Роботодавець зобов'язаний провести остаточний розрахунок з працівником у день звільнення відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України. Якщо у день звільнення працівник не працював — розрахунок здійснюється не пізніше наступного дня після пред'явлення ним письмової вимоги. У 2026 році ці норми залишаються незмінними.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Які саме строки остаточного розрахунку при звільненні працівника встановлює закон?
Стаття 116 КЗпП встановлює два чітких строки:
- Загальний строк: усі належні суми виплачуються у день звільнення — незалежно від підстави звільнення (власне бажання, скорочення, угода сторін тощо).
- Виняток: якщо у день звільнення працівник фактично не працював (наприклад, перебував у відпустці або на лікарняному), розрахунок проводиться не пізніше наступного дня після того, як звільнений працівник пред'явив письмову вимогу про розрахунок.
Окрім самих виплат, роботодавець зобов'язаний письмово повідомити працівника про суми, нараховані та виплачені при звільненні, із зазначенням кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога тощо) — також у день їх виплати (ст. 116 КЗпП).
Докладніше про права працівника при звільненні читайте у відповідному розділі.
Які виплати входять до остаточного розрахунку?
До остаточного розрахунку при звільненні включаються всі суми, що належать працівнику, зокрема:
| Вид виплати | Підстава |
|---|---|
| Заробітна плата за відпрацьований час | Ст. 47 КЗпП |
| Компенсація за невикористані дні щорічної відпустки | Ст. 83 КЗпП |
| Вихідна допомога (якщо передбачена) | Ст. 44 КЗпП |
| Доплати, надбавки, премії | Умови трудового договору |
| Інші виплати за законодавством або договором | Ст. 116 КЗпП |
Стаття 47 КЗпП зобов'язує роботодавця також видати трудову книжку та копію наказу про звільнення в день звільнення.
Що загрожує роботодавцю за затримку розрахунку при звільненні?
За затримку розрахунку з вини роботодавця настає відповідальність за ст. 117 КЗпП. Якщо між сторонами немає спору про розмір належних сум, підприємство зобов'язане виплатити працівнику середній заробіток за весь час затримки — по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Якщо між сторонами є спір про розмір виплат, відшкодування за ст. 117 КЗпП стягується лише у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Розмір відшкодування у такому разі визначає орган, що вирішує спір.
Важливо: Верховний Суд підтверджує, що ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості не припиняє обов'язок роботодавця, а відшкодування за ст. 117 КЗпП нараховується за весь період невиконання — у тому числі після набрання рішенням законної сили.
Відповідальність за ст. 117 КЗпП є самостійною від адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю — судова практика розмежовує ці склади.
Як працівнику правильно пред'явити вимогу про розрахунок?
Якщо у день звільнення розрахунок не проведено (наприклад, через те, що працівник не виходив на роботу), алгоритм дій такий:
- Складіть письмову вимогу про проведення остаточного розрахунку із зазначенням дати звільнення та переліку очікуваних виплат.
- Вручіть вимогу роботодавцю особисто під підпис або надішліть рекомендованим листом з повідомленням про вручення — для фіксації дати пред'явлення.
- Зафіксуйте дату вручення — з наступного дня починається відлік строку, протягом якого роботодавець зобов'язаний виплатити всі суми (ст. 116 КЗпП).
- Якщо розрахунок не проведено — зверніться до Державної служби з питань праці або до суду з позовом про стягнення заборгованості та відшкодування за ст. 117 КЗпП.
Строк звернення до суду по трудових спорах про виплату заробітної плати — 1 рік з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення (ст. 233 КЗпП).
Які документи потрібні для захисту своїх прав?
Для підтвердження факту затримки розрахунку та звернення до суду або Держпраці зберігайте:
- Копію наказу про звільнення (або заяви про звільнення з відміткою про реєстрацію).
- Розрахунковий листок або довідку про нараховані та виплачені суми (роботодавець зобов'язаний надати відповідно до ст. 116 КЗпП).
- Письмову вимогу про розрахунок із підтвердженням вручення.
- Виписку з банківського рахунку або інший доказ відсутності виплат.
- Трудову книжку або витяг з реєстру застрахованих осіб (для підтвердження факту трудових відносин).
Детальніше про порядок вирішення трудових спорів та звернення до суду у трудових справах — у відповідних матеріалах порталу.
FAQ
Чи може роботодавець затримати розрахунок, якщо працівник не здав матеріальні цінності? Ні. Ст. 116 КЗпП не передбачає підстав для затримки розрахунку у зв'язку з несданням матеріальних цінностей. Претензії щодо матеріальної відповідальності роботодавець може пред'явити окремо — у порядку ст. 136 КЗпП або через суд. Затримка виплат за таких обставин є порушенням і тягне відповідальність за ст. 117 КЗпП.
Чи нараховується відшкодування за ст. 117 КЗпП, якщо суд вже виніс рішення, але роботодавець його не виконує? Так. Верховний Суд підтвердив: факт ухвалення судового рішення не є фактом виконання обов'язку провести розрахунок. Відшкодування нараховується за весь час затримки, включно з періодом після набрання рішенням законної сили — до дня фактичної виплати, але не більш як за 6 місяців (ст. 117 КЗпП у редакції від 19.07.2022).
Чи є шестимісячне обмеження абсолютним? Так, з 19.07.2022 (набрання чинності ЗУ № 2352-IX) відшкодування обмежено шістьма місяцями. До цієї дати строк не обмежувався, і судова практика Великої Палати ВС щодо зменшення розміру відшкодування (постанова від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц) до нових правовідносин не застосовується.
Що робити, якщо роботодавець видав розрахунковий листок, але фактично не перерахував кошти? Розрахунковий листок — це лише письмове повідомлення про нарахування. Фактична виплата підтверджується банківською випискою або підписом у відомості. Якщо гроші не надійшли — це затримка розрахунку за ст. 116 КЗпП із відповідними наслідками за ст. 117 КЗпП.