Стаття 191 Сімейного кодексу України дозволяє стягнути аліменти за минулий час не більш як за десять років до дня подання позову — але лише якщо позивач доведе, що вживав заходів для отримання аліментів, а платник ухилявся від їх сплати. Трирічний строк у цьому контексті — не законодавча межа, а найпоширеніший практичний горизонт, який суди охоче задовольняють за наявності доказів.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Коли суд може стягнути аліменти за минулий час?
Суд присуджує аліменти за минулий час лише за одночасного виконання двох умов, прямо передбачених ч. 2 ст. 191 СКУ:
- Позивач вживав заходів для отримання аліментів — звертався до платника письмово, через суд, органи опіки, нотаріуса.
- Платник ухилявся від виплат — ігнорував звернення, переховувався, змінював місце проживання або роботи.
Якщо жодних заходів не вживалося і сторони просто домовились «по-тихому», а потім угода розпалась — суд, як правило, відмовляє у стягненні за минулий час і присуджує аліменти лише з дня подання позову (ч. 1 ст. 191 СКУ).
Максимальний строк стягнення — 10 років до дня подання позову (ч. 2 ст. 191 СКУ). Трирічний горизонт — це не обмеження закону, а типовий доказовий діапазон: за 3 роки простіше зібрати підтверджуючі документи.
Детальніше про права дитини на утримання — у розділі «Сімейне право».
Як правильно обчислити трирічний (або інший) період?
Відлік минулого часу ведеться назад від дати подання позовної заяви. Якщо позов подано 1 червня 2026 року, суд може стягнути аліменти з 1 червня 2023 року (три роки) або навіть з 1 червня 2016 року (десять років) — залежно від наявності доказів ухилення.
Важливі нюанси обчислення:
- Дата подання заяви про судовий наказ також є точкою відліку (ч. 1 ст. 191 СКУ, зі змінами згідно з ЗУ № 2037-VIII від 17.05.2017).
- Якщо виконавчий лист уже є, але не пред'являвся до виконання, застосовується ст. 194 СКУ: аліменти стягуються за виконавчим листом не більш як за 10 років, що передували пред'явленню листа до виконання.
- Якщо платник переховувався або перебував за кордоном і виконавчий лист через це не виконувався — аліменти стягуються за весь минулий час без обмеження (ч. 2 ст. 194 СКУ).
Які документи потрібні для подачі позову?
Ключове завдання позивача — довести ухилення платника. До позовної заяви додайте:
| Документ | Що підтверджує |
|---|---|
| Листи, SMS, повідомлення месенджерів платнику з вимогою платити | Факт звернення позивача |
| Відповідь (або мовчання) платника | Ухилення від виплат |
| Довідка про склад сім'ї, свідоцтво про народження дитини | Підстава для аліментів |
| Довідка про доходи платника (якщо відома) | Розрахунок суми |
| Звернення до органу опіки та піклування | Додатковий доказ заходів |
| Нотаріально посвідчений договір про аліменти (якщо є) | Підтвердження домовленості та невиконання (ст. 189 СКУ) |
| Скарги до поліції щодо ухилення від сплати | Доказ системного ухилення |
Позовна заява подається до районного/міського суду за місцем проживання позивача або відповідача (на вибір позивача). Від сплати судового збору у справах про стягнення аліментів позивач звільнений відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Як покроково подати позов про стягнення аліментів за минулий час?
Крок 1. Зберіть докази ухилення платника та власних звернень до нього (листування, скріншоти, свідки).
Крок 2. Розрахуйте суму аліментів за обраний період — у частці від доходу (ст. 183 СКУ: 1/4 на одну дитину, 1/3 на двох, 1/2 на трьох і більше) або у твердій грошовій сумі (ст. 184 СКУ).
Крок 3. Складіть позовну заяву з посиланням на ч. 2 ст. 191 СКУ, вкажіть конкретний період стягнення та суму.
Крок 4. Подайте позов до суду — особисто, поштою або через систему «Електронний суд» (ecourt.gov.ua).
Крок 5. Після набрання рішенням законної сили отримайте виконавчий лист і передайте його до відділу державної виконавчої служби або приватному виконавцю.
Про суміжні питання — як стягнути заборгованість через виконавчу службу та особливості сімейних спорів.
Чи відрізняється стягнення аліментів за минулий час на дитину та на одного з подружжя?
Так, і суттєво. Для дитини (ст. 191 СКУ) максимальний строк стягнення за минулий час — 10 років. Для одного з подружжя (ст. 79 СКУ) — лише 1 рік до дня подання позову, і лише якщо позивач доводить ухилення відповідача.
Це принципова різниця: якщо мати після розлучення вирішила стягнути аліменти на себе (наприклад, у зв'язку з доглядом за малолітньою дитиною), максимум — 1 рік. Якщо на дитину — до 10 років.
FAQ
Чи можна стягнути аліменти за минулий час без суду? Якщо між батьками є нотаріально посвідчений договір про сплату аліментів (ст. 189 СКУ) і один із батьків його не виконує, стягнення можливе на підставі виконавчого напису нотаріуса — без судового розгляду. Але якщо договору немає — лише через суд.
Що, якщо платник офіційно не працює і не має доходу? Суд все одно може присудити аліменти у твердій грошовій сумі відповідно до ст. 184 СКУ, орієнтуючись на прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Відсутність офіційного доходу не звільняє від обов'язку утримувати дитину (ст. 180 СКУ).
Чи є строк позовної давності для стягнення аліментів? Загальна позовна давність (3 роки за ст. 257 ЦКУ) до аліментних вимог не застосовується — ст. 268 ЦКУ виключає її для вимог, що випливають з особистих немайнових прав. Натомість ст. 191 СКУ встановлює власний спеціальний строк — 10 років за минулий час.
Чи можна стягнути пеню за прострочення аліментів? Так. Відповідно до ст. 196 СКУ, за прострочення сплати аліментів з вини платника нараховується пеня у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Платник може уникнути пені, лише довівши відсутність своєї вини (правова позиція Верховного Суду).
Більше про захист прав дитини та аліментні спори — у базі знань із сімейного права та розділі питань про аліменти.