Перейти до основного вмісту

ВС: роботодавець зобов'язаний довести повний розрахунок після звільнення

Верховний Суд підтвердив стягнення понад 128 тис. грн із роботодавця, який виплатив працівниці 32 тис. грн замість 145 тис. грн: тягар доказування повного розрахунку покладається на роботодавця.

Олександр Кравченко, магістр права · 25 вересня 2026 р.

Підготовлено за допомогою AI на основі наведених джерел.

25 вересня 2026 р.Трудове право2 хв читанняПершоджерело
Правова базаст. 1 Закону України «Про оплату праці»ч. 3 ст. 24 КЗпП Українист. 43-46 Конституції України

Ця зміна стосується ваших трудових прав?

Швидка AI-перевірка за 2 хвилини, без реєстрації.

Перевірити свою ситуацію

Що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд залишив у силі рішення про стягнення з роботодавця понад 128 000 грн на користь звільненої працівниці. Компанія виплатила їй лише 32 000 грн замість належних 145 000 грн і не змогла довести, що розрахувалася повністю.

Ключова правова позиція ВС: після того як суд підтвердив право працівника на виплату, саме роботодавець несе обов'язок доказування факту повного розрахунку. Якщо роботодавець не надає належних доказів — заборгованість стягується у повному обсязі.

Ця позиція формує практичний стандарт: бухгалтерські документи, платіжні доручення та відомості про виплату мають зберігатися та надаватися суду саме стороною роботодавця, а не спростовуватися працівником.

Що це означає для роботодавців і працівників

Для роботодавців рішення означає посилення доказового навантаження у трудових спорах щодо виплат при звільненні. Відсутність документального підтвердження розрахунку автоматично обертається проти роботодавця.

Для працівників рішення підтверджує: достатньо довести факт трудових відносин і розмір належної виплати — після цього роботодавець сам має підтвердити, що розрахувався. Це суттєво знижує доказовий тягар для найманої сторони.

Порівняльна таблиця «До / Після» (практичний вплив рішення ВС):

| Аспект | Попередня невизначеність | Позиція ВС || |---|---|---| | Хто доводить факт виплати | Спірне питання | Роботодавець | | Наслідок відсутності доказів | Розподілявся між сторонами | Стягнення на користь працівника | | Розмір стягнення у справі | — | 128 000+ грн (із 145 000 грн нарахованих) |

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата — це винагорода, яку роботодавець виплачує працівникові за трудовим договором. Обов'язок виплати виникає із самого факту трудових відносин і не залежить від волевиявлення роботодавця щодо її розміру.

Додатково слід враховувати, що ст. 43–46 Конституції України гарантують право на працю та належну винагороду, а будь-яке обмеження цих прав потребує правового обґрунтування з боку роботодавця.

Докладніше про захист трудових прав при звільненні — у розділі Трудове право.

Правова база

  • Ст. 1 Закону України «Про оплату праці» — визначення заробітної плати як зобов'язання роботодавця за трудовим договором
  • Ч. 3 ст. 24 КЗпП України — заборона залучення до роботи без належного оформлення трудового договору
  • Ст. 43–46 Конституції України — конституційні гарантії права на працю та оплату праці
  • Рішення Верховного Суду у справі (опубл. на sud.ua, 2025) — розподіл тягаря доказування повного розрахунку при звільненні

Експертна оцінка

AGENTIS Expert Opinion

Рішення Верховного Суду у цій справі є практично значущим з огляду на розподіл тягаря доказування у трудових спорах. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата є зобов'язанням роботодавця, що виникає з трудового договору. Водночас ч. 3 ст. 24 КЗпП України встановлює, що трудові відносини мають бути належно оформлені — саме роботодавець як сильніша сторона зобов'язаний вести документацію про нарахування та виплату. Логічним наслідком цього є те, що саме роботодавець, а не працівник, має надати суду докази виконання грошового зобов'язання. ВС фактично імплементував у трудові спори загальний принцип: той, хто стверджує про виконання зобов'язання, і доводить його виконання. Для практики це означає, що роботодавцям недостатньо посилатися на часткові виплати — необхідно документально підтверджувати кожну виплачену суму. Відсутність таких доказів, як у цій справі (32 000 грн виплачено замість 145 000 грн), автоматично тягне стягнення різниці — у даному випадку понад 128 000 грн. Позиція узгоджується із конституційними гарантіями ст. 43–46 Конституції України щодо права на належну оплату праці.

Джерела

1 авторитетне джерело · 1 всього

Пов'язані матеріали

Трудове право: звільнення, зарплата, відпустки
Персональний AI-аналіз

Отримайте персональний аналіз вашої справи

AI проаналізує вашу ситуацію за 420+ чинними законами України: покроковий план дій, ризики, необхідні документи, дедлайни.

Тижневі правові оновлення

Ключові зміни у законодавстві та пояснення українською — раз на тиждень.

Надсилаючи email, ви погоджуєтесь отримувати періодичні правові оновлення AGENTIS. Відписка — у кожному листі. Деталі — політика конфіденційності.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для аналізу конкретної ситуації скористайтесь AI-аналізом.

ВС: роботодавець зобов'язаний довести повний розрахунок після звільнення · AGENTIS