Що вирішив Верховний Суд у справі про прогул
Перша судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду розглянула справу № 398/1096/24 та підтвердила правомірність наказу про звільнення працівниці за прогул. Суд відмовив у задоволенні позову про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивачка перебувала за кордоном і була відсутня на робочому місці без належно оформленої та погодженої з роботодавцем відпустки без збереження заробітної плати. Суд встановив, що факт самовільної відсутності на роботі підпадає під визначення прогулу в розумінні трудового законодавства України.
Що це означає для працівників і роботодавців
Рішення Верховного Суду закріплює однозначну позицію: воєнний стан не скасовує обов'язку працівника погоджувати відпустку з роботодавцем у встановленому порядку. Відсутність на роботі без оформленої відпустки — навіть у зв'язку з перебуванням за кордоном — кваліфікується як прогул за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України і є підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
Для роботодавців рішення підтверджує право застосовувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за прогул навіть в умовах воєнного стану, за умови дотримання процедури, передбаченої ст. 149 КЗпП (отримання письмових пояснень, видання наказу у встановлені строки).
Для працівників, які перебувають за кордоном, рішення означає: відсутність погодженої відпустки без збереження заробітної плати (ст. 26 Закону України «Про відпустки») або іншої законної підстави для відсутності на роботі створює реальний ризик звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Додатковий контекст: відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX від 15.03.2022, роботодавці отримали розширені повноваження щодо регулювання трудових відносин, однак це не усуває обов'язку працівника дотримуватись трудової дисципліни. Детальніше про трудові права під час воєнного стану — у розділі /knowledge/trudovi-vidnosyny-voyennyy-stan.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Правова база
- п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України — розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у разі прогулу (відсутності на роботі без поважних причин більше трьох годин протягом робочого дня)
- ст. 149 КЗпП України — порядок застосування дисциплінарних стягнень
- ст. 235 КЗпП України — поновлення на роботі та оплата вимушеного прогулу
- ст. 26 Закону України «Про відпустки» — відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін
- Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX від 15.03.2022 — особливості регулювання трудових відносин у воєнний час
- Справа № 398/1096/24 — Перша судова палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду