Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд у справі № 692/852/24 постановив, що норми Цивільного кодексу України щодо 6-місячного строку прийняття спадщини мають пріоритет над Постановою Кабінету Міністрів України № 164, яка передбачала зупинення перебігу строків на період воєнного стану. Суд дійшов висновку, що КМУ не мав повноважень підзаконним актом змінювати строки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України, спадкоємець має прийняти спадщину протягом шести місяців з дня її відкриття. Суд підтвердив, що цей строк є законодавчо визначеним і не може бути зупинений постановою уряду.
Що це означає для спадкоємців
Спадкоємці, які пропустили 6-місячний строк, посилаючись на Постанову КМУ № 164, не можуть автоматично вважати строк поновленим. Поновлення пропущеного строку можливе лише в судовому порядку за наявності поважних причин.
Верховний Суд обмежив перелік поважних причин тяжкими обставинами, що об'єктивно унеможливлювали звернення до нотаріуса: тривале перебування на непідконтрольній або окупованій території, стаціонарне лікування, перебування в зоні активних бойових дій тощо. Сам по собі факт воєнного стану без доведення конкретних перешкод не є достатньою підставою для поновлення строку згідно зі ст. 1272 ЦК України.
Практичний наслідок рішення: особи, які не звернулися до нотаріуса в межах 6 місяців після смерті спадкодавця і не мають документально підтверджених поважних причин, ризикують втратити право на спадщину в позасудовому порядку.
Докладніше про порядок прийняття спадщини — у розділі Спадкове право.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Правова база
- Ст. 1270 ЦК України — строк прийняття спадщини (6 місяців з дня відкриття).
- Ст. 1272 ЦК України — порядок і підстави поновлення пропущеного строку на прийняття спадщини.
- Постанова КМУ № 164 — акт, що передбачав зупинення перебігу строків у період воєнного стану; визнаний Верховним Судом таким, що не може змінювати норми ЦК України.
- Справа Верховного Суду № 692/852/24 — судовий прецедент щодо пріоритету законодавчих норм над підзаконними актами у сфері спадкування.