Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у 2026 році застосовується відповідно до ст. 81 Кримінального кодексу України до осіб, що відбувають виправні роботи, обмеження волі або позбавлення волі, за умови примірної поведінки та повного або часткового відшкодування завданих збитків і шкоди.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
До кого застосовується умовно-дострокове звільнення?
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ККУ, умовно-дострокове звільнення (УДЗ) може бути застосоване до осіб, що відбувають покарання у вигляді:
- виправних робіт;
- службових обмежень для військовослужбовців;
- обмеження волі;
- тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;
- позбавлення волі.
Особу може бути звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Важливо: Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2021 від 16.09.2021 визнано неконституційним положення ч. 1 ст. 81 ККУ в частині, що унеможливлює застосування УДЗ до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.
Окрема підстава — ст. 81¹ ККУ — передбачає умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби. Навіть якщо засудженого було звільнено з військової служби у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком, він не втрачає права на УДЗ за цією підставою.
Які строки необхідно відбути для отримання УДЗ?
Згідно з ч. 3 ст. 81 ККУ, умовно-дострокове звільнення можливе після фактичного відбуття:
| Категорія злочину | Мінімальна відбута частина строку |
|---|---|
| Кримінальний проступок або нетяжкий злочин | Не менше ½ строку |
| Тяжкий злочин, а також необережний особливо тяжкий злочин | Не менше ⅔ строку |
| Особливо тяжкий умисний злочин; рецидив | Не менше ¾ строку |
| Злочини проти статевої свободи неповнолітніх | Не менше ¾ строку |
| Довічне позбавлення волі (після рішення КСУ) | Не менше 20 років фактично відбутого строку |
Для заміни покарання більш м'яким (ст. 82 ККУ) діють дещо інші строки: від ⅓ для нетяжких злочинів до ¾ для особливо тяжких. Якщо підстав для УДЗ немає, варто розглянути цей альтернативний механізм.
Зверніть увагу: корупційні кримінальні правопорушення та злочини, пов'язані з корупцією, виключені з пільгових категорій і підпадають під більш суворі вимоги щодо відбутого строку.
Які умови повинен виконати засуджений?
Відповідно до ч. 2 ст. 81 ККУ, суд застосовує УДЗ, якщо засуджений:
- Довів своє виправлення — примірна поведінка та сумлінне ставлення до праці, навчання.
- Відшкодував завдані збитки та шкоду (матеріальну та моральну) у повному обсязі або частково — залежно від категорії злочину.
Поняття «примірна поведінка» оцінюється адміністрацією установи виконання покарань і відображається у характеристиці засудженого. Відсутність стягнень, участь у виховних заходах, виконання вимог режиму — ключові індикатори.
Як відбувається процедура подання клопотання?
Процедура УДЗ складається з таких кроків:
Крок 1. Засуджений або його захисник подає клопотання до адміністрації установи виконання покарань (УВП). Для УДЗ за ст. 81¹ ККУ (військова служба) — засуджений подає заяву до адміністрації УВП.
Крок 2. Адміністрація УВП готує характеристику засудженого та матеріали справи, після чого направляє їх до суду.
Крок 3. Суд розглядає матеріали у порядку виконання судових рішень (ст. 539 КПК України). Участь засудженого та прокурора є обов'язковою.
Крок 4. Суд постановляє ухвалу про УДЗ або про відмову. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження або після розгляду апеляції.
Крок 5. У разі УДЗ за ст. 81¹ ККУ — ухвала невідкладно, але не пізніше 24 годин після проголошення, надсилається до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки і до органу виконання покарань (ст. 376 ч. 6 КПК України).
Детальніше про права засудженого під час відбування покарання читайте у розділі військове право.
Які документи потрібні для подачі клопотання?
Для ініціювання УДЗ необхідно підготувати:
- Клопотання засудженого або його захисника із зазначенням підстав (ст. 81 або ст. 81¹ ККУ);
- Характеристика від адміністрації УВП (готується установою);
- Копія вироку суду з відміткою про набрання законної сили;
- Довідка про відбутий строк покарання;
- Документи про відшкодування шкоди — квитанції, угоди з потерпілим, рішення суду про стягнення виконані тощо;
- Медичні документи (якщо підставою є тяжка хвороба — ст. 84 ККУ, але це окрема підстава);
- Заява потерпілого (якщо є, враховується судом).
Захисник може допомогти скласти клопотання та зібрати доказову базу, що підтверджує виправлення засудженого. Про порядок залучення захисника у кримінальному провадженні — докладніше у відповідному розділі.
Що відбувається після УДЗ — які обов'язки залишаються?
Відповідно до ч. 4 ст. 81 ККУ, у разі умовно-дострокового звільнення суд може покласти на особу обов'язки, передбачені ст. 76 ККУ (аналогічні до звільнення з випробуванням):
- не виїжджати за межі України без дозволу;
- повідомляти орган пробації про зміну місця проживання;
- не відвідувати певні місця;
- пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії тощо.
Ці обов'язки діють протягом невідбутої частини строку покарання. Якщо звільнена особа порушить їх або вчинить новий злочин — суд може скасувати УДЗ і направити особу відбувати невідбуту частину покарання (ч. 6 ст. 81 ККУ).
FAQ
Чи може потерпілий заблокувати УДЗ? Суд зобов'язаний врахувати позицію потерпілого, однак думка потерпілого є лише одним із факторів оцінки. Остаточне рішення приймає суд на підставі сукупності обставин.
Чи можна оскаржити відмову у УДЗ? Так. Ухвала суду про відмову в УДЗ може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно зі ст. 392 КПК України. Повторне клопотання можна подати не раніше ніж через 6 місяців після відмови.
Чи діє УДЗ для засуджених, які перебувають за кордоном? Питання виконання покарань щодо осіб, які виїхали за кордон, регулюється окремими нормами про міжнародне співробітництво у кримінальних справах. УДЗ застосовується в межах юрисдикції України.
Чи відрізняється УДЗ від заміни покарання більш м'яким? Так. УДЗ (ст. 81 ККУ) — повне або часткове звільнення від відбування покарання. Заміна більш м'яким покаранням (ст. 82 ККУ) — невідбута частина замінюється іншим видом покарання, яке засуджений продовжує відбувати. Докладніше про механізми пом'якшення покарання та права осіб у кримінальному провадженні.