Перейти до основного вмісту

Ігнорування повістки ТЦК не є підставою для звільнення

Верховний Суд та Державна податкова служба роз'яснили: ст. 36, 40, 41 КЗпП містять закритий перелік підстав для звільнення, і неявка до ТЦК до нього не входить.

Олександр Кравченко, магістр права · 5 липня 2026 р.

Підготовлено за допомогою AI на основі наведених джерел.

5 липня 2026 р.Трудове право2 хв читанняПершоджерело
Правова базаст. 36 КЗпП Українист. 40 КЗпП Українист. 41 КЗпП Українич. 1 ст. 235 КЗпП України+1

Ця зміна стосується ваших трудових прав?

Швидка AI-перевірка за 2 хвилини, без реєстрації.

Перевірити свою ситуацію

Що сталося

Верховний Суд та Державна податкова служба України надали офіційні роз'яснення: неявка працівника до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) або ігнорування повістки не є самостійною підставою для розірвання трудового договору. Статті 36, 40 та 41 Кодексу законів про працю України (КЗпП) містять вичерпний (закритий) перелік підстав звільнення — і порушення вимог ТЦК до цього переліку не включено.

Окремо зазначається: з 31 жовтня 2025 року набрав чинності Закон України № 4630-IX, який уточнює правила бронювання та працевлаштування військовозобов'язаних. Однак навіть після набрання ним чинності припис або повістка ТЦК самі по собі не дають роботодавцю правових підстав для звільнення.

Що це означає для роботодавців і працівників

Роботодавець не може звільнити працівника лише на підставі того, що той отримав повістку або не з'явився до ТЦК. Для правомірного розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця необхідно довести систематичне невиконання трудових обов'язків відповідно до ст. 40 КЗпП — зокрема, наявність попередніх дисциплінарних стягнень.

Порівняння: до і після роз'яснень

Ситуація До роз'яснень (практика) Після роз'яснень
Працівник отримав повістку ТЦК Окремі роботодавці розцінювали як підставу для звільнення Не є підставою для звільнення
Працівник не з'явився до ТЦК Трактувалось як порушення трудової дисципліни Не є самостійним порушенням трудових обов'язків
Припис ТЦК щодо працівника Деякі роботодавці ініціювали звільнення Не надає роботодавцю права розірвати договір

Працівник, щодо якого є припис ТЦК, зберігає місце роботи та право на середній заробіток до моменту, коли набудуть чинності законні підстави для звільнення, передбачені КЗпП.

Роботодавцям, які все ж звільнять працівника з порушенням ст. 40 КЗпП, загрожує поновлення звільненого на роботі та виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП.

Для отримання додаткової інформації про підстави розірвання трудового договору див. матеріали бази знань AGENTIS.

Правова база

  • Ст. 36 КЗпП України — загальні підстави припинення трудового договору (вичерпний перелік).
  • Ст. 40 КЗпП України — розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця; систематичне невиконання обов'язків як підстава (п. 3 ч. 1).
  • Ст. 41 КЗпП України — додаткові підстави розірвання договору з окремими категоріями працівників.
  • Ч. 1 ст. 235 КЗпП України — поновлення на роботі та виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу у разі незаконного звільнення.
  • Закон України № 4630-IX (набрав чинності 31.10.2025) — уточнює правила бронювання та працевлаштування військовозобов'язаних.

Експертна оцінка

AGENTIS Expert Opinion

Роз'яснення Верховного Суду та ДПС фактично закріплюють принцип, що трудові відносини регулюються виключно нормами КЗпП, а не суміжним законодавством про військовий обов'язок. Відповідно до закритого переліку ст. 40 КЗпП, підставою для звільнення з ініціативи роботодавця є, зокрема, систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (п. 3 ч. 1 ст. 40). Неявка до ТЦК є порушенням норм Закону України 'Про військовий обов'язок і військову службу', але не трудового договору як такого — а отже, не підпадає під жодну з підстав ст. 36, 40 чи 41 КЗпП. Практичний ризик для роботодавця: звільнення, здійснене в обхід цих норм, з високою ймовірністю буде визнане незаконним судом, що тягне поновлення працівника та виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч. 1 ст. 235 КЗпП). Водночас Закон № 4630-IX від 31.10.2025 регулює окремий блок відносин — бронювання та особливості працевлаштування військовозобов'язаних — і не вводить нових підстав для звільнення, що додатково підтверджує незмінність закритого переліку КЗпП.

Джерела

1 авторитетне джерело · 1 всього

Пов'язані матеріали

Трудове право: звільнення, зарплата, відпустки
Персональний AI-аналіз

Отримайте персональний аналіз вашої справи

AI проаналізує вашу ситуацію за 420+ чинними законами України: покроковий план дій, ризики, необхідні документи, дедлайни.

Тижневі правові оновлення

Ключові зміни у законодавстві та пояснення українською — раз на тиждень.

Надсилаючи email, ви погоджуєтесь отримувати періодичні правові оновлення AGENTIS. Відписка — у кожному листі. Деталі — політика конфіденційності.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для аналізу конкретної ситуації скористайтесь AI-аналізом.