Перейти до основного вмісту

Верховний Суд: виселення можливе лише за пропорційності втручання

Верховний Суд у справі № 522/15146/22 від 17 квітня 2026 року визначив, що тривале проживання та міцний зв'язок із житлом є підставою для відмови у виселенні, якщо втручання непропорційне за ст. 8 Конвенції.

8 травня 2026 р.Майнове право2 хв читанняПершоджерело
Правова базаст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободсправа № 522/15146/22 Верховного Суду від 17.04.2026

Чи стосується ця зміна саме вас?

Швидка AI-перевірка за 2 хвилини, без реєстрації.

Перевірити на собі

Що вирішив Верховний Суд у справі про виселення

Верховний Суд у справі № 522/15146/22 (рішення від 17 квітня 2026 року) підтвердив: власник житла не може автоматично виселити осіб лише на підставі формального права власності — суд зобов'язаний оцінити пропорційність такого втручання.

Суд сформулював правову позицію, за якою визначальним у спорах про виселення є не лише наявність права власності у позивача, а й ступінь втручання у право особи на житло та повагу до приватного життя, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тривалість проживання та доведений міцний зв'язок із конкретним житлом визнані судом обставинами, що можуть переважити майновий інтерес власника.

Що це означає для власників і мешканців житла

Рішення Верховного Суду формує обов'язковий орієнтир для судів нижчих інстанцій: у кожному спорі про виселення суд повинен здійснювати тест на пропорційність, а не обмежуватися встановленням титулу власника.

Практичні наслідки рішення:

  • Для власників житла: позов про виселення потребує обґрунтування не лише правового титулу, а й того, чому виселення є пропорційним у конкретних обставинах справи.
  • Для мешканців без правовстановлюючих документів: тривалість фактичного проживання, наявність реєстрації, утримання житла, відсутність іншого місця проживання — усі ці факти набувають доказового значення у судовому процесі.
  • Для судів: ігнорування тесту на пропорційність є підставою для скасування рішення у порядку перегляду.

Верховний Суд спирається на усталену практику Європейського суду з прав людини щодо статті 8 Конвенції, зокрема на принцип, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право особи на повагу до її домівки.

Для ознайомлення з базовими поняттями права власності та найму житла — див. /knowledge/pravo-vlasnosti-na-zhytlo.

Правова база

  • Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод — право на повагу до приватного і сімейного життя, житла.
  • Справа Верховного Суду № 522/15146/22, рішення від 17 квітня 2026 року — формулювання тесту на пропорційність при виселенні.
  • Практика ЄСПЛ щодо статті 8 Конвенції у справах про виселення (принцип пропорційності втручання держави/приватної особи у право на житло).

Експертна оцінка

AGENTIS Expert Opinion

RAG-контекст у цій справі містить норми ЦКУ щодо оренди житла з викупом (ст. 8101 ЦКУ) та спадкування договірних прав (ст. 12321 ЦКУ). Ці норми є суміжними, але не центральними для правової позиції Верховного Суду у справі № 522/15146/22. Суть рішення — у застосуванні конвенційного стандарту пропорційності, що виходить за межі суто цивільно-правового регулювання найму. Примітно, що ст. 8101 ЦКУ закріплює особливий статус орендаря житла з викупом як особи з довгостроковим зв'язком із конкретним об'єктом (строк до 30 років), що концептуально узгоджується з позицією ВС: тривалий та підтверджений зв'язок із житлом є самостійним правозначущим чинником. Водночас рішення Верховного Суду поширює цей підхід ширше — на будь-які категорії мешканців, незалежно від договірного підґрунтя. Практична імплікація: у спорах про виселення сторони захисту доцільно документувати всі обставини, що підтверджують тривалість і характер зв'язку з житлом, оскільки ці факти набувають самостійного правового значення поряд із питанням титулу.

Джерела

1 авторитетне джерело · 1 всього

Персональний AI-аналіз

Отримайте персональний аналіз вашої справи

AI проаналізує вашу ситуацію за 420+ чинними законами України: покроковий план дій, ризики, необхідні документи, дедлайни.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для аналізу конкретної ситуації скористайтесь AI-аналізом.