Власник земельного паю має право виділити земельну ділянку в натурі відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» № 899-IV від 05.06.2003 та статей 25, 35 Земельного кодексу України. Процедура передбачає замовлення проєкту землеустрою, погодження та державну реєстрацію права власності.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Коли власник паю має право вимагати виділу земельної ділянки в натурі?
Право на виділ виникає у кожного, хто має сертифікат на земельну частку (пай) або успадкував таке право. Відповідно до ст. 1 Закону № 899-IV, виділ здійснюється на підставі рішення відповідної ради або у судовому порядку — якщо між власниками паїв немає згоди щодо розташування конкретних ділянок.
Виділ є обов'язковим, якщо власник паю хоче:
- самостійно обробляти землю або передати її в оренду конкретній особі;
- продати, подарувати або заповісти земельну ділянку як окремий об'єкт нерухомості;
- оформити право власності у Державному реєстрі речових прав.
Як виконати виділ земельної ділянки з паю покроково?
Процедура складається з п'яти обов'язкових етапів:
Крок 1. Підготовка заяви до сільської (селищної) ради Власник паю подає заяву про виділ земельної ділянки в натурі до ради, на території якої розташована земля. До заяви додають сертифікат на земельну частку (пай) або свідоцтво про право на спадщину.
Крок 2. Прийняття рішення радою Відповідно до ст. 5 Закону № 899-IV, рада зобов'язана розглянути заяву та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Рішення приймається на черговому засіданні.
Крок 3. Замовлення проєкту землеустрою Власник паю самостійно укладає договір із сертифікованим інженером-землевпорядником або землевпорядною організацією на розробку проєкту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) — саме цього виду документації, а не проєкту відведення земельної ділянки (роз'яснення Держгеокадастру). Проєкт розробляється для всіх власників паїв у межах відповідного масиву одночасно або для групи власників.
Крок 4. Погодження та затвердження проєкту Розроблений проєкт погоджується з власниками паїв, після чого подається на затвердження до сільської (селищної) ради. Рада затверджує проєкт рішенням та визначає конкретне місце розташування кожної ділянки на місцевості відповідно до ст. 35 ЗКУ.
Крок 5. Державна реєстрація земельної ділянки та права власності Після затвердження проєкту інженер-землевпорядник вносить відомості до Державного земельного кадастру (присвоєння кадастрового номера). Далі власник реєструє право власності на ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно через нотаріуса або центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).
Які документи потрібні для виділу земельної ділянки з паю?
Для звернення до ради та подальших дій власник паю готує такий пакет:
| Документ | Примітка |
|---|---|
| Сертифікат на земельну частку (пай) | Оригінал або нотаріально засвідчена копія |
| Паспорт та РНОКПП | Ідентифікація заявника |
| Свідоцтво про право на спадщину | Якщо пай отримано у спадок |
| Заява до ради | Довільна форма або форма ради |
| Договір із землевпорядною організацією | Для розробки проєкту землеустрою |
| Витяг з ДЗК | Після присвоєння кадастрового номера |
Якщо ділянка перебуває у заставі або в оренді, поділ здійснюється за письмовою згодою заставодержателя або орендаря відповідно до ст. 79¹ ЗКУ, причому справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.
Які строки передбачені законодавством?
- Розгляд заяви радою — на черговому засіданні, яке скликається не рідше одного разу на місяць (ст. 46 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).
- Розробка проєкту землеустрою — від 30 до 60 днів залежно від кількості власників паїв у масиві та складності робіт (строк визначається договором із землевпорядником).
- Державна реєстрація у ДЗК — 14 робочих днів у стандартному режимі або 5 робочих днів у прискореному (відповідно до Порядку ведення ДЗК, затвердженого Постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012).
- Державна реєстрація права власності — 5 робочих днів у стандартному режимі або 2 робочі дні у прискореному (ст. 19 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV).
Що робити, якщо рада відмовляє або не розглядає заяву?
Відмова ради у виділі або бездіяльність є підставою для звернення до суду. Відповідно до ст. 88 ЗКУ, учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної частки у судовому порядку, якщо досягти згоди неможливо. Позов подається до місцевого загального суду за місцезнаходженням земельної ділянки (ст. 30 ЦПК України). Суд може визначити конкретне місце розташування ділянки та зобов'язати раду затвердити проєкт землеустрою.
Детальніше про захист прав на земельну ділянку через суд та оформлення спадщини на земельний пай читайте у відповідних розділах порталу.
FAQ
Чи може власник паю виділити ділянку без згоди інших власників паїв у масиві? Так, але лише якщо проєкт землеустрою розробляється для всього масиву або для групи власників. Якщо інші власники паїв ухиляються від участі у розробці проєкту, питання вирішується у судовому порядку відповідно до ст. 5 Закону № 899-IV.
Чи потрібен нотаріус для виділу паю? Нотаріус залучається лише на етапі державної реєстрації права власності — якщо реєстрацію здійснює нотаріус як реєстратор. Сам виділ паю у сільськогосподарському масиві нотаріального посвідчення договору не вимагає (на відміну від виділу частки у спільній частковій власності на конкретну земельну ділянку, де застосовується ст. 88 ЗКУ та положення Порядку вчинення нотаріальних дій).
Що таке сертифікат на земельну частку (пай) і чи він досі дійсний? Сертифікат — це документ, виданий районною держадміністрацією у 1995–2002 роках, що підтверджує право на земельну частку (пай) у колективній власності. Сертифікати зберігають юридичну силу і є підставою для виділу ділянки в натурі та подальшої реєстрації права власності.
Скільки коштує виділ земельної ділянки з паю? Основні витрати: послуги інженера-землевпорядника (від 3 000 до 15 000 грн залежно від регіону та складності), адміністративний збір за реєстрацію права власності — 0,1 % від нормативної грошової оцінки ділянки, але не менше 1 прожиткового мінімуму (відповідно до Закону «Про державне мито»). Додатково сплачується збір за внесення відомостей до ДЗК.