Відмова від спадщини на користь держави або територіальної громади в Україні можлива лише у формі безадресної відмови — ЦКУ не передбачає механізму прямої відмови на користь держави чи громади як конкретного спадкоємця. Частка відмовника переходить до виморочного майна відповідно до ст. 1277 ЦКУ або розподіляється між іншими спадкоємцями згідно зі ст. 1275 ЦКУ.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Чи можна відмовитися від спадщини прямо на користь держави або громади?
Ні, ЦКУ не передбачає такого механізму. Відповідно до ст. 1274 ЦКУ, спадкоємець може відмовитися від спадщини лише на користь іншого спадкоємця за заповітом (якщо сам є спадкоємцем за заповітом) або іншого спадкоємця за законом незалежно від черги (якщо спадкує за законом). Держава та територіальна громада не є спадкоємцями у звичайному сенсі — вони набувають виморочне майно за окремим механізмом (ст. 1277 ЦКУ).
Тобто якщо ви хочете, щоб майно перейшло до держави або громади, правильний шлях — безадресна відмова від спадщини за умови, що більше немає інших спадкоємців.
Коли майно дійсно переходить до держави або громади?
Майно визнається виморочним і переходить до держави або відповідної територіальної громади у двох ситуаціях (ст. 1277 ЦКУ):
- усі спадкоємці відмовилися від спадщини і ніхто не вказав конкретного вигодонабувача;
- спадкоємців немає взагалі — ні за заповітом, ні за законом, або всі вони усунені від спадкування.
При цьому нерухомість переходить до територіальної громади за місцем знаходження майна, а решта майна — до держави Україна (ст. 1277 ч. 1 ЦКУ). Ці суб'єкти не подають заяву про прийняття спадщини — вважається, що вони прийняли її автоматично.
Детальніше про порядок спадкування різними категоріями осіб читайте у розділі знань про спадщину.
Як виконати безадресну відмову від спадщини покроково?
Якщо ваша мета — щоб майно в підсумку перейшло до держави або громади (за відсутності інших спадкоємців), алгоритм дій такий:
Крок 1. Переконайтеся, що після вашої відмови не залишиться інших спадкоємців (ні за заповітом, ні за законом), які можуть прийняти спадщину. Якщо вони є — майно перейде до них, а не до держави (ст. 1275 ЦКУ).
Крок 2. Зверніться до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (місце останнього проживання спадкодавця) або — у сільських населених пунктах — до уповноваженої посадової особи органу місцевого самоврядування (ст. 1273 ч. 1 ЦКУ).
Крок 3. Подайте заяву про відмову від прийняття спадщини. Заява не містить зазначення вигодонабувача — вона є безумовною. Нотаріус реєструє заяву у Спадковому реєстрі.
Крок 4. Після спливу строку прийняття спадщини нотаріус констатує відсутність спадкоємців і оформлює майно як виморочне.
Крок 5. Орган, уповноважений управляти державним або комунальним майном, вживає заходів щодо охорони та оформлення права власності.
Які строки для подачі заяви про відмову?
Заяву про відмову необхідно подати протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини — тобто з дня смерті спадкодавця (ст. 1273 ч. 1 ЦКУ у взаємозв'язку зі ст. 1270 ЦКУ).
| Ситуація | Строк |
|---|---|
| Загальний строк відмови | 6 місяців з дня відкриття спадщини |
| Якщо право на спадкування виникло внаслідок відмови іншого спадкоємця | 3 місяці з моменту виникнення права |
| Після спливу строку | Відмова не допускається, поновлення строку законом не передбачено |
Важливо: відмова є безповоротною. Скасувати заяву про відмову після її подачі неможливо — суд може визнати її недійсною лише з підстав, передбачених ст. 225, 229–231, 233 ЦКУ (недієздатність, помилка, обман, насильство тощо), що підтверджується ст. 1274 ч. 5 ЦКУ.
Які документи потрібні для оформлення відмови?
Для подачі заяви про відмову нотаріусу знадобляться:
- паспорт спадкоємця (або інший документ, що посвідчує особу);
- свідоцтво про смерть спадкодавця (або його копія);
- документи, що підтверджують родинний зв'язок або право на спадкування (свідоцтво про народження, шлюб тощо) — якщо спадкування за законом;
- заповіт (за наявності) — якщо спадкування за заповітом;
- довідка про останнє місце проживання спадкодавця (для визначення місця відкриття спадщини).
Якщо від спадщини відмовляється неповнолітня особа віком 14–18 років, потрібна додаткова згода батьків (усиновлювачів), піклувальника та органу опіки і піклування (ст. 1273 ч. 3 ЦКУ). Для малолітніх — відмова здійснюється батьками або усиновлювачами за згодою органу опіки (ст. 1273 ч. 4 ЦКУ).
Про суміжні питання оформлення спадщини — у відповідній рубриці.
FAQ
Чи можна відмовитися від частини спадщини, а частину прийняти? Ні. Відповідно до загального принципу, прийняття спадщини або відмова від неї є безумовними і не можуть бути частковими. Не можна прийняти актив і відмовитися від боргів.
Що відбувається з боргами спадкодавця, якщо всі відмовилися? Кредитори можуть пред'явити вимоги до держави або громади як нових власників виморочного майна, але лише в межах вартості отриманого майна — відповідно до загальних норм ЦКУ про відповідальність спадкоємця за боргами спадкодавця.
Чи можна відмовитися від спадщини на користь благодійного фонду або юридичної особи? Ні. Ст. 1274 ЦКУ дозволяє відмову лише на користь фізичних осіб — спадкоємців за заповітом або законом. Юридичні особи, благодійні фонди, релігійні організації не можуть бути вигодонабувачами при адресній відмові.
Чи впливає воєнний стан на строки відмови від спадщини? Для певних категорій (зокрема, якщо місце відкриття спадщини — тимчасово окупована або активна бойова зона), законодавством передбачені особливості строків спадкування. Рекомендуємо уточнювати актуальний стан у нотаріуса або на порталі AGENTIS.
Чи є відмова від спадщини безкоштовною? Нотаріальне посвідчення заяви про відмову є платним — розмір збору встановлюється Законом України «Про нотаріат» і тарифами нотаріуса. Державне мито за цю дію не справляється, однак нотаріальний тариф може становити від кількох сотень до кількох тисяч гривень.