Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд у справі № 398/1096/24 підтвердив, що звільнення працівниці за прогул є законним, якщо відпустка без збереження заробітної плати не була погоджена з роботодавцем, який відповідно до ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» мав право відмовити у її наданні.
Працівниця була відсутня на робочому місці понад 3 години без поважних причин. Роботодавець — заклад, віднесений до категорії критично важливих, — заздалегідь відмовив у наданні відпустки, однак працівниця самовільно не вийшла на роботу. За таких обставин суд кваліфікував відсутність як прогул і визнав звільнення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України правомірним.
Що це означає для працівників і роботодавців
Рішення закріплює практику: в умовах воєнного стану самовільна відсутність на роботі без погодженої відпустки є прогулом навіть тоді, коли працівник вважає причини поважними.
Для працівників це означає: відсутність на роботі без письмового погодження з роботодавцем несе ризик звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП — без права на вихідну допомогу. Особливо це стосується зайнятих у закладах, включених до переліку критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.
Для роботодавців рішення підтверджує: відмова у відпустці без збереження зарплати на підставі ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» є достатньою правовою підставою, а наступна самовільна відсутність працівника — підставою для звільнення.
Докладніше про підстави звільнення за ініціативою роботодавця читайте у матеріалі Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Правова база
- П. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України — звільнення за прогул (відсутність на роботі більше 3 годин протягом робочого дня без поважних причин).
- Ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» — право роботодавця відмовити у наданні будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною) працівникам критично важливих підприємств у період воєнного стану.
- Справа № 398/1096/24 — постанова Верховного Суду, якою підтверджено законність звільнення.