Потерпілий або прокурор може пред'явити цивільний позов у кримінальному провадженні для відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, — без сплати судового збору та без окремого цивільного процесу. Підставою є ст. 128 КПК України. Позов подається з моменту початку досудового розслідування і до початку судового розгляду. Позовна давність у цьому випадку не застосовується.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Коли застосовується цивільний позов у кримінальному провадженні
Цивільний позов у кримінальному провадженні подається тоді, коли кримінальне правопорушення або інше суспільно небезпечне діяння завдало особі майнової та/або моральної шкоди (ч. 1 ст. 128 КПК). Механізм дозволяє об'єднати кримінальний і цивільний розгляд в одному провадженні — це економить час і кошти.
Хто має право подати позов:
- потерпілий — фізична або юридична особа, якій безпосередньо завдано шкоди;
- представник потерпілого, залучений суддею в установленому порядку;
- прокурор — в інтересах неповнолітнього, недієздатного або обмежено дієздатного потерпілого, а також держави чи територіальної громади (ч. 3 ст. 128 КПК).
Які види шкоди охоплює позов:
| Вид шкоди | Підстава |
|---|---|
| Майнова (реальні збитки, упущена вигода) | ст. 128 КПК, ст. 1166 ЦКУ |
| Моральна (фізичні та душевні страждання) | ст. 128 КПК |
| Шкода здоров'ю під час виконання договірних зобов'язань | ст. 1196 ЦКУ |
Edge cases — коли цивільний позов у кримінальному провадженні НЕ застосовується:
- Шкода завдана незаконними діями органу досудового розслідування або прокуратури — такий позов подається в порядку цивільного судочинства (ст. 1176 ЦКУ), а не в межах КПК, оскільки деліктні зобов'язання держави нормами КПК не регулюються.
- Вимоги про стягнення недоотриманої заробітної плати за ст. 286 КК — суди рекомендують розглядати їх у порядку цивільного судочинства, а не в межах кримінального провадження.
- Якщо кримінальне провадження закрито до ухвалення вироку — позов передається до цивільного суду.
Детальніше про механізми відшкодування шкоди поза кримінальним провадженням читайте у гайді з деліктних зобов'язань та відшкодування шкоди.
Покроково: як подати цивільний позов у кримінальному провадженні
Крок 1. Отримати статус потерпілого (досудове розслідування)
Щоб подати позов, особа має бути визнана потерпілим у кримінальному провадженні. Слідчий або прокурор виносить відповідну постанову. Без цього статусу позов не буде прийнятий.
Крок 2. Підготувати позовну заяву
Позовна заява складається у довільній формі, але має містити:
- найменування суду або слідчого органу;
- відомості про позивача та відповідача (підозрюваного/обвинуваченого або іншу особу, яка відповідає за шкоду);
- опис обставин правопорушення та завданої шкоди;
- розрахунок суми майнової шкоди (з доказами);
- обґрунтування розміру моральної шкоди;
- перелік доданих документів.
Крок 3. Подати позов — у строк до початку судового розгляду
Позов подається слідчому, прокурору або безпосередньо до суду — залежно від стадії провадження (ч. 1 ст. 128 КПК). На стадії досудового розслідування — слідчому або прокурору. На стадії судового провадження — до суду, але не пізніше початку судового розгляду.
Крок 4. Сплата судового збору — не вимагається
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК, цивільний позов у кримінальному провадженні звільняється від сплати судового збору. Це суттєва перевага порівняно з окремим цивільним позовом.
Крок 5. Участь у розгляді
Цивільний позивач бере участь у судовому розгляді як окремий учасник провадження. Він має право надавати докази, ставити запитання, виступати в судових дебатах у частині цивільного позову.
Крок 6. Отримати рішення суду
Суд вирішує цивільний позов у вироку або ухвалі (ст. 129 КПК). При ухваленні обвинувального вироку суд задовольняє позов повністю або частково, або залишає його без розгляду. При виправдувальному вироку — залежно від підстав виправдання.
Алгоритм дій потерпілого у суміжних ситуаціях — зокрема, при оскарженні вироку та стягненні відшкодування — описано окремо.
Строки та дедлайни
Строки у цивільному позові в кримінальному провадженні мають принципову особливість: позовна давність не застосовується.
Відповідно до позиції Верховного Суду, строк, встановлений ч. 1 ст. 128 КПК, у межах якого під час кримінального провадження особа може звернутися з вимогою про відшкодування шкоди, не може бути обмежений спливом позовної давності за правилами ЦКУ. Суд не вправі відмовити у задоволенні цивільного позову у зв'язку зі спливом позовної давності, навіть якщо про це заявила сторона.
| Стадія | Строк подання позову | Норма |
|---|---|---|
| Досудове розслідування | Будь-який момент після визнання потерпілим | ч. 1 ст. 128 КПК |
| Судове провадження | До початку судового розгляду | ч. 1 ст. 128 КПК |
| Позовна давність | Не застосовується | Позиція ВС |
| Розгляд позову судом | Одночасно з вироком | ст. 129 КПК |
Важливо: якщо позов не подано до початку судового розгляду — право на подання в межах кримінального провадження втрачається. Надалі шкоду можна стягувати лише в окремому цивільному процесі, вже зі сплатою судового збору та з урахуванням позовної давності.
Необхідні документи
Для подання цивільного позову в кримінальному провадженні зберіть такий пакет:
Обов'язкові документи:
- Позовна заява — з чітким розрахунком суми та обґрунтуванням.
- Копія постанови про визнання потерпілим — підтверджує процесуальний статус.
- Докази майнової шкоди:
- акти оцінки майна, висновки експертів;
- квитанції, чеки, договори на пошкоджене/знищене майно;
- медичні документи та рахунки за лікування;
- довідки про втрату доходу (при ушкодженні здоров'я).
- Докази моральної шкоди:
- медичні довідки, висновки психолога/психіатра;
- показання свідків;
- будь-які інші докази фізичних або душевних страждань.
- Документи, що підтверджують особу позивача — паспорт, ідентифікаційний код.
Додатково (за потреби):
- довіреність представника (якщо позов подає представник);
- документи юридичної особи (для корпоративних потерпілих): виписка з ЄДР, рішення уповноваженого органу.
Про особливості розрахунку та доказування моральної шкоди — в окремому матеріалі.
Судова практика
Позиція 1. Позовна давність не є підставою для відмови у цивільному позові в кримінальному провадженні
Верховний Суд сформував чітку позицію: суд не вправі відмовити у задоволенні цивільного позову у кримінальному провадженні з підстави спливу позовної давності, навіть якщо про це заявлено стороною у спорі. Строк, встановлений ч. 1 ст. 128 КПК, є процесуальним і не обмежується нормами ЦКУ про позовну давність.
Позиція 2. Представник потерпілого, залучений суддею, має право подати цивільний позов
Верховний Суд підтвердив: цивільний позов у кримінальному провадженні може бути поданий представником потерпілого, якого в установленому законом порядку залучив суддя для здійснення представництва особи, якій завдано матеріальної та моральної шкоди. Це важливо для захисту вразливих осіб — неповнолітніх, недієздатних.
Позиція 3. Вимоги про недоотриману зарплату — до цивільного суду
Якщо цивільний позов у кримінальному провадженні за ст. 286 КК містить вимоги про стягнення заробітної плати, недоотриманої потерпілим, суди рекомендують не відмовляти у позові, а передавати такі вимоги на розгляд у порядку цивільного судочинства. Кримінальний суд не є належним форумом для таких трудових спорів — детальніше про трудові спори у гайді з трудового права.
Позиція 4. Шкода від незаконних дій слідчого або прокурора — поза КПК
Верховний Суд підтвердив: питання деліктних зобов'язань держави перед потерпілим від незаконних дій органів досудового розслідування перебуває у площині цивільних правовідносин і не регулюється нормами КПК. Позов подається у цивільному суді на підставі ст. 1176 ЦКУ.
Часті помилки
Помилка 1. Подання позову після початку судового розгляду
Найпоширеніша помилка — потерпілий зволікає і намагається подати позов уже під час судового засідання. Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК, позов приймається лише до початку судового розгляду. Після цього — тільки окремий цивільний процес зі сплатою збору.
Помилка 2. Відсутність розрахунку майнової шкоди
Суди нерідко залишають позов без задоволення або знижують суму, якщо позивач не надав конкретного обґрунтованого розрахунку з доказами. "На мою думку, шкода становить Х гривень" — недостатньо. Потрібні акти оцінки, чеки, висновки експертів.
Помилка 3. Змішування вимог: включення трудових спорів у кримінальний позов
Вимоги про недоотриману заробітну плату в межах кримінального провадження (наприклад, за ст. 286 КК) суди передають до цивільного судочинства. Включення таких вимог до кримінального позову затягує розгляд і не гарантує результату.
Помилка 4. Ігнорування статусу потерпілого
Без офіційного визнання потерпілим (постанова слідчого або прокурора) цивільний позов не буде прийнятий. Деякі особи звертаються з позовом, не перевіривши свій процесуальний статус.
Помилка 5. Посилання на позовну давність відповідачем — і прийняття цього аргументу позивачем
Обвинувачений або його захисник можуть заявити про сплив позовної давності. Позивачу слід знати: відповідно до позиції Верховного Суду, суд не вправі застосовувати позовну давність у цивільному позові в кримінальному провадженні. Цей аргумент захисту — юридично безпідставний.
Помилка 6. Неправильне визначення відповідача
Відповідачем є не завжди лише обвинувачений. Відповідно до ст. 127 КПК, за згодою обвинуваченого відшкодування може здійснити будь-яка інша фізична або юридична особа. Крім того, цивільна відповідальність може покладатися на роботодавця обвинуваченого або батьків неповнолітнього.
FAQ
Чи потрібно сплачувати судовий збір за цивільний позов у кримінальному провадженні?
Ні. Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК, цивільний позов у кримінальному провадженні звільнений від сплати судового збору на всіх стадіях провадження. Це одна з ключових переваг такого механізму порівняно з окремим цивільним позовом.
Що відбувається з позовом, якщо суд виправдає обвинуваченого?
Відповідно до ст. 129 КПК, при виправдувальному вироку суд залишає цивільний позов без розгляду. Потерпілий зберігає право звернутися з позовом у порядку цивільного судочинства. Строк позовної давності у цьому разі обчислюється за правилами ЦКУ.
Чи можна вимагати моральну шкоду разом із майновою?
Так. Ч. 1 ст. 128 КПК прямо передбачає право на відшкодування як майнової, так і моральної шкоди в межах одного позову. Розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру правопорушення, ступеня страждань та інших обставин.
Чи застосовується позовна давність до цивільного позову в кримінальному провадженні?
Ні. Верховний Суд сформував однозначну позицію: суд не вправі відмовити у задоволенні цивільного позову у кримінальному провадженні з підстави спливу позовної давності. Процесуальний строк, встановлений ст. 128 КПК, не обмежується нормами ЦКУ.
Хто може подати позов замість потерпілого?
Позов може подати представник потерпілого (за довіреністю або залучений суддею), а також прокурор — в інтересах неповнолітнього, недієздатного або держави (ч. 3 ст. 128 КПК). Юридична особа діє через уповноважений орган або представника.
Що робити, якщо кримінальне провадження закрили до вироку?
У разі закриття провадження цивільний позов передається на розгляд до цивільного суду. Потерпілий подає окремий позов у загальному порядку, вже зі сплатою судового збору та з урахуванням позовної давності (загальний строк — 3 роки відповідно до ст. 257 ЦКУ).
Чи можна подати позов проти особи, яка не є обвинуваченою?
Так, за певних умов. Відповідно до ст. 127 КПК, за згодою обвинуваченого відшкодування може здійснити інша фізична або юридична особа. Крім того, цивільна відповідальність може покладатися на роботодавця або батьків неповнолітнього обвинуваченого відповідно до загальних норм ст. 1166 ЦКУ про відшкодування шкоди.