Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд 29 квітня 2026 року у справі № 398/1096/24 підтвердив законність звільнення працівниці за прогул — відсутність на роботі понад три години без поважних причин — незважаючи на те, що вона перебувала за кордоном і подавала заяву на відпустку без збереження заробітної плати.
Роботодавець — заклад освіти — відмовив у наданні відпустки, оскільки відповідно до ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавці, що забезпечують функціонування критичної інфраструктури або критично важливих підприємств, мають право відмовляти у наданні будь-яких видів відпусток на період воєнного стану. Незважаючи на відмову, працівниця до виконання трудових обов'язків не повернулась.
Суд кваліфікував відсутність як прогул і визнав звільнення правомірним згідно з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Що це означає для працівників і роботодавців
Рішення Верховного Суду формує чіткий прецедент: перебування за кордоном і подання заяви на відпустку без збереження зарплати не є поважною причиною відсутності на роботі, якщо роботодавець у наданні відпустки відмовив.
Для працівників критично важливих підприємств і закладів це означає: самовільне залишення робочого місця після офіційної відмови у відпустці є підставою для звільнення за прогул без додаткових застережень. Факт перебування за межами України не змінює правової кваліфікації дій.
Для роботодавців рішення підтверджує право відмовляти у відпустках під час воєнного стану та звільняти за прогул навіть у випадках, коли працівник посилається на поважні обставини, якщо ці обставини не були погоджені.
Детальніше про підстави звільнення за ініціативою роботодавця — у розділі Трудове право / КЗпП.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Правова база
- п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України — звільнення за прогул (відсутність на роботі без поважних причин понад три години протягом робочого дня).
- ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» — право роботодавців критично важливих підприємств відмовляти у наданні відпусток на період воєнного стану.
- Справа № 398/1096/24, рішення Верховного Суду від 29 квітня 2026 року.