З 14 березня 2026 року набули чинності додаткові обмеження щодо призупинення дії трудового договору, а також зміни щодо відеоконтролю, нових видів відпусток та правил звільнення.
Що сталося
З 14 березня 2026 року в Україні набули чинності нові положення трудового законодавства в рамках так званої трудової реформи 2026 року. Зміни стосуються, зокрема, додаткових обмежень щодо призупинення дії трудового договору — механізму, який набув широкого застосування в умовах воєнного стану. Крім того, реформа передбачає запровадження відеоконтролю на робочих місцях, введення нових видів відпусток та коригування правил звільнення працівників.
Відповідні зміни внесені до Кодексу законів про працю України (КЗпП) та суміжного законодавства. Першоджерелом змін є законодавчі акти, опубліковані на офіційних ресурсах правової бази України.
Що це означає
Для роботодавців нові норми означають суттєве звуження підстав і порядку призупинення трудового договору: тепер застосування цього механізму потребує дотримання додаткових умов, встановлених законом. Запровадження відеоконтролю на робочих місцях можливе лише з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних та трудових прав працівників.
Для працівників зміни означають посилення гарантій зайнятості: розширення переліку видів відпусток розширює право на відпочинок, закріплене у ст. 45 Конституції України, а нові правила звільнення ускладнюють розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без належних підстав.
Підприємствам та кадровим службам необхідно привести внутрішні документи, накази та трудові договори у відповідність до оновлених вимог КЗпП.
Правова база
- Кодекс законів про працю України (КЗпП), зокрема положення щодо призупинення трудового договору, підстав звільнення (ст. 40, 42, 49-2 КЗпП) та гарантій працівників
- Конституція України, ст. 43 (право на працю та захист від незаконного звільнення), ст. 45 (право на відпочинок та оплачувану відпустку)
- Законодавство України про захист персональних даних (в частині запровадження відеоконтролю)
Disclaimer: Матеріал носить виключно інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
⚖️
AGENTIS Expert Opinion
Аналітичний блок AGENTIS: Трудова реформа 2026 року, що набрала чинності 14 березня 2026 року, актуалізує фундаментальне питання балансу між гнучкістю трудових відносин та гарантіями захисту прав працівників. З правової точки зору, ключовим є те, що будь-яке призупинення або зміна умов трудового договору без дотримання встановлених законом гарантій — зокрема, передбачених статтями 40, 42, 49-2 КЗпП України — кваліфікується як неналежне виконання роботодавцем норм трудового законодавства. Судова практика послідовно підтверджує: зміна умов праці, у тому числі шляхом пропозиції укласти цивільно-правову угоду замість трудового договору, без дотримання зазначених гарантій суперечить визначеним законом стандартам і може бути підставою для поновлення працівника на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП. Конституційні гарантії, закріплені у ст. 43 та ст. 45 Конституції України, — зокрема, право на захист від незаконного звільнення та право на оплачувану щорічну відпустку — формують мінімальний стандарт, нижче якого законодавець не може опускатися навіть в умовах реформування. Запровадження нових видів відпусток є прямим розвитком конституційного права, передбаченого ст. 45 Конституції України. Водночас норми щодо відеоконтролю потребуватимуть системного тлумачення у взаємозв'язку з вимогами щодо захисту персональних даних, оскільки одностороннє запровадження такого контролю без належного повідомлення та згоди може суперечити загальним принципам виконання зобов'язань (ст. 526 ЦКУ) та принципу неприпустимості односторонньої зміни умов договору (ст. 525 ЦКУ).
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для аналізу конкретної ситуації скористайтесь AI-аналізом.
