Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд у справі № 398/1096/24 підтвердив правомірність звільнення працівниці за прогул на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Суд встановив, що відсутність на робочому місці понад три години без поважних причин є достатньою підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця — незалежно від обставин, що склалися під час воєнного стану.
Працівниця перебувала за кордоном та звернулась до роботодавця з проханням надати відпустку без збереження заробітної плати. Однак роботодавець відпустку не погодив. Попри це, працівниця до роботи не приступила, що й стало підставою для звільнення. Суд кваліфікував таку відсутність як прогул у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Що це означає для працівників і роботодавців
Рішення Верховного Суду закріплює принцип: непогоджена відпустка не звільняє працівника від обов'язку перебувати на робочому місці. Відсутність понад три години без поважних причин або без належно оформленого дозволу роботодавця є прогулом незалежно від фактичного місцезнаходження працівника.
Воєнний стан сам по собі не є автоматичною підставою для виправдання відсутності на роботі. Законодавство не передбачає права працівника самостійно визначати поважність причин відсутності — це прерогатива роботодавця та, у разі спору, суду.
Для роботодавців рішення підтверджує право застосовувати п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у випадках, коли відпустка не була погоджена у встановленому порядку, навіть якщо працівник перебуває за межами України.
Докладніше про підстави розірвання трудового договору — у розділі Трудове право на AGENTIS.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Правова база
- п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України — розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у разі прогулу (відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин).
- Справа № 398/1096/24 — постанова Верховного Суду, якою підтверджено законність звільнення за прогул під час воєнного стану.
- Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» — регулює особливості трудових відносин у період воєнного стану, однак не скасовує загальних підстав звільнення за КЗпП.