Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд у справі №692/852/24 постановив, що Постанова Кабінету Міністрів України №164 не підлягає застосуванню в частині зупинення строків прийняття спадщини під час воєнного стану. Норми Цивільного кодексу України про 6-місячний строк прийняття спадщини мають пріоритет над підзаконним нормативно-правовим актом — постановою уряду.
Це рішення означає, що спадкоємці не можуть посилатися на Постанову КМУ №164 як на підставу для поновлення пропущеного строку прийняття спадщини. Строки, передбачені ст. 1270 Цивільного кодексу України, продовжують обчислюватися у загальному порядку незалежно від режиму воєнного стану.
Що це означає для спадкоємців
Спадкоємці, які не встигли прийняти спадщину у 6-місячний строк, визначений ч. 1 ст. 1270 ЦКУ, не можуть автоматично відновити цей строк, посилаючись на дію Постанови КМУ №164. Для поновлення пропущеного строку необхідно звертатися до суду із доказами поважності причин пропуску відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦКУ.
Практичні наслідки рішення:
- Нотаріуси не зобов'язані враховувати зупинення строків на підставі Постанови КМУ №164 при оформленні спадщини.
- Спадкоємці, які пропустили строк в період воєнного стану, мають право на судовий захист лише за умови доведення поважності причин пропуску.
- Рішення формує прецедентну позицію щодо співвідношення норм ЦКУ та підзаконних актів уряду у сфері спадкування.
Докладніше про порядок прийняття спадщини та строки — у розділі Спадкове право.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Правова база
- Ст. 1270 ЦКУ — встановлює 6-місячний строк для прийняття спадщини з дня її відкриття.
- Ст. 1272 ЦКУ — визначає порядок прийняття спадщини після спливу встановленого строку, у тому числі судовий порядок поновлення.
- Постанова КМУ №164 — акт уряду, який передбачав зупинення перебігу строків у цивільних правовідносинах на період воєнного стану; визнана Верховним Судом такою, що не підлягає застосуванню у сфері спадкових строків.
- Справа №692/852/24 — рішення Верховного Суду, яким сформовано правову позицію щодо пріоритету норм ЦКУ над підзаконними актами у питаннях строків прийняття спадщини.