Перейти до основного вмісту

Законопроєкт №15114: відповідальність за порушення при призові та ВЛК

Законопроєкт №15114, оприлюднений у Верховній Раді, пропонує зміни до КУпАП, КК України та КПК України — посилення відповідальності за порушення під час призову і військово-лікарських комісій, а також запровадження моніторингу ДБР за обставинами можливих військових кримінальних правопорушень.

3 червня 2026 р.Військове право2 хв читанняПершоджерело
Правова базаст. 214 КПК УкраїниКУпАП України (зміни згідно з законопроєктом №15114)КК України (зміни згідно з законопроєктом №15114)КПК України (зміни згідно з законопроєктом №15114)

Чи стосується ця зміна саме вас?

Швидка AI-перевірка за 2 хвилини, без реєстрації.

Перевірити на собі

Що пропонує законопроєкт №15114

Законопроєкт №15114, зареєстрований у Верховній Раді України, передбачає внесення змін одночасно до трьох кодексів: Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), Кримінального кодексу України (КК України) та Кримінального процесуального кодексу України (КПК України). Ключова мета документа — посилення юридичної відповідальності за правопорушення, що вчиняються під час призову на військову службу та проходження військово-лікарських комісій (ВЛК).

Окремим блоком законопроєкт запроваджує механізм моніторингу Державного бюро розслідувань (ДБР) за обставинами, які можуть свідчити про вчинення військових кримінальних правопорушень у діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).

Які проблеми виявлено в законопроєкті

Експерти та аналітики, на яких посилається видання sud.ua, зафіксували неузгодженість запропонованого механізму моніторингу ДБР із чинною процедурою досудового розслідування, закріпленою в КПК України. Зокрема, йдеться про потенційну колізію між новими повноваженнями ДБР у форматі «моніторингу» та процесуальними підставами для початку кримінального провадження, визначеними статтею 214 КПК України, яка зобов'язує слідчого невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви або самостійного виявлення обставин злочину.

Таким чином, запровадження окремої «моніторингової» функції без чіткого процесуального оформлення може створити правову невизначеність щодо статусу зібраних ДБР матеріалів та їх подальшого використання у кримінальних провадженнях.

Додатково фахівці звертають увагу на необхідність чіткого розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за суміжні склади правопорушень, які охоплює законопроєкт, аби уникнути подвійного притягнення до відповідальності за одне й те саме діяння.

Контекст і значення змін

Законопроєкт №15114 розроблено в умовах воєнного стану в Україні, коли питання належного функціонування системи призову та об'єктивності ВЛК набули особливої суспільної ваги. Зміни до КУпАП спрямовані на посилення адміністративних санкцій за конкретні порушення у сфері військового обліку та комплектування, тоді як зміни до КК України передбачають криміналізацію або посилення покарання за більш тяжкі діяння у цій сфері.

Документ перебуває на стадії розгляду. Дата включення до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради станом на момент публікації не визначена.

Детальніше про засади кримінальної відповідальності у військовій сфері — у розділі Військове право на AGENTIS.

Правова база

  • КУпАП України — зміни щодо адміністративної відповідальності за порушення під час призову та ВЛК
  • КК України — зміни щодо кримінальної відповідальності за відповідні правопорушення
  • Ст. 214 КПК України — порядок початку досудового розслідування та внесення відомостей до ЄРДР
  • Законопроєкт №15114, зареєстрований у Верховній Раді України

Експертна оцінка

AGENTIS Expert Opinion

Аналітичний блок AGENTIS: RAG-контекст у цій новині не містить статей, що прямо регулюють порядок призову або повноваження ДБР, тому оцінка ґрунтується на загальних процесуальних принципах КПК. Ключова процесуальна проблема законопроєкту №15114 полягає в тому, що запропонований «моніторинг» ДБР за обставинами військових кримінальних правопорушень не вписується в чинну конструкцію досудового розслідування: КПК України передбачає чіткий тригер — внесення відомостей до ЄРДР — як єдину законну підставу для початку процесуальних дій. Будь-яка «позапроцесуальна» збірка матеріалів ризикує отримати статус недопустимих доказів відповідно до загальних засад допустимості, закріплених у КПК. Паралельно законопроєкт торкається делікатного питання розмежування адміністративного (КУпАП) та кримінального (КК) переслідування за суміжними складами: без чіткої демаркаційної норми виникає ризик порушення принципу non bis in idem — заборони подвійного покарання за одне діяння. Практичний наслідок для правозастосування: до прийняття закону у фінальній редакції з усуненням зазначених колізій ефективність нових норм у судовій практиці залишатиметься під питанням.

Джерела

1 авторитетне джерело · 1 всього

Персональний AI-аналіз

Отримайте персональний аналіз вашої справи

AI проаналізує вашу ситуацію за 420+ чинними законами України: покроковий план дій, ризики, необхідні документи, дедлайни.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для аналізу конкретної ситуації скористайтесь AI-аналізом.