Перейти до основного вмісту

КСУ відновив право працівників з інвалідністю на повну відпустку

Конституційний Суд України рішенням від 19.05.2026 №1-4/2024 визнав неконституційними положення Закону №2136, що обмежували тривалість щорічної основної відпустки для осіб з інвалідністю.

15 червня 2026 р.Трудове право2 хв читанняПершоджерело
Правова базаРішення КСУ №1-4/2024 від 19.05.2026Закон України №2136 (положення визнано неконституційними)ст. 6 Закону України «Про відпустки»ст. 43–46 Конституції України

Чи стосується ця зміна саме вас?

Швидка AI-перевірка за 2 хвилини, без реєстрації.

Перевірити на собі

Що вирішив Конституційний Суд України

Конституційний Суд України рішенням від 19.05.2026 №1-4/2024 визнав неконституційними положення Закону №2136, які фактично позбавляли працівників з інвалідністю права на щорічну основну відпустку повної тривалості, гарантованої спеціальним законодавством. Рішення набирає чинності з дня його ухвалення та є обов'язковим до виконання на всій території України.

До ухвалення цього рішення норми Закону №2136 застосовувалися таким чином, що особи з інвалідністю фактично не могли скористатися подовженою відпусткою, передбаченою спеціальним законодавством. КСУ констатував, що таке правове регулювання суперечить конституційним гарантіям захисту прав осіб з інвалідністю.

Які тривалості відпусток відновлюються

Внаслідок рішення КСУ відновлюється дія спеціальних норм щодо тривалості щорічної основної відпустки для працівників з інвалідністю:

  • I та II група інвалідності — 30 календарних днів щорічної основної відпустки;
  • III група інвалідності — 26 календарних днів щорічної основної відпустки.

Ці норми закріплені у Законі України «Про відпустки» та Законі України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Роботодавці зобов'язані привести практику надання відпусток у відповідність до відновленого правового регулювання.

Що це означає для роботодавців і працівників

Рішення КСУ має пряму дію та не потребує додаткового законодавчого оформлення для застосування. Роботодавці, які у період дії оспорених положень Закону №2136 надавали працівникам з інвалідністю відпустку меншої тривалості, ніж передбачено спеціальним законодавством, можуть зіштовхнутися з вимогами щодо компенсації невикористаних днів.

Працівники з інвалідністю, яким було відмовлено у наданні відпустки повної тривалості або виплаті відповідної компенсації, мають право звернутися до роботодавця або до суду за захистом своїх трудових прав. Підставою є поновлення дії спеціальних норм про тривалість відпустки.

Для підприємств, установ та організацій усіх форм власності це рішення означає необхідність перегляду внутрішніх кадрових регламентів, наказів про надання відпусток та графіків відпусток на 2026 рік у частині, що стосується працівників з інвалідністю.

Правова база

  • Рішення Конституційного Суду України від 19.05.2026 №1-4/2024
  • Закон України №2136 (оспорені положення визнано неконституційними)
  • Закон України «Про відпустки» — норми щодо тривалості відпустки для осіб з інвалідністю (30 та 26 календарних днів)
  • Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»
  • Конституція України — гарантії соціального захисту та права на працю (статті 43–46)

Експертна оцінка

AGENTIS Expert Opinion

Аналітичний блок AGENTIS. Рішення КСУ №1-4/2024 від 19.05.2026 є юридично значущим прецедентом у контексті захисту трудових прав вразливих категорій працівників. Варто звернути увагу, що RAG-контекст містить норму про те, що юридичні та фізичні особи-підприємці, залучаючи працівників до найманої оплачуваної праці та укладаючи умови, що позбавляють їх гарантій, встановлених Конституцією (статті 43–46), порушують основні права таких осіб. Саме на цьому конституційному підґрунті КСУ і побудував свою позицію: обмеження тривалості відпустки для осіб з інвалідністю суперечить статтям 43–46 Конституції України, які гарантують право на належні умови праці та соціальний захист. З практичної точки зору роботодавцям слід враховувати, що ігнорування відновлених гарантій кваліфікуватиметься як неналежне виконання норм трудового законодавства — аналогічно до порушень, описаних у судовій практиці щодо статей 40, 42, 49-2 КЗпП України. Це відкриває для працівників з інвалідністю шлях до судового захисту та стягнення компенсації за невикористані дні відпустки за весь період дії неконституційних норм.

Джерела

1 авторитетне джерело · 1 всього

Персональний AI-аналіз

Отримайте персональний аналіз вашої справи

AI проаналізує вашу ситуацію за 420+ чинними законами України: покроковий план дій, ризики, необхідні документи, дедлайни.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для аналізу конкретної ситуації скористайтесь AI-аналізом.