Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд розглянув касаційну скаргу директора комунального підприємства, якого звільнили за прогул, і визнав звільнення незаконним: виконання службових обов'язків поза межами підприємства не може кваліфікуватися як прогул за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Суд встановив, що директор у день, визначений роботодавцем як прогул, фактично виконував трудову функцію — перебував поза офісом у службових справах. Роботодавець не довів факту відсутності працівника без поважних причин, що є обов'язковою умовою для звільнення за прогул відповідно до ст. 40 КЗпП України. За результатами розгляду суд поновив директора на посаді та стягнув з роботодавця середній заробіток за весь час вимушеного прогулу і компенсацію моральної шкоди — загалом понад 1 млн грн.
Що це означає для роботодавців і працівників
Рішення Верховного Суду формує чіткий правовий орієнтир: звільнення за прогул є законним лише за умови доведеної відсутності працівника на робочому місці без поважних причин.
Практичні наслідки рішення:
- Для роботодавців: перед звільненням за прогул необхідно зафіксувати факт відсутності документально (акти, табелі, пояснювальні записки) і перевірити, чи не перебував працівник у службовому відрядженні або не виконував завдання поза офісом. Недотримання цих вимог тягне поновлення працівника на посаді та виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу згідно з ч. 1 ст. 235 КЗпП України.
- Для працівників: виконання трудових обов'язків поза приміщенням підприємства є поважною причиною відсутності на робочому місці. У разі незаконного звільнення працівник має право на поновлення на посаді, виплату середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди.
- Для керівників підприємств: посада директора не звужує трудових гарантій — на керівників поширюються ті самі норми КЗпП, що й на інших найманих працівників.
Детальніше про підстави та порядок звільнення читайте у розділі Трудові спори та звільнення.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Правова база
- п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України — підстава для звільнення за прогул (відсутність на роботі без поважних причин понад три години протягом робочого дня).
- ч. 1 ст. 235 КЗпП України — поновлення на роботі та виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу у разі незаконного звільнення.
- ст. 237-1 КЗпП України — відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав працівника.
- Статті 43, 45 Конституції України — конституційні гарантії права на працю, захист від незаконного звільнення та право на своєчасну винагороду.