Що вирішив Верховний Суд
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду роз'яснив, що спори про відшкодування майнової шкоди, завданої незаконним звільненням працівника, у порядку регресу підлягають розгляду за правилами цивільного, а не господарського чи адміністративного судочинства. Це розмежування є принциповим для визначення належного суду при поданні позову.
Регресна вимога виникає, коли третя особа — наприклад, орган державної влади або підприємство — відшкодувала працівникові збитки, спричинені незаконним звільненням, і надалі звертається до винної посадової особи або іншого суб'єкта за компенсацією виплачених коштів. Саме такі спори, за позицією Верховного Суду, належать до юрисдикції цивільних судів.
Що це означає для роботодавців і працівників
Практичний наслідок рішення — чітке визначення юрисдикції: позови про регресне відшкодування шкоди, пов'язаної з незаконним звільненням, слід подавати до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства. Помилкове звернення до господарського суду матиме наслідком відмову у відкритті провадження або закриття справи.
Для роботодавців це також означає підвищені ризики фінансової відповідальності: незаконне звільнення, здійснене з порушенням гарантій, передбачених статтями 40, 42, 49-2 Кодексу законів про працю України (КЗпП), може потягнути не лише поновлення працівника на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу (ч. 1 ст. 235 КЗпП), а й регресні вимоги до посадових осіб, з вини яких відбулося незаконне звільнення.
Докладніше про підстави та порядок звільнення читайте у розділі «Трудові відносини» бази знань AGENTIS.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Правова база
- Ст. 40 КЗпП України — підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- Ст. 42 КЗпП України — переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності.
- Ст. 49-2 КЗпП України — порядок вивільнення працівників.
- Ч. 1 ст. 235 КЗпП України — поновлення на роботі та виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу у разі незаконного звільнення.
- Ч. 3 ст. 24 КЗпП України — заборона залучення працівника до роботи без укладення трудового договору.
- Позиція викладена у роз'ясненні Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (джерело: so.supreme.court.gov.ua, новина № 2241).