Шлюбний договір в Україні дозволяє подружжю або нареченим самостійно визначити майновий режим спільного та особистого майна, встановити права на утримання і порядок поділу активів при розлученні. Відповідно до ст. 93 Сімейного кодексу України (СКУ), договір регулює виключно майнові відносини — особисте життя та відносини з дітьми залишаються поза його межами.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Що таке шлюбний договір і коли його укладають?
Шлюбний договір — це нотаріально посвідчена угода, яка визначає майнові права та обов'язки подружжя під час шлюбу і після його припинення. Право на укладення договору мають дві категорії осіб (ст. 92 СКУ): особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, та вже одружене подружжя.
Договір доцільний у таких ситуаціях:
- один із партнерів має значне майно або бізнес до шлюбу;
- подружжя планує спільні великі інвестиції (нерухомість, корпоративні частки);
- один із подружжя є підприємцем і хоче захистити сімейне майно від ризиків бізнесу;
- наявні діти від попередніх відносин, чиї майнові інтереси потрібно врахувати.
Детальніше про правове регулювання майна в сім'ї — у гайді з сімейного права.
Що можна врегулювати шлюбним договором: повний перелік
Шлюбний договір охоплює широке коло майнових питань. Відповідно до ст. 93 і ст. 97 СКУ, а також з урахуванням принципу свободи договору (ст. 6 ЦКУ), подружжя може визначити:
Правовий режим майна
Згідно зі ст. 97 СКУ, у договорі можна встановити:
- роздільний режим — майно, набуте кожним із подружжя під час шлюбу, залишається його особистою власністю;
- спільний режим — майно, набуте одним із подружжя до шлюбу, визнається спільною сумісною власністю;
- змішаний режим — різні правила для різних видів майна (наприклад, квартира — спільна, бізнес-активи — роздільні);
- порядок поділу конкретного майна у разі розлучення.
Важливий нюанс: за ст. 93 ч. 5 СКУ, шлюбним договором не можна передати у власність одному з подружжя нерухомість або майно, право на яке підлягає державній реєстрації — такий перехід права потребує окремого правочину (договору купівлі-продажу, дарування тощо).
Права та обов'язки щодо утримання
Відповідно до ст. 99 СКУ, у шлюбному договорі можна:
- встановити право одного з подружжя на утримання незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі;
- визначити розмір, строки та форму виплат (грошова, натуральна);
- передбачити умови, за яких право на утримання припиняється або змінюється;
- встановити аліментні зобов'язання, що діятимуть і після розірвання шлюбу (ст. 96 ч. 2 СКУ).
Майнові права та обов'язки як батьків
Ст. 93 ч. 2 СКУ прямо дозволяє визначати у шлюбному договорі майнові права та обов'язки подружжя як батьків: порядок фінансування освіти, лікування, відпочинку дітей, розподіл витрат на утримання дитини між батьками.
Порядок користування житлом
Ст. 98 СКУ дозволяє визначити у договорі порядок користування житловим приміщенням, яке є власністю одного з подружжя або спільною власністю, у тому числі після розлучення.
Нестандартні умови
Ст. 97 ч. 5 СКУ дозволяє включити будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства і не порушують права третіх осіб. Верховний Суд у своїй практиці підтверджує, що до шлюбного договору застосовуються загальні норми ст. 3, 6 ЦКУ про свободу договору та глав 52–53 ЦКУ щодо умов і порядку укладення договору.
Що заборонено включати до шлюбного договору?
Ст. 93 СКУ встановлює чіткі заборони — умови, що виходять за ці межі, є нікчемними або можуть стати підставою для визнання договору недійсним (ст. 103 СКУ).
Заборонено:
- Регулювати особисті немайнові відносини подружжя (місце проживання, порядок спілкування, поведінку) — ст. 93 ч. 3 СКУ.
- Регулювати особисті відносини між подружжям та дітьми (опіка, виховання, спілкування) — ст. 93 ч. 3 СКУ.
- Зменшувати обсяг прав дитини, встановлених СКУ — ст. 93 ч. 4 СКУ.
- Ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище — ст. 93 ч. 4 СКУ (підстава для визнання договору недійсним за позовом постраждалої сторони).
- Передавати у власність нерухомість або майно, що підлягає держреєстрації — ст. 93 ч. 5 СКУ.
Питання визнання договору недійсним детально розглянуто у статті про оскарження шлюбного договору.
Покроково: як укласти шлюбний договір у 2026 році
Визначте предмет договору. Складіть перелік майна та питань, які хочете врегулювати. Бажано із залученням юриста — щоб не включити заборонені умови.
Підготуйте проєкт договору. Договір складається у довільній письмовій формі, але має відповідати вимогам ст. 93–99 СКУ. Нотаріус може запропонувати типовий шаблон, проте він не зобов'язаний розробляти проєкт — краще прийти з готовим текстом.
Зберіть документи (перелік нижче).
Запишіться до нотаріуса. Договір посвідчує будь-який нотаріус (державний або приватний) за місцем проживання будь-кого з подружжя або за місцем знаходження нерухомості, якщо вона є предметом договору.
Підпишіть договір у нотаріуса. Договір укладається в 3 оригінальних примірниках і нотаріально посвідчується (п. 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Один примірник зберігається у нотаріуса, по одному — кожному з подружжя.
Перевірте момент набрання чинності — залежно від статусу сторін (наречені чи подружжя) строки різні (детальніше нижче).
Строки та момент набрання чинності договору
| Ситуація | Момент набрання чинності | Норма |
|---|---|---|
| Договір укладено до реєстрації шлюбу | З дня реєстрації шлюбу | ст. 95 ч. 1 СКУ |
| Договір укладено під час шлюбу | З дня нотаріального посвідчення | ст. 95 ч. 2 СКУ |
| Окремі умови після розлучення | Відповідно до умов договору | ст. 96 ч. 2 СКУ |
| Строкові умови | Зі спливом або настанням строку, вказаного у договорі | ст. 96 ч. 1 СКУ |
Якщо шлюб не зареєструвати після укладення договору нареченими — договір не набирає чинності і є юридично нікчемним.
Необхідні документи для нотаріального посвідчення
- Паспорти обох сторін (або інші документи, що посвідчують особу).
- Реєстраційні номери облікової картки платника податків (РНОКПП) обох сторін.
- Свідоцтво про шлюб (якщо договір укладається подружжям).
- Документи на майно, що є предметом договору: витяги з реєстрів, технічні паспорти, правовстановлюючі документи на нерухомість, виписки з корпоративних реєстрів тощо.
- Проєкт договору (за наявності).
Якщо одна зі сторін діє через представника — нотаріально посвідчена довіреність із відповідними повноваженнями.
Зміна та розірвання шлюбного договору
Зміна умов можлива лише за взаємною згодою подружжя шляхом укладення окремого договору про внесення змін, який також підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню (п. 6 Порядку вчинення нотаріальних дій). Одностороння зміна умов і одностороння відмова від договору — не допускаються (ст. 100 СКУ).
Розірвання за взаємною згодою — у нотаріальній формі (ст. 102 СКУ). За позовом одного з подружжя — у судовому порядку, якщо є підстави, передбачені договором або законом.
Визнання недійсним (ст. 103 СКУ) можливе у суді, якщо:
- договір ставить одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
- умови договору суперечать загальним засадам цивільного законодавства;
- договір порушує права дітей або третіх осіб.
Про порядок судового оскарження майнових рішень у сімейних спорах читайте у відповідному розділі порталу.
Судова практика Верховного Суду щодо шлюбних договорів
Позиція 1. Свобода договору обмежена захистом слабшої сторони. Верховний Суд у постановах Касаційного цивільного суду неодноразово підтверджував: умова, яка повністю позбавляє одного з подружжя права на спільно нажите майно, може бути визнана такою, що ставить його у надзвичайно невигідне матеріальне становище за ст. 93 ч. 4 СКУ. Суд оцінює не лише формальний текст, а й реальні наслідки для сторони.
Позиція 2. Шлюбний договір не замінює правочини щодо нерухомості. ВС послідовно застосовує ст. 93 ч. 5 СКУ: умова про перехід права власності на нерухомість або автомобіль у рамках шлюбного договору є нікчемною — для цього потрібен окремий нотаріально посвідчений договір із держреєстрацією переходу права. Шлюбний договір може лише визначати, хто і як буде ділити таке майно, але не переносить право власності.
Позиція 3. Застосування норм ЦКУ до шлюбного договору. ВС підтвердив: до шлюбного договору застосовуються загальні норми ст. 3, 6 ЦКУ щодо свободи договору та глав 52–53 ЦКУ щодо поняття, умов і порядку укладення договору. Це означає, що суди перевіряють шлюбний договір не лише за нормами СКУ, а й за загальними вимогами до дійсності правочинів.
Позиція 4. Умови, що діють після розлучення. Суди визнають дійсними умови договору, які встановлюють виплати або порядок користування майном після припинення шлюбу, якщо такі умови прямо передбачені договором відповідно до ст. 96 ч. 2 СКУ.
Детальніше про поділ майна при розлученні — у тематичному гайді.
Часті помилки
Включення умов про дітей. Батьки намагаються прописати у шлюбному договорі, з ким залишаться діти або як часто другий батько їх бачитиме — такі умови нікчемні за ст. 93 ч. 3 СКУ.
Спроба передати нерухомість через договір. Пункт "квартира переходить у власність дружини" — нікчемна умова за ст. 93 ч. 5 СКУ. Для передачі права власності потрібен окремий договір дарування або купівлі-продажу.
Укладення без нотаріуса. Письмовий договір без нотаріального посвідчення не має юридичної сили (ст. 94 СКУ, п. 2 Порядку вчинення нотаріальних дій).
Відсутність документів на майно. Нотаріус відмовить у посвідченні, якщо не підтверджено право власності на майно, що є предметом договору.
Умова про повну відмову від аліментів. Умова, яка повністю виключає право на утримання за будь-яких обставин, може бути оскаржена як така, що ставить сторону у надзвичайно невигідне становище (ст. 93 ч. 4, ст. 103 СКУ).
Одностороння зміна. Подружжя помилково вважає, що може "відкликати" договір або змінити його в односторонньому порядку — це прямо заборонено ст. 100 СКУ.
FAQ
Чи може неповнолітня особа укласти шлюбний договір? Так, якщо неповнолітній отримав право на шлюб за рішенням суду (ст. 23 СКУ). У такому разі для укладення договору потрібна письмова згода батьків або піклувальника.
Чи можна укласти шлюбний договір у цивільному шлюбі (без реєстрації)? Ні. Шлюбний договір в Україні регулює відносини лише між особами, які перебувають або планують перебувати у зареєстрованому шлюбі (ст. 92 СКУ). Для осіб у фактичних шлюбних відносинах застосовуються інші правові механізми.
Чи можна в договорі прописати, що майно залишається спільним і після розлучення? Так, ст. 96 ч. 2 СКУ дозволяє встановити чинність окремих умов після припинення шлюбу, у тому числі щодо порядку спільного використання майна.
Що відбувається з шлюбним договором, якщо шлюб визнано недійсним? Якщо шлюб визнається недійсним, договір втрачає чинність з моменту його укладення — оскільки він так і не набрав сили (ст. 95 ч. 1 СКУ передбачає набрання чинності з дня реєстрації шлюбу).
Чи можна включити до договору умову про штраф за зраду? Ні. Умова, що пов'язує майнові наслідки з особистою поведінкою подружжя (вірністю, способом життя), суперечить ст. 93 ч. 3 СКУ (заборона регулювати особисті відносини) та загальним засадам цивільного законодавства.
Скільки коштує нотаріальне посвідчення шлюбного договору? Вартість залежить від нотаріуса (державний чи приватний) та регіону. Державне мито за посвідчення шлюбного договору становить 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17 грн), проте приватні нотаріуси встановлюють власні тарифи — зазвичай від 1 500 до 5 000 грн і більше залежно від складності договору.
Чи дійсний шлюбний договір, укладений за кордоном? Питання регулюється ст. 59 Закону України "Про міжнародне приватне право": дійсність шлюбного договору визначається правом держави, у якій він укладений. Для визнання в Україні такий договір має відповідати вимогам українського законодавства щодо форми та змісту або бути легалізований у встановленому порядку.