Станом на початок 2026 року єдиного прийнятого закону про демобілізацію в Україні не існує. Чинна підстава звільнення з військової служби — ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII. Законопроєкти передбачають демобілізацію після 36 місяців служби, а також за медичними, сімейними та іншими критеріями.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Які підстави для демобілізації існують за чинним законодавством?
За ст. 26 ЗУ № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці, призвані під час мобілізації, звільняються з військової служби після закінчення особливого періоду або оголошення демобілізації. До того часу звільнення можливе лише за спеціальними підставами:
- за станом здоров'я — на підставі висновку військово-лікарської комісії (ВЛК) про непридатність або обмежену придатність до служби (ст. 26, ч. 4 ЗУ № 2232-XII);
- сімейні обставини — наявність трьох і більше дітей до 18 років, або дитини з інвалідністю, або якщо військовослужбовець є єдиним опікуном неповнолітніх;
- досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
- у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням — для контрактників.
Без настання однієї з цих підстав звільнення в умовах воєнного стану та особливого періоду не здійснюється. Детальніше про правовий статус військовослужбовців читайте у розділі військове право.
Що передбачають законопроєкти про демобілізацію у 2026 році?
Жоден із законопроєктів про демобілізацію станом на початок 2026 року не прийнятий Верховною Радою України. Проте кілька зареєстрованих проєктів містять спільні ключові критерії:
| Критерій | Зміст |
|---|---|
| Строк служби | 36 місяців безперервної служби під час мобілізації |
| Медичний критерій | Висновок ВЛК про обмежену придатність або непридатність |
| Сімейний критерій | Троє і більше дітей, дитина з інвалідністю, єдиний опікун |
| Бойові поранення | Підтверджене поранення або контузія з тривалим лікуванням |
| Вік | Досягнення граничного віку для відповідної категорії |
Важливо: поки законопроєкт не прийнятий, 36-місячний строк не є юридичною підставою для звільнення. Посилатися на нього у рапорті безпідставно.
Як військовослужбовцю ініціювати звільнення з військової служби?
Процедура ініціювання звільнення складається з таких кроків відповідно до ст. 26 ЗУ № 2232-XII та Положення про проходження військової служби:
- Визначте підставу — оберіть одну з підстав, передбачених ст. 26 ЗУ № 2232-XII (стан здоров'я, сімейні обставини, граничний вік тощо).
- Зберіть документи — залежно від підстави (довідки, висновок ВЛК, свідоцтва про народження дітей, медичні документи).
- Подайте рапорт на ім'я командира військової частини з чітким зазначенням правової підстави та переліком доданих документів.
- Отримайте направлення на ВЛК (якщо підстава — стан здоров'я) — командир зобов'язаний направити протягом 10 днів.
- Дочекайтесь наказу — рішення про звільнення оформлюється наказом командира або відповідного органу військового управління.
- Отримайте військовий квиток із відміткою про звільнення та документи про вислугу років.
Відмова командира розглянути рапорт може бути оскаржена до вищого командування або до адміністративного суду.
Які документи потрібні для оформлення демобілізації?
Перелік документів залежить від підстави звільнення:
За станом здоров'я:
- рапорт на ім'я командира частини;
- висновок (постанова) ВЛК;
- медичні документи, що підтверджують діагноз.
За сімейними обставинами:
- рапорт;
- свідоцтва про народження всіх дітей;
- довідка про інвалідність дитини (за наявності);
- документи, що підтверджують статус єдиного опікуна.
За граничним віком:
- рапорт;
- паспорт або інший документ, що підтверджує вік.
Усі документи подаються через командира частини. Копії варто зберігати з відміткою про прийняття.
Чи можна оскаржити відмову у демобілізації?
Відмову у звільненні можна оскаржити в адміністративному порядку або через суд. Відповідно до ст. 45 ЗУ № 2232-XII нагляд за дотриманням законодавства про військовий обов'язок здійснюється в порядку, визначеному Конституцією України та законами. Практичний алгоритм:
- Адміністративне оскарження — звернення до вищого командування із скаргою на незаконну відмову;
- Судове оскарження — позов до окружного адміністративного суду за місцем дислокації частини; строк — 6 місяців з дня, коли стало відомо про порушення (ст. 122 КАС України);
- Звернення до Уповноваженого Верховної Ради (омбудсмена) — у разі системних порушень.
Для підготовки позову рекомендуємо ознайомитись із матеріалами розділу військове право на AGENTIS.
FAQ
Чи діє 36-місячний строк як автоматична підстава для звільнення? Ні. Станом на початок 2026 року відповідного закону не прийнято. Строк 36 місяців фігурує лише в законопроєктах і не має юридичної сили.
Чи може військовослужбовець звільнитися за власним бажанням? У загальному порядку — ні. В умовах особливого періоду звільнення «за власним бажанням» не передбачено ст. 26 ЗУ № 2232-XII. Виняток — контрактники у разі систематичного невиконання умов контракту командуванням.
Що робити, якщо ВЛК визнала придатним, але здоров'я погіршилось? Можна повторно звернутися до командира з рапортом про направлення на повторну ВЛК, додавши нові медичні документи. Відмова у повторному направленні оскаржується у судовому порядку.
Чи впливає участь у бойових діях на черговість демобілізації за законопроєктами? Більшість зареєстрованих законопроєктів передбачають пріоритет для учасників активних бойових дій із підтвердженим пораненням або тривалою участю у бойових операціях, проте конкретний механізм залежатиме від остаточного тексту прийнятого закону.
Де стежити за прийняттям закону про демобілізацію? Актуальний стан розгляду законопроєктів — на офіційному сайті Верховної Ради України (rada.gov.ua) у розділі «Законопроєкти». Також корисні матеріали зібрані у розділі військове право на AGENTIS.