Перейти до основного вмісту

ВС: відмова від роботи в іншому місті — законна підстава для звільнення

Касаційний цивільний суд Верховного Суду підтвердив законність звільнення працівника, який відмовився переїхати з Києва до Одеси після зміни роботодавцем місця виконання трудової функції.

Олександр Кравченко, магістр права · 30 липня 2026 р.

Підготовлено за допомогою AI на основі наведених джерел.

30 липня 2026 р.Трудове право2 хв читанняПершоджерело
Правова базаст. 32 КЗпП Українип. 6 ст. 36 КЗпП Українист. 40 КЗпП Українич. 1 ст. 235 КЗпП України

Ця зміна стосується ваших трудових прав?

Швидка AI-перевірка за 2 хвилини, без реєстрації.

Перевірити свою ситуацію

Що вирішив Верховний Суд

Касаційний цивільний суд Верховного Суду (КЦС ВС) підтвердив: звільнення працівника, який відмовився продовжувати роботу після зміни місця її виконання з Києва на Одесу, є законним. Рішення формує важливий прецедент для трудових спорів щодо зміни істотних умов праці.

Суд кваліфікував зміну міста роботи як зміну істотних умов трудового договору. Відповідно до ст. 32 Кодексу законів про працю України (КЗпП), роботодавець зобов'язаний повідомити працівника про такі зміни не пізніше ніж за два місяці. Якщо працівник відмовляється продовжувати роботу в нових умовах, трудовий договір припиняється на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП — у зв'язку з відмовою від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці.

Що це означає для працівників і роботодавців

Рішення КЦС ВС окреслює чіткий алгоритм дій при зміні місця роботи. Роботодавець має право змінити місце виконання трудової функції, однак зобов'язаний дотриматися встановленої КЗпП процедури.

Порівняльна таблиця: до і після зміни умов

Параметр До зміни Після зміни
Місце роботи Київ Одеса
Підстава зміни Ст. 32 КЗпП (зміна істотних умов)
Строк повідомлення Не менше 2 місяців
Наслідок відмови Звільнення за п. 6 ст. 36 КЗпП

Ключовий висновок суду: якщо роботодавець дотримався процедури повідомлення за ст. 32 КЗпП, а працівник відмовився від нових умов, підстав для поновлення на роботі немає. Зміна міста роботи — не переведення (ст. 32 КЗпП розмежовує ці поняття), а зміна істотної умови трудового договору, що тягне інші правові наслідки.

Для працівників це означає: відмова від роботи в іншому місті є реалізацією законного права, однак тягне припинення трудових відносин, а не збереження попередніх умов. Для роботодавців — недотримання двомісячного строку повідомлення може стати підставою для визнання звільнення незаконним.

Додаткову інформацію про права при зміні умов праці можна знайти у базі знань AGENTIS з трудового права.

Правова база

  • Ст. 32 КЗпП України — зміна істотних умов праці; обов'язкове повідомлення працівника не пізніше ніж за 2 місяці.
  • П. 6 ст. 36 КЗпП України — підстава припинення трудового договору у зв'язку з відмовою працівника від продовження роботи при зміні істотних умов праці.
  • Ст. 40 КЗпП України — гарантії при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця.
  • Рішення Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі про законність звільнення (джерело: sud.ua).

Експертна оцінка

AGENTIS Expert Opinion

З точки зору правової аналітики AGENTIS, рішення КЦС ВС є значущим насамперед тому, що воно чітко розмежовує два інститути КЗпП: переведення на іншу роботу (ст. 32 КЗпП, ч. 1 — потребує згоди працівника) та зміну істотних умов праці (ст. 32 КЗпП, ч. 3 — допускається в односторонньому порядку за умови повідомлення за 2 місяці). Зміна міста роботи кваліфікована судом саме як зміна істотної умови, а не переведення — це принципово, оскільки при переведенні без згоди працівника звільнення було б незаконним. Водночас RAG-контекст нагадує: трудовий договір — це угода щодо здійснення трудової функції, і місце її виконання є невід'ємною складовою цієї угоди. Отже, роботодавці, які змінюють місце роботи без дотримання процедури ст. 32 КЗпП (зокрема без двомісячного повідомлення), ризикують тим, що суд визнає звільнення незаконним із відновленням працівника на посаді та виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП. Практичний ризик для роботодавців — документальне підтвердження факту і дати повідомлення: відсутність письмового доказу може обернутися програшем у суді навіть при фактичному дотриманні строку.

Джерела

1 авторитетне джерело · 1 всього

Пов'язані матеріали

Трудове право: звільнення, зарплата, відпустки
Персональний AI-аналіз

Отримайте персональний аналіз вашої справи

AI проаналізує вашу ситуацію за 420+ чинними законами України: покроковий план дій, ризики, необхідні документи, дедлайни.

Тижневі правові оновлення

Ключові зміни у законодавстві та пояснення українською — раз на тиждень.

Надсилаючи email, ви погоджуєтесь отримувати періодичні правові оновлення AGENTIS. Відписка — у кожному листі. Деталі — політика конфіденційності.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для аналізу конкретної ситуації скористайтесь AI-аналізом.