Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд України ухвалив рішення, яким поновив працівника на роботі та скасував постанову апеляційного суду в частині стягнення середнього заробітку, направивши справу на новий розгляд. Ключовий висновок суду: прогул як підстава для звільнення визначається відсутністю працівника на території підприємства (роботі) загалом, а не відсутністю на конкретному робочому місці або в окремому кабінеті.
Якщо працівник перебував на території підприємства та виконував трудові функції, роботодавець не має правових підстав кваліфікувати таку відсутність із конкретного місця як прогул і застосовувати звільнення згідно з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Що це означає для працівників і роботодавців
Рішення Верховного Суду формує обов'язковий орієнтир для судів нижчих інстанцій при розгляді трудових спорів про поновлення на роботі.
Для працівників: якщо звільнення відбулося через відсутність у конкретному приміщенні, проте працівник перебував на підприємстві та виконував роботу, таке звільнення може бути оскаржене в суді з вимогою поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП.
Для роботодавців: фіксація відсутності працівника має охоплювати відсутність на території підприємства в цілому. Локальний контроль присутності в окремому кабінеті або на конкретній ділянці не є достатньою підставою для застосування дисциплінарного звільнення за прогул.
Практично це означає, що акти про відсутність на робочому місці, складені без підтвердження відсутності на підприємстві, суди розглядатимуть як недостатній доказ прогулу.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Правова база
- П. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України — підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за прогул (відсутність на роботі без поважних причин понад три години протягом робочого дня).
- Ч. 1 ст. 235 КЗпП України — поновлення на роботі та виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу у разі незаконного звільнення.
- Рішення Верховного Суду у справі (джерело: sud.ua, 2025).