Запит на доступ до публічної інформації подається відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» (№ 2939-VI від 13.01.2011) у письмовій або усній формі. Розпорядник інформації зобов'язаний надати відповідь протягом 5 робочих днів з дня отримання запиту (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»). У виняткових випадках строк продовжується до 20 робочих днів.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Хто має право подавати запит на публічну інформацію?
Будь-яка фізична або юридична особа, об'єднання громадян без статусу юридичної особи має право звернутися із запитом до розпорядника інформації (ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»). Запитувач не зобов'язаний пояснювати мету запиту або обґрунтовувати необхідність отримання інформації — достатньо самого звернення.
Розпорядниками інформації є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також суб'єкти, які виконують делеговані повноваження (ст. 13 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»). Наприклад, Національна поліція як розпорядник зобов'язана забезпечити доступ до публічної інформації відповідно до вимог закону (ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про Національну поліцію»).
Яку інформацію можна запитати?
Публічна інформація — це будь-яка інформація, що знаходиться у володінні розпорядника незалежно від форми її відображення (ст. 1 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»). Можна запитувати документи, рішення, дані про витрати бюджетних коштів, договори, укладені за рахунок земель комунальної власності тощо.
Не є публічною і не надається за цим законом:
- інформація з обмеженим доступом (державна таємниця, конфіденційна інформація) — ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»;
- персональні дані третіх осіб без їхньої згоди, якщо вони не є публічними особами;
- інформація, що стосується виключно особистих відносин між приватними особами (у цьому разі запит розглядається за ЗУ «Про звернення громадян» — пп. 2 ч. 5 ст. 19, п. 4 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»).
Детальніше про взаємодію з органами влади читайте у базі знань з публічного права.
Як правильно оформити запит на публічну інформацію?
Відповідно до ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», запит має містити:
- Ім'я (найменування) запитувача — прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи або повна назва юридичної особи.
- Поштову адресу або адресу електронної пошти — для надсилання відповіді.
- Загальний опис інформації або вид, назву, реквізити документа — достатньо описати інформацію так, щоб розпорядник міг її ідентифікувати.
- Підпис і дату — для письмового запиту.
Запит можна подати:
- особисто або через представника;
- поштою (рекомендованим листом — для фіксації дати отримання);
- електронною поштою на офіційну адресу розпорядника;
- через спеціальну форму на сайті розпорядника (якщо передбачена);
- усно — у разі усного звернення відповідь також може бути надана усно.
Адвокати при зверненні до розпорядника публічної інформації зобов'язані посилатися одночасно на ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і на ЗУ «Про доступ до публічної інформації» — така позиція закріплена у судовій практиці Верховного Суду.
Які строки розгляду запиту на публічну інформацію у 2026 році?
Закон встановлює три рівні строків залежно від складності запиту (ст. 20 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»):
| Ситуація | Строк |
|---|---|
| Стандартний запит | 5 робочих днів з дня отримання |
| Запит стосується інформації про загрозу життю, безпеці людей або довкіллю | 48 годин з дня отримання |
| Великий обсяг або пошук у кількох структурних підрозділах | До 20 робочих днів (з повідомленням запитувача протягом 5 робочих днів) |
Строк починає відлічуватися з дня, наступного після отримання запиту розпорядником. Якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день — відповідь надається наступного робочого дня.
При продовженні строку до 20 робочих днів розпорядник зобов'язаний письмово повідомити запитувача про причини продовження протягом перших 5 робочих днів (ч. 4 ст. 20 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»).
Яка плата стягується за надання публічної інформації?
Інформація на запит надається безкоштовно (ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»). Плата може стягуватися лише у разі, якщо виготовлення копій документів перевищує 10 сторінок — тоді запитувач відшкодовує фактичні витрати на копіювання та друк (ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»). Розмір такої плати встановлює Кабінет Міністрів України.
Що робити, якщо розпорядник відмовив або не відповів?
Розпорядник має право відмовити у задоволенні запиту лише у випадках, прямо передбачених ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»:
- інформація є інформацією з обмеженим доступом;
- розпорядник не володіє запитуваною інформацією;
- запит не відповідає вимогам ст. 19 (відсутні обов'язкові реквізити);
- особа, яка подала запит, не є суб'єктом права на доступ до інформації.
Відмова надається у письмовій формі з обґрунтуванням підстав і роз'ясненням порядку оскарження.
Способи захисту:
- Оскарження до керівника розпорядника — у довільній письмовій формі.
- Звернення до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (омбудсмена) — відповідно до ст. 23 ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
- Оскарження до суду — справи про порушення права на доступ до публічної інформації розглядаються в порядку адміністративного судочинства (ст. 55 Конституції України, КАС України).
Про порядок подачі адміністративного позову читайте у розділі про оскарження рішень органів влади.
FAQ
Чи можна подати запит анонімно? Ні. Запит повинен містити ім'я або найменування запитувача та контактні дані для відповіді (ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»). Без цих даних розпорядник має право залишити запит без розгляду.
Чи поширюється закон на приватні компанії? Лише якщо приватна компанія виконує делеговані повноваження або фінансується з публічних коштів (ст. 13 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»). Звичайна приватна компанія не є розпорядником публічної інформації.
Скільки запитів можна подавати одночасно? Закон не обмежує кількість запитів. Можна подавати необмежену кількість звернень до різних розпорядників одночасно.
Як зафіксувати дату подачі запиту? Надсилайте запит рекомендованим листом із повідомленням про вручення або електронною поштою з підтвердженням доставки. Особисте подання — вимагайте відмітку про реєстрацію на копії запиту.
Більше матеріалів про взаємодію з органами влади та захист прав — у базі знань AGENTIS та розділі про права громадян.