Якщо фізична особа замовляє послугу або купує товар у ФОП для особистих потреб, не пов'язаних із підприємницькою діяльністю, такий договір автоматично підпадає під дію Закону України «Про захист прав споживачів» (ст. 627 ЦКУ). Це означає розширені права замовника: повернення товару, відшкодування збитків, неустойка 1% на день та можливість звернутися до суду без сплати судового збору.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Коли застосовується законодавство про захист прав споживачів у договорі ФОП з фізособою?
Законодавство про захист прав споживачів застосовується, якщо одночасно виконуються три умови: виконавець — суб'єкт господарювання (зокрема ФОП), замовник — фізична особа, а мета придбання — особисті, побутові або сімейні потреби, не пов'язані з підприємницькою діяльністю (ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів»).
Типові випадки, коли норми застосовуються:
- ФОП надає послуги ремонту, навчання, перевезення, краси, IT-розробки для приватної особи;
- ФОП продає товари в роздріб (ст. 698 ЦКУ — публічний договір);
- ФОП виконує побутовий підряд: ремонт квартири, пошиття одягу, виготовлення меблів (ст. 865 ЦКУ).
Edge cases — коли норми НЕ застосовуються:
- Фізична особа замовляє послугу для своєї підприємницької діяльності (наприклад, ФОП замовляє в іншого ФОП бухгалтерський аутсорс для свого бізнесу) — у такому разі обидві сторони діють як суб'єкти господарювання;
- Разова цивільно-правова угода між двома фізичними особами без підприємницького статусу виконавця.
Важливо: онлайн-замовлення через сайт або месенджер теж підпадає під захист споживача — відповідно до ст. 8 ЗУ «Про електронну комерцію», покупець у сфері e-commerce прирівнюється до споживача за договором на відстані. Детальніше про структуру договірних відносин між ФОП та клієнтами — у базовому гайді з ФОП та договорів.
Обов'язкові умови договору ФОП із споживачем у 2026 році
Договір між ФОП і фізособою-споживачем має відповідати вимогам публічного договору (ст. 633 ЦКУ): умови однакові для всіх замовників, ФОП не може відмовити у послузі без законних підстав.
Обов'язкові елементи договору:
| Елемент | Норма |
|---|---|
| Найменування та реквізити ФОП | ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» |
| Опис послуги/товару, якість, строки | ст. 901 ЦКУ, ст. 15 ЗУ «Про ЗПС» |
| Ціна та порядок оплати | ст. 903 ЦКУ |
| Порядок повернення/обміну | ст. 9 ЗУ «Про ЗПС» |
| Гарантійні зобов'язання | ст. 7 ЗУ «Про ЗПС» |
| Відповідальність сторін | ст. 23 ЗУ «Про ЗПС» |
Умови договору, що обмежують права споживача порівняно із законом, є нікчемними (ст. 698 ч. 4 ЦКУ). Наприклад, пункт «повернення коштів неможливе» у договорі послуг — не має юридичної сили, якщо суперечить ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Права споживача: повернення, обмін, відшкодування збитків, неустойка
Споживач у договорі з ФОП має такі ключові права відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів»:
1. Право на належну якість (ст. 8 ЗУ «Про ЗПС»). При виявленні недоліків у товарі споживач має право на: безоплатне усунення недоліків, зменшення ціни, заміну товару або розірвання договору з повним відшкодуванням коштів.
2. Право на обмін товару належної якості (ст. 9 ЗУ «Про ЗПС»). Протягом 14 днів (не рахуючи дня купівлі) споживач може обміняти непродовольчий товар, якщо він не підійшов за формою, розміром, кольором. Якщо аналогічного товару немає — повернення коштів.
3. Право на відмову від послуги (ст. 10 ЗУ «Про ЗПС»). Споживач може відмовитися від договору про надання послуги, відшкодувавши виконавцю фактично понесені витрати (ст. 907 ЦКУ). Якщо послуга надана неналежно — без будь-якої компенсації виконавцю.
4. Неустойка (ст. 23 ЗУ «Про ЗПС»). За прострочення виконання — 1% вартості товару/послуги за кожен день прострочення. Це одне з найпотужніших інструментів споживача: при місяці прострочення неустойка складає 30% від суми договору.
5. Відшкодування збитків та моральної шкоди. Споживач має право на відшкодування збитків у повному обсязі та моральної шкоди (ст. 23 ЗУ «Про ЗПС», ст. 1164 ЦКУ). Розмір моральної шкоди визначає суд.
Про права споживача при онлайн-замовленнях та порядок їх захисту — в окремому матеріалі.
Покроково: алгоритм захисту прав споживача при порушенні договору з ФОП
Крок 1. Зафіксуйте порушення (День 0). Зберіть докази: скріншоти листування, квитанції, фото недоліків, акти приймання. Без доказів претензія безпідставна.
Крок 2. Направте письмову претензію ФОП (День 1–3). Претензія надсилається рекомендованим листом із повідомленням або вручається особисто під підпис. У претензії зазначте: суть порушення, посилання на договір та ст. 23 ЗУ «Про ЗПС», конкретну вимогу (повернення коштів, усунення недоліків тощо), строк відповіді — 10 днів (ст. 20 ЗУ «Про ЗПС»).
Крок 3. Зачекайте відповіді (10 днів). Якщо ФОП не відповів або відмовив — переходьте до наступного кроку. Мовчання прирівнюється до відмови.
Крок 4. Зверніться до Держпродспоживслужби (за потреби). Скарга до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів подається онлайн або письмово. Орган має право накласти штраф на ФОП та зобов'язати усунути порушення.
Крок 5. Подайте позов до суду (якщо претензія не задоволена). Споживачі звільнені від сплати судового збору (ст. 22 ЗУ «Про ЗПС»). Позов подається за місцем проживання споживача або місцезнаходженням ФОП — на вибір позивача. Спори щодо захисту прав споживачів не можуть передаватися на розгляд третейського суду (ЗУ «Про третейські суди»).
Крок 6. Виконання рішення суду. Після набрання рішенням законної сили — відкриття виконавчого провадження через ВДВС або приватного виконавця.
Строки пред'явлення вимог та позовна давність
| Вимога | Строк | Норма |
|---|---|---|
| Обмін товару належної якості | 14 днів з дня купівлі | ст. 9 ЗУ «Про ЗПС» |
| Вимога щодо недоліків товару (гарантійний строк) | Протягом гарантійного строку або 2 роки | ст. 8 ЗУ «Про ЗПС» |
| Відповідь на претензію споживача | 10 днів | ст. 20 ЗУ «Про ЗПС» |
| Позовна давність у спорах зі споживачем | 3 роки (загальна) | ст. 257 ЦКУ |
| Позовна давність щодо недоліків роботи (підряд) | 1 рік | ст. 863 ЦКУ |
| Нарахування неустойки 1%/день | З дня прострочення до виконання | ст. 23 ЗУ «Про ЗПС» |
Строки претензійного порядку не є обов'язковими для звернення до суду, але їх дотримання посилює позицію споживача та підтверджує досудові зусилля.
Документи: претензія та позовна заява
Претензія до ФОП повинна містити:
- ПІБ та адреса споживача;
- найменування та реквізити ФОП-відповідача;
- опис договору (дата, предмет, сума);
- суть порушення з посиланням на конкретні норми (ст. 8 або ст. 10 ЗУ «Про ЗПС», ст. 901 ЦКУ);
- конкретна вимога та сума (основний борг + неустойка 1%/день за ст. 23 ЗУ «Про ЗПС»);
- строк для добровільного виконання — 10 днів;
- попередження про звернення до суду.
Позовна заява подається до місцевого загального суду та містить усі елементи претензії плюс:
- докази направлення претензії та її ігнорування;
- розрахунок неустойки;
- вимогу про відшкодування моральної шкоди (якщо заявляється);
- клопотання про звільнення від судового збору (ст. 22 ЗУ «Про ЗПС»).
Зразки документів та покрокові шаблони для споживача доступні у розділі про захист прав при договорах послуг.
Відповідальність ФОП: штрафи, пеня, компенсація моральної шкоди
Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів», ФОП несе таку відповідальність перед споживачем:
- Неустойка 1% на день від вартості товару/послуги за кожен день прострочення виконання або усунення недоліків;
- Штраф 3% від вартості продукції неналежної якості (ст. 23 ЗУ «Про ЗПС») — стягується на користь споживача;
- Повне відшкодування збитків — різниця між заявленою та реальною вартістю, витрати на усунення недоліків тощо;
- Моральна шкода — визначається судом індивідуально, зазвичай від 1 000 до 30 000 грн залежно від обставин;
- Адміністративна відповідальність — Держпродспоживслужба може накласти штраф на ФОП за порушення прав споживачів окремо від цивільно-правових вимог.
Важливо: ФОП не може обмежити свою відповідальність договором нижче рівня, встановленого ЗУ «Про захист прав споживачів» — такі умови нікчемні (ст. 627 ч. 2 ЦКУ).
Судова практика Верховного Суду у справах ФОП проти споживача
1. Щодо нікчемності умов договору, які обмежують права споживача. Верховний Суд у постанові від 2021 року (справа № 757/22219/17-ц) підтвердив: умови договору приєднання, що обмежують право споживача на повернення коштів, є нікчемними на підставі ст. 627 ч. 2 ЦКУ та ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», незалежно від того, підписав споживач такий договір чи ні.
2. Щодо розрахунку неустойки 1% на день. ВС у постановах 2020–2022 років неодноразово підтверджував, що неустойка за ст. 23 ЗУ «Про ЗПС» нараховується з дня, наступного після закінчення строку виконання, і не потребує окремого застереження в договорі — вона встановлена законом.
3. Щодо звільнення споживача від судового збору. ВС підтвердив, що пільга за ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» поширюється на всі вимоги, пов'язані із захистом прав споживача, включно з вимогами про моральну шкоду, якщо вони заявлені в одному позові з основною споживчою вимогою (постанова ВС від 2022 року).
4. Щодо підсудності за вибором споживача. ВС підтвердив альтернативну підсудність: споживач може подати позов за своїм місцем проживання, навіть якщо договір містить умову про розгляд спорів виключно за місцезнаходженням ФОП — така умова є несправедливою та нікчемною (ст. 18 ЗУ «Про ЗПС»). Більше про судові спори споживачів із підприємцями — в окремому матеріалі.
Часті помилки споживачів у спорах із ФОП
Помилка 1. Усна претензія замість письмової. Усне звернення не фіксується, не перериває строків і не є доказом у суді. Завжди надсилайте претензію письмово з підтвердженням отримання.
Помилка 2. Підписання акту приймання без перевірки. Підписаний акт без застережень свідчить про прийняття роботи без претензій. Якщо є недоліки — фіксуйте їх в акті або відмовляйтесь підписувати.
Помилка 3. Пропуск строку обміну товару. 14-денний строк на обмін товару належної якості — жорсткий. Після його спливу право на обмін без доведення недоліків втрачається.
Помилка 4. Відмова від позову через «малу суму». Споживачі звільнені від судового збору. Навіть при сумі спору 500 грн — звернення до суду не коштує нічого, а з урахуванням неустойки 1%/день реальна сума позову може бути значно більшою.
Помилка 5. Включення до позову лише основного боргу. Не забувайте заявляти неустойку (1%/день за ст. 23 ЗУ «Про ЗПС»), збитки та моральну шкоду — суд не присуджує більше, ніж заявлено.
Помилка 6. Звернення до третейського суду. Спори про захист прав споживачів не підвідомчі третейським судам — це пряма заборона закону. Якщо ФОП наполягає на третейському застереженні в договорі — воно нікчемне.
FAQ: найпоширеніші питання про договір ФОП з фізособою-замовником
Чи захищений я як споживач, якщо договір укладений усно? Так. Відсутність письмового договору не позбавляє споживача прав. Докази угоди — чек, квитанція, листування, скріншоти — є достатніми для суду.
Чи може ФОП відмовити у поверненні коштів, посилаючись на умови договору? Ні, якщо умова договору суперечить ЗУ «Про захист прав споживачів» — вона нікчемна (ст. 627 ч. 2 ЦКУ). ФОП не може договором скасувати право споживача на повернення.
Скільки коштує подати позов проти ФОП як споживачу? Нічого — споживачі звільнені від судового збору за ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Яка неустойка нараховується за прострочення виконання послуги ФОП? 1% від вартості послуги за кожен день прострочення відповідно до ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів». Нарахування починається з наступного дня після закінчення строку виконання.
Чи можна вимагати відшкодування моральної шкоди від ФОП? Так, на підставі ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів». Розмір визначає суд, зважаючи на характер і тривалість страждань.
Куди скаржитися на ФОП, якщо не хочу йти до суду? До Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (Держпродспоживслужба) — онлайн через офіційний сайт або письмово до регіонального управління.
Що робити, якщо ФОП припинив діяльність після отримання оплати? Звернутися до суду з позовом до фізичної особи (колишнього ФОП) — припинення підприємницької діяльності не припиняє зобов'язань перед споживачами (ст. 629 ЦКУ). Виконання можливе за рахунок особистого майна боржника.