Законопроєкт №15494: захист від мобілізації до рішення про відстрочку

Законопроєкт №15494, зареєстрований у Верховній Раді, пропонує заборонити мобілізаційні дії щодо військовозобов'язаних до моменту належного повідомлення про відмову у відстрочці та покласти на ТЦК обов'язок самостійно перевіряти дані в держреєстрах.

Олександр Кравченко, магістр права · 29 серпня 2026 р.

Підготовлено за допомогою AI на основі наведених джерел.

29 серпня 2026 р.Військове право2 хв читанняПершоджерело

Правова базаст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»ст. 19 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»

Що пропонує законопроєкт №15494

Законопроєкт №15494, внесений до Верховної Ради України, передбачає заборону проведення мобілізаційних дій щодо військовозобов'язаної особи до того моменту, поки їй не буде належним чином повідомлено про відмову у наданні відстрочки від призову. Ініціатива спрямована на усунення правової прогалини, за якої особа може бути мобілізована ще до отримання офіційної відповіді щодо свого статусу.

Окрім того, документ пропонує покласти на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) обов'язок самостійно перевіряти відомості про підстави для відстрочки в державних реєстрах — замість того, щоб вимагати це від самого військовозобов'язаного. У разі виникнення сумнівів щодо правомірності підстав для відстрочки ТЦК зобов'язані доводити свою позицію в судовому порядку.

Що зміниться для військовозобов'язаних

Нині чинна редакція статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає категорії осіб, яким надається відстрочка від призову під час мобілізації, однак не встановлює чіткої процедурної заборони на мобілізаційні дії в період розгляду заяви про відстрочку. Законопроєкт №15494 пропонує заповнити цей пробіл.

Порівняльна таблиця «До → Після»:

Аспект	Чинний стан	Пропозиція законопроєкту №15494
Мобілізаційні дії під час розгляду заяви	Не заборонені прямо	Заборонені до отримання особою повідомлення про відмову
Перевірка підстав для відстрочки	Покладена фактично на військовозобов'язаного	Покладається на ТЦК (самостійна перевірка в держреєстрах)
Оскарження сумнівів щодо відстрочки	Не врегульовано чітко	ТЦК зобов'язані доводити сумніви в суді

Якщо законопроєкт буде ухвалено, військовозобов'язані, які мають підстави для відстрочки відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», отримають додатковий процедурний захист на етапі розгляду їхніх заяв. Детальніше про підстави для відстрочки — у розділі «Мобілізація: права та обов'язки».

Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією. За індивідуальною правовою допомогою звертайтесь до кваліфікованого адвоката.

Правова база

Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — підстави для відстрочки від призову під час мобілізації
Законопроєкт №15494, зареєстрований у Верховній Раді України
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 19 — загальні умови проходження військової служби

Експертна оцінка

AGENTIS Expert Opinion

Аналітичний блок AGENTIS. Чинна ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає перелік категорій осіб, яким надається відстрочка (пункти 3–15 ч. 1), однак не містить процедурної норми, яка б прямо забороняла мобілізаційні дії в період розгляду відповідної заяви. Саме ця прогалина створює ситуацію, за якої особа, яка формально має право на відстрочку, може бути призвана до отримання офіційної відповіді. Законопроєкт №15494 намагається усунути цей дисбаланс, запроваджуючи принцип «процедурного мораторію» — аналог, відомий в адміністративному праві як заборона виконання оскаржуваного рішення до набрання ним чинності. Перенесення тягаря перевірки даних у держреєстрах на ТЦК відповідає загальному принципу належного урядування: орган, що приймає рішення про відмову, повинен самостійно встановити фактичні обставини, а не вимагати їх доведення від особи, права якої обмежуються. Судовий порядок оскарження сумнівів щодо підстав відстрочки додатково кореспондує з конституційним правом на судовий захист. Водночас практична ефективність норми залежатиме від чіткості строків, які мають бути встановлені в тексті законопроєкту: без конкретних процесуальних дедлайнів «мораторій» ризикує стати невизначеним за тривалістю.

Тижневі правові оновлення

Ключові зміни у законодавстві та пояснення українською — раз на тиждень.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією.