Перейти до основного вмісту

Законопроєкт №15056: розширення відповідальності за підкуп іноземних чиновників

Комітет Верховної Ради готує законопроєкт №15056, який розширює визначення службових осіб іноземних держав у статтях 18 та 364 ККУ й запроваджує відповідальність юридичних осіб-правонаступників за підкуп.

6 травня 2026 р.Кримінальне право1 хв читанняПершоджерело
Правова базаст. 18 ККУст. 364 ККУЗакон №4811-IX від 10 березня 2026 року

Чи стосується ця зміна саме вас?

Швидка AI-перевірка за 2 хвилини, без реєстрації.

Перевірити на собі

Що сталося

Комітет Верховної Ради України готує до розгляду законопроєкт №15056, спрямований на приведення Кримінального кодексу України у відповідність до міжнародних антикорупційних стандартів. Поштовхом стало приєднання України до відповідної Конвенції Законом №4811-IX від 10 березня 2026 року.

Законопроєкт передбачає зміни до статті 18 ККУ (суб'єкт злочину) та статті 364 ККУ (зловживання владою або службовим становищем) — зокрема, розширення переліку осіб, яких вважатимуть службовими особами іноземних держав. До цього переліку включатимуть членів будь-яких міжнародних асамблей, що охоплює ширше коло суб'єктів, ніж чинна редакція норм.

Що це означає для бізнесу та юридичних осіб

Законопроєкт №15056 запроваджує відповідальність юридичних осіб-правонаступників за корупційні дії, вчинені правопопередником. Це принципова зміна: раніше реорганізація юридичної особи фактично могла слугувати інструментом уникнення санкцій.

Окрім того, вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу щодо порядку оскарження обмежень, застосованих до юридичних осіб у межах кримінального провадження. Це розширює процесуальні можливості для захисту прав суб'єктів господарювання, які потрапили під дію заходів забезпечення.

Практично законопроєкт означає, що:

  • підкуп члена міжнародної асамблеї прирівнюватиметься до підкупу іноземного чиновника за ст. 364 ККУ;
  • злиття, приєднання чи інша реорганізація не звільнятиме нову юридичну особу від відповідальності за дії попередника;
  • компанії, щодо яких застосовано обмежувальні заходи, матимуть чіткіший механізм їх оскарження в КПК.

Детальніше про антикорупційне законодавство — у розділі Кримінальне право.

Правова база

  • Ст. 18 ККУ — визначення суб'єкта злочину (службова особа); зміни розширюють коло іноземних службових осіб.
  • Ст. 364 ККУ — зловживання владою або службовим становищем; норма поширюється на розширений перелік суб'єктів.
  • Закон №4811-IX від 10 березня 2026 року — приєднання України до міжнародної антикорупційної конвенції, що стало підставою для розробки законопроєкту №15056.
  • КПК України — зміни щодо оскарження обмежень для юридичних осіб у кримінальному провадженні.

Експертна оцінка

AGENTIS Expert Opinion

RAG-контекст до цієї новини не містить статей, що безпосередньо регулюють підкуп іноземних службових осіб або відповідальність юридичних осіб-правонаступників. Утім, з наявних норм можна зробити релевантний аналітичний висновок: практика Верховного Суду щодо ст. 209 КК (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом) підкреслює, що формальне дотримання цивільно-правових процедур — зокрема реорганізація юридичної особи — не виключає злочинного умислу та кримінальної відповідальності. Цей підхід узгоджується з логікою законопроєкту №15056: правонаступництво юридичної особи не повинно слугувати механізмом уникнення санкцій за корупційні дії. Запровадження відповідальності правонаступників є імплементацією стандарту, вже закріпленого в судовій практиці щодо відмивання коштів, — тепер він поширюється на корупційні склади ст. 364 ККУ. Бізнесу, що проходить реорганізацію, варто враховувати цей ризик під час due diligence.

Джерела

1 авторитетне джерело · 1 всього

Персональний AI-аналіз

Отримайте персональний аналіз вашої справи

AI проаналізує вашу ситуацію за 420+ чинними законами України: покроковий план дій, ризики, необхідні документи, дедлайни.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для аналізу конкретної ситуації скористайтесь AI-аналізом.