Звільнення за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України) — найгнучкіший спосіб розірвати трудовий договір: сторони самостійно обирають дату, а роботодавець зобов'язаний у цей день видати наказ, трудову книжку та виплатити всі належні суми. Обов'язкова умова — письмова фіксація підстави та дати.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Коли застосовується п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП?
Підстава застосовується тоді, коли обидві сторони трудового договору добровільно і свідомо погоджуються на припинення трудових відносин у конкретну дату. Відповідно до усталеної судової практики, обов'язковими умовами є дві: підстава припинення (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП) і конкретна дата звільнення. Відсутність хоча б однієї з них позбавляє роботодавця права звільнити працівника за цією підставою.
Важливо: проста згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення не є угодою сторін у розумінні ст. 36 КЗпП — сторони мають явно домовитися саме про цю підставу.
Як виглядає покроковий порядок звільнення?
Алгоритм складається з чотирьох кроків:
- Ініціювання. Будь-яка зі сторін пропонує припинити договір. Форма — письмова заява працівника або пропозиція роботодавця.
- Підписання угоди. Сторони узгоджують підставу (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП) та конкретну дату. Угода може бути оформлена окремим документом або резолюцією роботодавця на заяві.
- Видання наказу. Роботодавець видає наказ про звільнення із зазначенням: «звільнений за угодою сторін, п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України».
- Розрахунок і видача документів. В останній робочий день — виплата всіх сум (ст. 116 КЗпП) і видача трудової книжки (ст. 47 КЗпП).
Детальніше про захист прав при звільненні читайте у розділі трудове право.
Які виплати належать при звільненні за угодою сторін?
Відповідно до ст. 116 КЗпП, роботодавець зобов'язаний провести повний розрахунок у день звільнення. До обов'язкових виплат належать:
| Виплата | Підстава |
|---|---|
| Заробітна плата за відпрацьований час | ст. 116 КЗпП |
| Компенсація за невикористану відпустку | ст. 83 КЗпП |
| Інші належні суми (премії, надбавки) | умови трудового/колективного договору |
Вихідна допомога при звільненні за угодою сторін КЗпП прямо не передбачена — на відміну від звільнення за ст. 44 КЗпП (скорочення, ліквідація тощо). Проте сторони вправі домовитися про виплату вихідної допомоги в угоді — і тоді вона є обов'язковою для роботодавця.
Якщо роботодавець затримує розрахунок, він несе відповідальність відповідно до ст. 117 КЗпП: середній заробіток за кожен день прострочення до фактичної виплати.
Які документи потрібні для оформлення?
Мінімальний пакет документів:
- Заява працівника із зазначенням підстави (угода сторін, п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП) та бажаної дати звільнення;
- Угода про розірвання трудового договору (або погоджувальна резолюція роботодавця на заяві);
- Наказ про звільнення за підписом уповноваженої особи;
- Трудова книжка з відповідним записом (видається в останній робочий день відповідно до ст. 47 КЗпП);
- Розрахунковий лист із переліком усіх нарахованих і виплачених сум.
Копію наказу та розрахунковий лист рекомендується зберегти — вони знадобляться при оскарженні або зверненні до суду.
Чи можна відкликати заяву про звільнення за угодою сторін?
Відкликати заяву в односторонньому порядку не можна. Відповідно до судової практики, анулювання домовленості про припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП можливе лише за взаємною згодою обох сторін. Роботодавець не зобов'язаний приймати відкликання заяви, якщо вже досягнуто угоди.
Це принципова відмінність від звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП), де працівник має право відкликати заяву до закінчення строку попередження.
Що відбувається, якщо працівник захворів у день звільнення?
Якщо в узгоджений день звільнення працівник перебуває на лікарняному, датою звільнення стає перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності. При цьому зміна дати не тягне виплати середнього заробітку за вимушений прогул — працівник отримує допомогу з тимчасової непрацездатності за загальними правилами.
Ця позиція підтверджена судовою практикою щодо застосування п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП у період хвороби.
Що показує судова практика при оскарженні звільнення?
При розгляді спорів суди перевіряють три обставини:
- Чи існувала реальна домовленість сторін про припинення договору за взаємною згодою.
- Чи було добровільне волевиявлення працівника на момент видання наказу.
- Чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості до дати звільнення.
Якщо суд встановить відсутність будь-якої з цих умов — звільнення визнається незаконним, а працівник підлягає поновленню на роботі. Тому роботодавцям критично важливо мати письмові докази добровільної домовленості.
Про суміжні питання захисту трудових прав читайте також у матеріалах про трудові спори та виплати при звільненні.
FAQ
Чи обов'язково укладати окрему угоду, чи достатньо заяви? Закон не вимагає окремого документа — достатньо заяви з резолюцією роботодавця, якщо в ній зазначені підстава та дата. Проте окрема угода знижує ризик спорів.
Чи може роботодавець змусити підписати угоду сторін? Ні. Примус до підписання угоди є підставою для оскарження звільнення в суді. Звільнення визнається законним лише за умови добровільного волевиявлення працівника.
Чи враховується стаж при звільненні за угодою сторін для розрахунку відпустки? Так. Компенсація за невикористану відпустку розраховується пропорційно до відпрацьованого часу за весь період роботи відповідно до ст. 83 КЗпП.
Чи можна домовитися про вихідну допомогу в угоді? Так. Якщо розмір вихідної допомоги прямо зазначено в угоді про розірвання трудового договору, роботодавець зобов'язаний її виплатити в день звільнення (ст. 116 КЗпП).