Простій з вини роботодавця оплачується у розмірі не нижче двох третин тарифної ставки (окладу) встановленого працівнику розряду відповідно до ст. 113 Кодексу законів про працю України. Оплата нараховується за весь час простою незалежно від того, чи перебував працівник на робочому місці. Ключова умова — відсутність вини працівника у виникненні простою.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Що вважається простоєм з вини роботодавця?
Простій — це зупинення роботи через обставини виробничого або організаційного характеру (ст. 34 КЗпП). Вина роботодавця виникає, якщо зупинення спричинене: поломкою обладнання, яке роботодавець не обслужив вчасно; відсутністю сировини, матеріалів або інструментів через недбале планування; організаційними рішеннями адміністрації (реорганізація, скорочення завантаженості цеху). Якщо простій виник через незалежні від обох сторін причини — форс-мажор, відключення електроенергії постачальником — оплата також здійснюється не нижче двох третин ставки (ст. 113 КЗпП). Якщо ж простій спричинений виключно працівником — оплата не нараховується.
Детальніше про права та обов'язки сторін трудових відносин читайте у розділі про трудове право.
Який розмір оплати під час простою з вини роботодавця?
Мінімальний розмір — дві третини тарифної ставки або окладу за встановленим працівнику розрядом (ст. 113 КЗпП). Важливо: базою є ставка розряду, а не фактичний середній заробіток. Колективний договір або трудовий договір можуть передбачати вищий розмір — аж до 100% окладу. Якщо такий договір є, роботодавець зобов'язаний дотримуватися його умов. Надбавки, премії та інші змінні виплати до гарантованих двох третин не включаються, якщо інше не передбачено локальними актами підприємства.
Як працівнику зафіксувати простій і вимагати оплату?
Дотримуйтесь такого алгоритму:
- Повідомте безпосереднього керівника письмово — подайте заяву або службову записку із зазначенням дати початку простою, причини та часу, протягом якого ви не можете виконувати роботу. Це захищає від звинувачень у прогулі (ст. 34 КЗпП).
- Вимагайте видання наказу про простій — роботодавець зобов'язаний оформити наказ із зазначенням причини, переліку працівників, строку та розміру оплати. Відсутність наказу не звільняє роботодавця від обов'язку платити, але ускладнює стягнення через суд.
- Контролюйте табель обліку робочого часу — дні простою мають бути позначені кодом «П» (простій не з вини працівника). Перевіряйте табель щомісяця.
- Зберігайте копії всіх документів — заяву, наказ, розрахункові листки, листування з роботодавцем (у т. ч. електронне).
- При відмові платити — зверніться до Державної служби з питань праці (Держпраці) з письмовою скаргою або до суду з позовом про стягнення заборгованості із заробітної плати.
Які строки виплати та позовна давність для стягнення?
Оплата за час простою виплачується у строки, встановлені для виплати заробітної плати, — не рідше двох разів на місяць (ст. 115 КЗпП). Затримка виплати є порушенням трудового законодавства та підставою для нарахування компенсації.
Позовна давність для звернення до суду із вимогою про стягнення невиплаченої заробітної плати (включаючи оплату простою) — 3 роки з моменту, коли працівник дізнався або мав дізнатися про порушення (ст. 233 КЗпП у редакції, чинній з 2022 року). До 2022 року строк становив 3 місяці, тому для заборгованостей, що виникли після змін, застосовується трирічний строк.
Які документи підтверджують право на оплату простою?
| Документ | Для чого потрібен |
|---|---|
| Наказ про простій | Офіційне підтвердження факту та причини зупинення роботи |
| Заява (службова записка) працівника | Доказ своєчасного повідомлення керівника |
| Табель обліку робочого часу | Підтвердження кількості днів/годин простою |
| Розрахунковий листок | Перевірка фактично нарахованої суми |
| Колективний або трудовий договір | Підтвердження підвищеного розміру оплати (якщо передбачений) |
Якщо роботодавець відмовляється видати копії документів — направте письмовий запит із вимогою надати їх протягом 3 робочих днів. Відмова або ігнорування фіксується як окреме порушення.
FAQ
Чи можна отримати повну зарплату під час простою? Так, якщо це передбачено колективним або трудовим договором. Закон встановлює мінімум — дві третини тарифної ставки (ст. 113 КЗпП), але роботодавець має право встановити вищий розмір. Якщо договір передбачає 100% окладу — вимагайте саме таку суму.
Що робити, якщо роботодавець відмовляється оплачувати простій? Алгоритм захисту: 1) письмова претензія роботодавцю; 2) скарга до Держпраці (онлайн через portal.dsp.gov.ua); 3) позов до районного суду за місцем реєстрації роботодавця або місцем виконання роботи. Держмито зі спорів про стягнення заробітної плати працівник не сплачує (ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»). Детальніше про порядок захисту трудових прав — у матеріалах розділу про трудові спори.
Чи впливає воєнний стан на оплату простою? Під час дії воєнного стану роботодавець може призупинити дію трудового договору відповідно до ст. 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX від 15.03.2022. У цьому разі виплата заробітної плати (включаючи оплату простою) призупиняється — але лише якщо роботодавець сам перебуває в умовах неможливості забезпечення роботи через воєнні дії. Якщо підприємство функціонує, норми ст. 113 КЗпП застосовуються в повному обсязі.
Чи зобов'язаний працівник перебувати на робочому місці під час простою? Роботодавець може зобов'язати працівника перебувати на підприємстві або дозволити залишити робоче місце — обидва варіанти не змінюють розміру оплати. Умову присутності має бути зазначено в наказі про простій. Самовільне залишення робочого місця без дозволу може бути кваліфіковане як прогул.
Як розрахувати суму виплати за простій? Формула: (тарифна ставка або оклад за розрядом ÷ норма робочих годин у місяці) × кількість годин простою × 2/3. Наприклад, якщо оклад — 18 000 грн, норма місяця — 160 годин, простій тривав 40 годин: (18 000 ÷ 160) × 40 × 0,667 = 3 001,5 грн мінімально до виплати.
Якщо ви зіштовхнулися з порушенням при звільненні після простою, ознайомтеся з матеріалами про відповідальність роботодавця за затримку розрахунку та порядок оскарження незаконного звільнення.