Якщо заповіту немає, спадщина оформлюється за законом через нотаріуса у порядку черговості спадкоємців, визначеної ст. 1258–1265 ЦКУ, протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця (ст. 1270 ЦКУ). Спадкоємці кожної наступної черги закликаються лише за відсутності спадкоємців попередньої черги або їх відмови від спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видає нотаріус за місцем відкриття спадщини.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Коли застосовується спадкування за законом
Стаття 1216 ЦКУ встановлює, що спадкування за законом настає, якщо заповіт відсутній, недійсний або охоплює лише частину майна.
Підстави для спадкування за законом:
- спадкодавець не залишив жодного заповіту;
- заповіт визнано недійсним у судовому порядку;
- заповіт стосується лише частини майна — решта розподіляється за законом;
- всі спадкоємці за заповітом відмовились від спадщини або померли раніше спадкодавця;
- спадкоємця за заповітом усунено від спадкування як негідного (ст. 1224 ЦКУ).
Edge cases, які часто ігнорують:
- Якщо заповіт охоплює квартиру, але не охоплює автомобіль — автомобіль успадковується за законом у порядку черговості.
- Якщо єдиний спадкоємець за заповітом помер одночасно зі спадкодавцем — спадщина переходить до законних спадкоємців.
- Право на обов'язкову частку (ст. 1241 ЦКУ) діє навіть за наявності заповіту: малолітні діти, непрацездатний чоловік/дружина та батьки отримують не менше половини тієї частки, яку б отримали за законом.
Черги спадкоємців за ЦКУ: хто і в якому порядку
Цивільний кодекс України встановлює п'ять черг спадкоємців (ст. 1258 ЦКУ). Кожна наступна черга закликається лише за умови відсутності, відмови або усунення спадкоємців попередньої черги.
| Черга | Спадкоємці | Норма ЦКУ |
|---|---|---|
| 1-ша | Діти (у т.ч. усиновлені), той із подружжя, хто пережив спадкодавця, батьки | ст. 1261 ЦКУ |
| 2-га | Рідні брати та сестри, дід і баба з обох сторін | ст. 1262 ЦКУ |
| 3-тя | Рідні дядько та тітка | ст. 1263 ЦКУ |
| 4-та | Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше 5 років до смерті | ст. 1264 ЦКУ |
| 5-та | Інші родичі до шостого ступеня споріднення, утриманці | ст. 1265 ЦКУ |
Важливо щодо розподілу часток: спадкоємці однієї черги ділять спадщину порівну (ст. 1267 ЦКУ). Виняток — спадкування за правом представлення: частка спадкоємця, який помер до відкриття спадщини, переходить до його нащадків і ділиться між ними порівну.
Право представлення діє для онуків (замість дітей — ст. 1266 ЦКУ), племінників (замість братів/сестер) та двоюрідних братів/сестер (замість дядька/тітки).
Детальніше про черги спадкоємців за ЦКУ читайте в окремому матеріалі AGENTIS.
Покроковий алгоритм оформлення спадщини без заповіту
Крок 1. Встановити місце відкриття спадщини (день 1–7)
Місце відкриття спадщини — останнє місце проживання спадкодавця (ст. 1221 ЦКУ). Якщо місце проживання невідоме — місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини. Саме до нотаріуса цього нотаріального округу слід звертатись.
Крок 2. Подати заяву про прийняття спадщини (до 6 місяців з дня смерті)
Подати нотаріусу письмову заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦКУ). Заява подається особисто або надсилається поштою з нотаріально засвідченим підписом. Спадщина вважається прийнятою з моменту подання заяви, а не з моменту видачі свідоцтва.
Альтернатива: малолітні та недієздатні особи вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично (ст. 1268 ч. 4 ЦКУ) — заяви не потрібно.
Крок 3. Зібрати та подати документи нотаріусу (протягом 6 місяців)
Повний перелік документів — у розділі нижче. Нотаріус відкриває спадкову справу та перевіряє склад спадкоємців і майна.
Крок 4. Провести оцінку майна (за потреби)
Для нерухомості, транспортних засобів, корпоративних прав необхідна незалежна оцінка суб'єктом оціночної діяльності — для розрахунку нотаріального збору та ПДФО.
Крок 5. Сплатити нотаріальний збір та податки
- Нотаріальний збір — 1 % від вартості майна (за ставками Декрету КМУ «Про державне мито»).
- ПДФО 0 % — для спадкоємців першої та другої черги (ст. 174.2.1 ПКУ).
- ПДФО 5 % + 1,5 % ВЗ — для інших спадкоємців-резидентів (ст. 174.2.2 ПКУ).
- ПДФО 18 % + 1,5 % ВЗ — для нерезидентів незалежно від черги (ст. 174.2.3 ПКУ).
Крок 6. Отримати свідоцтво про право на спадщину (після 6 місяців)
Нотаріус видає свідоцтво не раніше ніж через 6 місяців з дня відкриття спадщини (ст. 1298 ЦКУ). Виняток: якщо достовірно встановлено, що інших спадкоємців немає — свідоцтво може бути видане раніше.
Крок 7. Зареєструвати право власності
- Нерухомість — державна реєстрація в Державному реєстрі речових прав (через ЦНАП або нотаріуса).
- Транспортний засіб — перереєстрація в сервісному центрі МВС.
- Корпоративні права — внесення змін до ЄДР.
Строки прийняття спадщини та наслідки пропуску
| Ситуація | Строк | Норма |
|---|---|---|
| Загальний строк прийняття спадщини | 6 місяців з дня смерті | ст. 1270 ч. 1 ЦКУ |
| Якщо право на спадщину виникає через відмову іншого спадкоємця | +3 місяці від дати відмови | ст. 1270 ч. 2 ЦКУ |
| Якщо право виникає через усунення спадкоємця | +3 місяці від дати усунення | ст. 1270 ч. 3 ЦКУ |
| Строк пред'явлення вимог кредиторів до спадкоємців | 6 місяців з дня, коли кредитор дізнався про відкриття спадщини | ст. 1281 ЦКУ |
| Видача свідоцтва про право на спадщину | Не раніше 6 місяців з дня смерті | ст. 1298 ЦКУ |
Детальніше про строки прийняття спадщини читайте в окремому матеріалі AGENTIS.
Наслідки пропуску строку (ст. 1272 ЦКУ):
Якщо спадкоємець не подав заяву вчасно, він може:
- Отримати письмову згоду від усіх інших спадкоємців, які вже прийняли спадщину, — нотаріус включить спадкоємця до кола прийнятих.
- Звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини — якщо пропуск стався з поважних причин (хвороба, відрядження, незнання про смерть тощо).
Поважні причини, які суди визнають: тривала хвороба з підтвердженням, перебування за кордоном без можливості повернення, незнання про смерть спадкодавця за відсутності зв'язку.
Перелік необхідних документів для нотаріуса
Обов'язкові документи для всіх спадкоємців
- Свідоцтво про смерть спадкодавця (оригінал + копія)
- Документ, що підтверджує останнє місце проживання спадкодавця (довідка ЦНАП, витяг з реєстру територіальної громади)
- Паспорт та РНОКПП спадкоємця
- Документи, що підтверджують родинний зв'язок:
- свідоцтво про народження (для дітей/батьків)
- свідоцтво про шлюб (для чоловіка/дружини)
- рішення суду про усиновлення (для усиновлених)
Документи на майно спадкодавця
| Вид майна | Документи |
|---|---|
| Квартира / будинок | Правовстановлюючий документ (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, витяг з ДРРП) |
| Земельна ділянка | Державний акт або витяг з Державного земельного кадастру |
| Транспортний засіб | Свідоцтво про реєстрацію ТЗ |
| Банківські рахунки | Довідка банку про наявність рахунку та залишок коштів |
| Корпоративні права | Витяг з ЄДР, статут, документи про частку |
| Цінні папери | Виписка з рахунку в цінних паперах |
Додаткові документи (за обставинами)
- Звіт про незалежну оцінку майна (для нерухомості та ТЗ)
- Рішення суду (якщо спадкоємець встановлений судом або строк поновлено судом)
- Документи про інвалідність або утримання (для спадкоємців 5-ї черги)
Судова практика
Позиція 1: Поновлення строку прийняття спадщини
Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 у справі № 756/8516/18 підтвердив: незнання спадкоємця про смерть спадкодавця є поважною причиною пропуску строку за ст. 1272 ЦКУ. Суд зобов'язаний встановити, чи міг спадкоємець об'єктивно дізнатись про відкриття спадщини, і лише після цього вирішувати питання поважності пропуску.
Позиція 2: Фактичне прийняття спадщини
Верховний Суд у постанові від 05.06.2019 у справі № 643/6128/16-ц зазначив: проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на момент смерті та продовження користування спільним майном може свідчити про фактичне прийняття спадщини відповідно до ст. 1268 ч. 3 ЦКУ — навіть без подання заяви нотаріусу.
Позиція 3: Рівність часток спадкоємців однієї черги
Верховний Суд у постанові від 12.02.2020 у справі № 523/6472/17 підтвердив: за відсутності заповіту спадкоємці однієї черги отримують рівні частки незалежно від ступеня участі у догляді за спадкодавцем. Збільшення частки одного спадкоємця за рахунок іншого можливе лише за нотаріально посвідченою угодою між усіма спадкоємцями.
Позиція 4: Визнання права власності на спадщину через суд
Якщо спадкоємець пропустив строк і не отримав згоди інших спадкоємців, суди задовольняють позови про визнання права власності в порядку спадкування за наявності доказів поважності пропуску (практика ВС, справа № 462/5089/18, постанова від 17.04.2019).
Часті помилки при оформленні спадщини без заповіту
Помилка 1: Вважати, що спадщина «автоматично» переходить без звернення до нотаріуса Окрім малолітніх та недієздатних осіб (ст. 1268 ч. 4 ЦКУ), всі інші спадкоємці зобов'язані подати заяву нотаріусу. Без цього право власності не виникає і майно не можна продати, подарувати чи заставити.
Помилка 2: Звертатись до нотаріуса за місцем розташування майна, а не за місцем проживання спадкодавця Спадкова справа відкривається у нотаріуса за останнім місцем проживання спадкодавця (ст. 1221 ЦКУ), а не за місцем знаходження квартири чи будинку.
Помилка 3: Ігнорувати строк 6 місяців Поширена помилка — відкладати звернення до нотаріуса «до кращих часів». Після спливу строку доведеться або отримувати згоду всіх спадкоємців, або звертатись до суду, що значно дорожче і довше.
Помилка 4: Не враховувати борги спадкодавця Спадкоємець, який прийняв спадщину, відповідає за боргами спадкодавця в межах вартості майна, що перейшло до нього (ст. 1282 ЦКУ). Перед прийняттям спадщини варто перевірити наявність кредитів та виконавчих проваджень.
Помилка 5: Ділити майно усно, без нотаріального оформлення Усна домовленість між спадкоємцями не має юридичної сили. Розподіл спадщини в натурі оформлюється нотаріально посвідченим договором про поділ спадкового майна (ст. 1278 ЦКУ).
Помилка 6: Не перевіряти наявність інших спадкоємців Якщо після отримання свідоцтва про право на спадщину з'являється інший спадкоємець, який поновив строк через суд, раніше видані свідоцтва підлягають перерозподілу — це тривалий судовий процес.
FAQ: часті запитання про спадщину без заповіту
Чи може чоловік/дружина успадкувати все майно, якщо є діти?
Ні. Чоловік/дружина та діти є спадкоємцями першої черги і ділять спадщину порівну (ст. 1261, ст. 1267 ЦКУ). Якщо є двоє дітей і чоловік — кожен отримує по 1/3 спадкового майна. При цьому спільне майно подружжя спочатку ділиться: половина є власністю того, хто пережив, і до спадщини не входить.
Що відбувається, якщо спадкоємці першої черги відмовились від спадщини?
До спадкування закликаються спадкоємці другої черги — рідні брати, сестри, дід і баба (ст. 1262 ЦКУ). Якщо і вони відмовились — третьої черги (ст. 1263 ЦКУ) і так далі. Якщо жодного спадкоємця немає або всі відмовились — спадщина визнається відумерлою і переходить до територіальної громади (ст. 1277 ЦКУ).
Чи може онук успадкувати замість померлого батька?
Так. Це право представлення (ст. 1266 ЦКУ): онуки успадковують частку свого померлого батька або матері, які б успадкували за першою чергою. Онуки ділять між собою частку, яка належала б їхньому батьку/матері.
Чи потрібно сплачувати податок при отриманні спадщини від батьків?
Ні, якщо спадкоємець є резидентом України. Спадщина між родичами першої та другої черги оподатковується за ставкою 0 % ПДФО (п. 174.2.1 ПКУ). Проте нотаріальний збір (держмито) сплачується незалежно від черги.
Що робити, якщо нотаріус відмовляє у відкритті спадкової справи?
Відмову нотаріуса можна оскаржити в судовому порядку або звернутись до іншого нотаріуса цього ж нотаріального округу. Нотаріус зобов'язаний видати письмову постанову про відмову із зазначенням підстав (ст. 49 ЗУ «Про нотаріат»). Без письмової відмови оскарження неможливе.
Чи можна оформити спадщину, якщо документи на майно втрачені?
Так, але складніше. Спочатку необхідно відновити правовстановлюючі документи через відповідні реєстри (ДРРП, ДЗК, ЄДР) або через суд у порядку встановлення юридичного факту. Після відновлення документів нотаріус зможе видати свідоцтво про право на спадщину.
Чи потрібна згода всіх спадкоємців для оформлення частки одного?
Ні. Кожен спадкоємець має право самостійно оформити свою частку у спадщині незалежно від інших (ст. 1296 ЦКУ). Нотаріус видає свідоцтво кожному спадкоємцю окремо на його частку. Для поділу майна в натурі — потрібна або угода всіх спадкоємців, або рішення суду.
Якщо у вас залишились запитання щодо оформлення спадщини без заповіту — скористайтесь базою знань AGENTIS або зверніться до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Детальніше про черги спадкоємців за ЦКУ та строки прийняття спадщини читайте в окремих матеріалах AGENTIS.
Як AGENTIS допомагає оформити спадщину
Описати свою спадкову ситуацію → — AI проаналізує ваш кейс (черга спадкоємців, наявність обов'язкової частки, об'єкти спадщини, строки) за ст. 1216–1296 ЦКУ та практикою Верховного Суду; підкаже які документи потрібні нотаріусу та чи є ризики пропуску строку.
Згенерувати заяву про прийняття спадщини → — AI сформує проект заяви до нотаріуса за ДСТУ 4163-2020, з посиланнями на статті ЦКУ для вашої ситуації (за законом / без заповіту / з відмовою інших спадкоємців).
Disclaimer: AGENTIS — інформаційний інструмент. Прийняття спадщини у нотаріуса — нотаріальна дія; AI-аналіз не замінює консультацію нотаріуса чи юриста, особливо при спорах між спадкоємцями.