Що сталося
Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій у справі про спадкування фермерського господарства, вказавши, що відсутність запису про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі (ЄДР) не є доказом її припинення. Нижчі суди відмовили спадкоємцям у визнанні права на майновий комплекс господарства саме через те, що запис про юрособу в реєстрі був відсутній.
Верховний Суд визнав такий підхід помилковим та звернувся до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», яка прямо передбачає: успадкування фермерського господарства як цілісного майнового комплексу або його частини здійснюється відповідно до закону.
Що це означає
Фермерське господарство як юридична особа не припиняється автоматично через технічну відсутність запису в ЄДР — для припинення його діяльності потрібні окремі юридичні підстави. Це означає, що спадкоємці зберігають право на спадкування майнового комплексу господарства навіть у разі проблем із реєстраційними записами.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про фермерське господарство», цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання господарства. Саме цей комплекс, а не частка у статутному капіталі, переходить до спадкоємців за правилами спадкового права.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Правова база
Позиція Верховного Суду ґрунтується на положеннях ст. 22 та ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», згідно з якими фермерське господарство визнається цілісним майновим комплексом, а його успадкування відбувається відповідно до закону. Якщо господарство успадковують двоє або більше спадкоємців, земельна ділянка не підлягає поділу, якщо це призведе до утворення ділянки меншої за мінімальний розмір, встановлений для відповідного регіону (ч. 2 ст. 23 Закону).