Особи, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, мають право на спільну часткову власність на майно, набуте за час спільного проживання, — відповідно до ст. 74 Сімейного кодексу України (СКУ). Це означає: якщо пара купила квартиру, автомобіль або бізнес-активи, живучи разом без штампу в паспорті, кожен із партнерів може відстояти свою частку в суді. Але лише за умови, що доведе сам факт спільного проживання та ведення спільного господарства.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Коли застосовується ст. 74 СКУ: ознаки фактичних шлюбних відносин
Стаття 74 СКУ поширюється на осіб, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Закон не вживає терміна «цивільний шлюб» — правильна назва явища у правовому полі України: фактичні шлюбні відносини або фактичне подружжя.
Суд визнає відносини фактичними шлюбними за сукупністю ознак:
- Спільне проживання — єдина адреса реєстрації або фактичного перебування протягом тривалого часу.
- Спільний побут — ведення спільного господарства, спільний бюджет, взаємна турбота.
- Взаємне визнання — партнери представляють один одного як члена сім'ї оточенню, родичам, колегам.
- Тривалість — закон не встановлює мінімального строку, але судова практика враховує тривалість відносин.
Виключення та edge cases:
| Ситуація | Чи діє ст. 74 СКУ |
|---|---|
| Один із партнерів перебуває в зареєстрованому шлюбі з іншою особою | Ні — ст. 74 СКУ не застосовується до таких відносин |
| Партнери живуть разом, але роздільно ведуть господарство | Суд може відмовити у визнанні спільної власності |
| Майно придбане до початку спільного проживання | Вважається особистою власністю (ст. 57 СКУ за аналогією) |
| Майно отримане в дар або у спадщину під час спільного проживання | Особиста власність того, хто отримав (ст. 57 СКУ) |
| Один партнер вніс кошти, інший — не брав участі | Суд визначає частки пропорційно внеску |
Детальніше про правовий режим майна подружжя — у гайді з сімейного права.
Покроково: як довести факт спільного проживання та захистити майнові права
Крок 1. Зафіксуйте докази спільного проживання (робіть це постійно)
Зберігайте: спільні фотографії з датами, листування, де партнер підтверджує спільне проживання, виписки з банківських рахунків із загальними витратами, квитанції на комунальні послуги, оформлені на обох.
Крок 2. Встановіть перелік спірного майна
Складіть список усього майна, набутого за час спільного проживання: нерухомість, транспортні засоби, корпоративні права, банківські вклади. Для кожного активу зберіть документи про дату придбання та джерело коштів.
Крок 3. Спробуйте досудове врегулювання
Запропонуйте партнеру укласти письмову угоду про розподіл майна. Відповідно до ст. 6 ЦКУ, сторони вільні врегулювати свої відносини договором, що не суперечить закону. Нотаріальне посвідчення угоди щодо нерухомості — обов'язкове (ст. 657 ЦКУ).
Крок 4. Подайте позов до суду
Якщо досудове врегулювання не дало результату — звертайтесь до районного (міського) суду за місцем знаходження нерухомості або за місцем проживання відповідача. Позов містить дві вимоги: (а) визнання факту проживання однією сім'єю; (б) визнання права власності на частку у спільному майні.
Крок 5. Доведіть факт спільного проживання в суді
Суд досліджує всі докази в сукупності. Показання свідків — один із ключових інструментів. Залучіть не менше 3–5 осіб (сусіди, спільні друзі, колеги), які підтвердять факт спільного проживання та ведення господарства.
Крок 6. Зареєструйте право власності
Після набрання рішенням суду законної сили — зверніться до державного реєстратора для внесення змін до реєстру прав на нерухоме майно. Підставою для реєстрації є судове рішення.
Суміжна процедура — поділ майна при розлученні — має схожий алгоритм, але інші правові підстави.
Строки та дедлайни
Питання позовної давності у спорах щодо майна фактичного подружжя — одне з найбільш практично важливих.
| Вимога | Строк позовної давності | Норма |
|---|---|---|
| Визнання права власності на частку у спільному майні | 3 роки | ст. 257 ЦКУ (загальна позовна давність) |
| Початок перебігу строку | З моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення права | ст. 261 ЦКУ |
| Поділ майна після припинення спільного проживання | 3 роки з дня припинення спільного проживання | ст. 74 СКУ у взаємозв'язку зі ст. 257 ЦКУ |
| Визнання факту проживання однією сім'єю | Позовна давність не застосовується (встановлення юридичного факту) | ст. 256 ЦКУ |
Важливо: суди нерідко відмовляють у позові саме через пропуск строку позовної давності. Якщо партнер продав спірне майно — строк рахується з дня, коли ви дізналися про продаж, а не з дня розставання.
Необхідні документи: що підтверджує фактичний шлюб у суді
Документи для підтвердження факту спільного проживання:
- Довідка про реєстрацію місця проживання (форма № 13) обох партнерів за однією адресою
- Виписки з банківських рахунків із підтвердженням спільних витрат
- Квитанції про оплату комунальних послуг, підписані обома
- Спільні договори (оренди житла, кредитні договори тощо)
- Листування (SMS, месенджери, електронна пошта) з підтвердженням спільного побуту
- Фотографії та відеозаписи з датами
- Показання свідків (оформлюються безпосередньо в суді)
Документи на спірне майно:
- Договори купівлі-продажу, дарування, інші правовстановлюючі документи
- Виписки з реєстру прав на нерухоме майно (Державний реєстр речових прав)
- Документи про джерела фінансування (виписки рахунків, довідки про доходи)
- Оцінка майна (звіт суб'єкта оціночної діяльності) — для визначення розміру держмита
Процесуальні документи:
- Позовна заява (з розрахунком ціни позову)
- Квитанція про сплату судового збору
- Докази надсилання позову відповідачу
Повний перелік документів для майнових спорів — у статті про докази у цивільному процесі.
Судова практика у спорах щодо майна фактичного подружжя
Позиція 1. Верховний Суд про обов'язок доведення спільного проживання
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі № 372/504/17-ц підтвердила: для застосування ст. 74 СКУ необхідно довести не лише факт спільного проживання, але й ведення спільного господарства. Відсутність хоча б однієї з ознак — підстава для відмови у позові.
Позиція 2. Верховний Суд про визначення часток
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду (постанова від 05.06.2019 у справі № 761/36828/16-ц) зазначив: якщо один із партнерів доводить, що вніс більшу частину коштів на придбання майна, суд може відступити від рівності часток і визначити частки пропорційно реальному внеску кожного.
Позиція 3. Верховний Суд про майно, придбане на ім'я одного партнера
КЦС ВС неодноразово наголошував (зокрема, у постанові від 23.01.2020 у справі № 755/16233/15-ц): реєстрація майна на ім'я одного з партнерів не позбавляє іншого права на частку, якщо майно набуте за рахунок спільних коштів під час спільного проживання. Тягар доведення спільності коштів лежить на позивачеві.
Позиція 4. Щодо спадщини фактичного подружжя
Відповідно до ст. 74 СКУ у взаємозв'язку зі ст. 1261 ЦКУ, фактичний партнер не входить до жодної черги спадкоємців за законом. Суди послідовно відмовляють у задоволенні позовів про визнання права на спадщину лише на підставі факту спільного проживання — без заповіту або рішення суду про визнання права власності на частку ще за життя партнера. Детальніше про спадкові права — у гайді зі спадщини.
Часті помилки
1. Плутанина між «цивільним» і «фактичним» шлюбом
У побуті «цивільним шлюбом» називають незареєстровані відносини. У законі такого поняття немає: цивільний шлюб — це і є зареєстрований шлюб у РАЦСі (на відміну від церковного). Правильний термін — фактичні шлюбні відносини (ст. 74 СКУ).
2. Розрахунок на автоматичний захист
Багато людей вважають, що після кількох років спільного життя права на майно виникають автоматично. Це не так: ст. 74 СКУ вимагає судового визнання факту та права власності. Без рішення суду реєстратор не внесе зміни до реєстру.
3. Відсутність доказової бази
Найпоширеніша причина програних справ — відсутність документальних доказів спільного проживання. Показань свідків часто недостатньо, якщо немає жодного письмового підтвердження.
4. Пропуск позовної давності
Після розставання люди роками відкладають звернення до суду. Через 3 роки після припинення спільного проживання (ст. 257 ЦКУ) суд може відмовити у позові за заявою відповідача про застосування позовної давності.
5. Ігнорування нотаріального оформлення угод
Якщо партнери домовляються про розподіл нерухомості усно або у простій письмовій формі — така угода не має юридичної сили. Договір щодо нерухомості потребує нотаріального посвідчення (ст. 657 ЦКУ).
6. Відсутність заповіту
Фактичний партнер не є спадкоємцем за законом (ст. 1261–1265 ЦКУ). Без заповіту все майно партнера перейде до його законних спадкоємців. Складання заповіту — єдиний надійний спосіб захисту.
FAQ
Чи є різниця між «цивільним» і «фактичним» шлюбом в Україні?
У правовому сенсі — так, і суттєва. «Цивільний шлюб» у законодавстві означає шлюб, зареєстрований у державних органах (РАЦС), на відміну від церковного. Те, що в побуті називають «цивільним шлюбом», юридично є фактичними шлюбними відносинами (ст. 74 СКУ). Лише зареєстрований шлюб породжує повний обсяг прав та обов'язків подружжя за СКУ.
Чи має фактичний партнер право на аліменти?
Ні. Право на утримання (аліменти) між подружжям передбачене ст. 75 та ст. 91 СКУ — виключно для осіб, які перебувають або перебували у зареєстрованому шлюбі. Фактичне подружжя такого права не має. Винятком є аліменти на спільних дітей — вони стягуються незалежно від реєстрації шлюбу батьків (ст. 180 СКУ).
Чи може фактичний партнер успадкувати майно?
За законом — ні. Фактичний партнер не входить до жодної з черг спадкоємців за законом (ст. 1261–1265 ЦКУ). Єдині способи отримати майно: (1) заповіт на користь партнера; (2) прижиттєве визнання права власності на частку в спільному майні через суд відповідно до ст. 74 СКУ.
Скільки часу займає судовий розгляд справи про визнання права власності?
Орієнтовно 6–18 місяців у суді першої інстанції залежно від складності справи, завантаженості суду та наявності апеляційного оскарження. Якщо відповідач оскаржує рішення — загальний строк може сягати 2–3 років.
Чи потрібен адвокат для подання такого позову?
Формально — ні, у справах про визнання права власності на майно вартістю до 250 розмірів прожиткового мінімуму адвокат не є обов'язковим. Однак складність доказової бази та специфіка судової практики роблять участь адвоката практично необхідною для успішного результату.
Що відбувається з майном фактичного подружжя, якщо один партнер помер, не залишивши заповіту?
Майно, зареєстроване на ім'я померлого партнера, переходить до його законних спадкоємців (ст. 1261 ЦКУ). Той, хто залишився живим, може претендувати лише на частку, яку встигне довести через суд — але після смерті партнера це суттєво ускладнюється. Саме тому юристи рекомендують оформлювати право власності ще за спільного життя.
Чи може фактичне подружжя укласти шлюбний договір?
Ні. Відповідно до ст. 92 СКУ, шлюбний договір може укласти лише особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, або вже зареєстроване подружжя. Для фактичного подружжя доступна альтернатива — договір про спільну часткову власність або інші цивільно-правові договори відповідно до ст. 6 ЦКУ та ст. 64 СКУ (за аналогією для подружжя).