково: як оскаржити незаконне звільнення

Крок 1. Отримайте та зафіксуйте документи (день звільнення)

• Вимагайте наказ про звільнення з підписом та печаткою — роботодавець зобов'язаний його видати.
• Отримайте трудову книжку (або витяг з реєстру застрахованих осіб — якщо облік електронний).
• Зробіть копії всіх документів: трудового договору, посадової інструкції, табелів обліку робочого часу, листків непрацездатності (якщо є).
• Якщо наказ не видають — надішліть письмову вимогу (рекомендованим листом з описом вкладення) про видачу наказу та трудової книжки.

Крок 2. Зберіть докази незаконності (перші 3–5 днів)

• Листування з роботодавцем (електронна пошта, месенджери — зробіть скріншоти з датами).
• Показання свідків-колег (зафіксуйте письмово).
• Документи, що підтверджують відсутність законної підстави (наприклад, довідка про відсутність бойових дій у районі розташування підприємства, якщо роботодавець посилається на п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП).
• Документи про захищений статус (довідка про вагітність, свідоцтво про народження дитини тощо).

Крок 3. Зверніться до Державної служби праці (за бажанням, паралельно)

• Подайте скаргу до територіального органу Держпраці — це не замінює суд, але може прискорити процес і зафіксувати порушення.
• Держпраця має право проводити перевірки роботодавців та складати акти про порушення трудового законодавства.

⚠️ Звернення до Держпраці не зупиняє перебіг місячного строку для подачі позову до суду!

Крок 4. Підготуйте та подайте позовну заяву до суду (до спливу 1 місяця)

• Позов подається до районного/міського суду за місцем знаходження роботодавця або за місцем проживання позивача (ст. 28 ЦПК України — альтернативна підсудність у трудових спорах).
• Держмито не сплачується — позивачі у трудових спорах звільнені від судового збору (ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»).
• У позові вкажіть: вимогу про поновлення на роботі та/або стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, відшкодування моральної шкоди.

Крок 5. Виконання рішення суду

• Рішення суду про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню (ст. 235 КЗпП, ст. 367 ЦПК України) — тобто виконується до набрання законної сили.
• Якщо роботодавець не виконує рішення — зверніться до виконавчої служби з виконавчим листом.

Практичні приклади

Кейс 1. Звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП без доведення знищення виробництва

Ситуація: Роботодавець звільнив менеджера з продажу, посилаючись на неможливість забезпечення роботою внаслідок бойових дій. Підприємство розташоване у Львові, фактично продовжувало роботу в штатному режимі.

Результат: Працівник зібрав докази продовження діяльності підприємства (виписки з ЄДР, публікації в соцмережах, показання колег). Суд визнав звільнення незаконним, поновив на посаді та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Висновок: Роботодавець зобов'язаний документально довести факт знищення виробничих умов саме внаслідок бойових дій. Формальне посилання на воєнний стан без доказів — підстава для визнання звільнення незаконним.

Кейс 2. Звільнення вагітної працівниці під час воєнного стану

Ситуація: Роботодавець звільнив вагітну працівницю за скороченням штату, стверджуючи, що воєнний стан скасовує заборону на таке звільнення.

Результат: Суд нагадав, що ст. 184 КЗпП зберігає чинність в умовах воєнного стану. Звільнення визнано незаконним, працівницю поновлено на роботі з виплатою компенсації.

Висновок: Заборона на звільнення вагітних і матерів дітей до 3 років (крім випадків ліквідації підприємства) діє і під час воєнного стану.

Кейс 3. Підміна призупинення трудового договору звільненням

Ситуація: Роботодавець замість оформлення призупинення трудового договору (ст. 13 Закону про воєнний стан) видав наказ про звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП, щоб уникнути подальших виплат.

Результат: Працівник оскаржив звільнення, довівши, що підприємство не було знищено, а роботодавець фактично лише призупинив діяльність. Суд визнав звільнення незаконним.

Висновок: Призупинення трудового договору та звільнення — різні правові механізми. Підміна одного іншим є порушенням трудового законодавства.

Строки та судові витрати

Строки