Перейти до основного вмісту

Законопроєкт № 15365: до 15 років за невиправдані втрати серед військових

Законопроєкт № 15365 пропонує доповнити Кримінальний кодекс України статтею 426-2, яка встановлює відповідальність командирів за накази, що спричинили невиправдані втрати особового складу, — до 15 років позбавлення волі в умовах воєнного стану.

Олександр Кравченко, магістр права · 3 липня 2026 р.

Підготовлено за допомогою AI на основі наведених джерел.

3 липня 2026 р.Кримінальне право2 хв читанняПершоджерело
Правова базаст. 426 КК Українист. 426-2 КК України (проєкт, законопроєкт № 15365)Розділ XIX КК України

Стосується вашої ситуації?

Швидка AI-перевірка за 2 хвилини, без реєстрації.

Розібратися у своїй ситуації

Що пропонує законопроєкт № 15365

До Верховної Ради України внесено законопроєкт № 15365, який передбачає доповнення Кримінального кодексу України новою статтею 426-2 — «Віддання явно злочинного наказу або розпорядження, що спричинило невиправдані втрати особового складу». Ініціатива спрямована на встановлення персональної кримінальної відповідальності військових службових осіб за рішення, що призвели до загибелі чи поранення підлеглих без тактичного обґрунтування.

Згідно з текстом законопроєкту, санкція диференціюється залежно від обставин:

  • у мирний час або поза бойовою обстановкою — позбавлення волі на строк, який визначатиметься базовою частиною статті;
  • в умовах воєнного стану або бойової обстановки — від 7 до 15 років позбавлення волі.

Окремо законопроєкт передбачає відповідальність за умисне приховування відомостей про втрати підлеглих — дії, що унеможливлюють належний облік загиблих і поранених та перешкоджають повідомленню їхніх сімей.

Що це означає для військового командування

Нова стаття 426-2 КК України, у разі її прийняття, суттєво розширить перелік спеціальних військових злочинів у Розділі XIX КК («Злочини проти встановленого порядку несення військової служби»). Наразі чинна стаття 426 КК передбачає відповідальність за бездіяльність військової влади, однак не містить окремого складу за віддання наказів, що спричиняють невиправдані втрати.

Ключові зміни (до → після):

Параметр До прийняття законопроєкту Після прийняття (проєкт)
Спеціальний склад за «тактично недоцільний» наказ Відсутній Стаття 426-2 КК України
Максимальна санкція в бойовій обстановці Загальні норми (ст. 426 КК) До 15 років позбавлення волі
Відповідальність за приховування втрат Не виокремлена Окремий склад у ст. 426-2 КК

Суб'єктом злочину є військова службова особа — командир (начальник), наділений повноваженнями віддавати накази підлеглим. Рядовий особовий склад під дію норми не підпадає.

Законопроєкт перебуває на стадії реєстрації та очікує направлення до профільного комітету Верховної Ради. Дата першого читання станом на момент публікації не визначена.

Правова база

  • Законопроєкт № 15365 (внесений до Верховної Ради України)
  • Стаття 426 Кримінального кодексу України — «Бездіяльність військової влади» (чинна редакція)
  • Розділ XIX КК України — «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби»
  • Стаття 426-2 КК України (пропонована) — «Віддання явно злочинного наказу або розпорядження, що спричинило невиправдані втрати особового складу»

Докладніше про структуру військових злочинів у КК України — у розділі /knowledge/viiskovi-zlochyny-kk-ukrainy.

Експертна оцінка

AGENTIS Expert Opinion

Законопроєкт № 15365 заповнює прогалину, яка давно існує в Розділі XIX КК України: чинна стаття 426 КК встановлює відповідальність за бездіяльність військової влади, але не містить самостійного складу злочину за активне рішення командира — наказ, що призвів до невиправданих втрат. Запропонована стаття 426-2 КК конструює новий склад із матеріальними наслідками (загибель або поранення підлеглих як обов'язкова ознака об'єктивної сторони), що принципово відрізняє її від формальних складів військових злочинів. Водночас ключовою процесуальною проблемою стане доказування «невиправданості» втрат: суд матиме встановлювати не лише причинно-наслідковий зв'язок між наказом і наслідками, а й тактичну доцільність рішення командира в конкретній бойовій обстановці — що вимагатиме залучення військових експертів і може породжувати значну суддівську дискрецію. Окремий склад за умисне приховування відомостей про втрати корелює з міжнародними стандартами щодо обліку бойових втрат, зокрема з принципами Римського статуту стосовно відповідальності командирів (пункт 1 Розділу «Судовий розгляд» Римського статуту щодо врахування доказів при призначенні покарання). Ефективність норми значною мірою залежатиме від незалежності військової прокуратури та готовності судів оцінювати тактичні рішення в умовах активних бойових дій.

Джерела

1 авторитетне джерело · 1 всього

Пов'язані матеріали

Цивільне право: договори, майно та спори
Персональний AI-аналіз

Отримайте персональний аналіз вашої справи

AI проаналізує вашу ситуацію за 420+ чинними законами України: покроковий план дій, ризики, необхідні документи, дедлайни.

Тижневі правові оновлення

Ключові зміни у законодавстві та пояснення українською — раз на тиждень.

Надсилаючи email, ви погоджуєтесь отримувати періодичні правові оновлення AGENTIS. Відписка — у кожному листі. Деталі — політика конфіденційності.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для аналізу конкретної ситуації скористайтесь AI-аналізом.