Що вирішив Верховний Суд
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду підтвердив правову позицію: дитина, яка досягла 14 років, самостійно визначає, з ким із батьків вона проживатиме, і жодне судове рішення чи одностороннє волевиявлення батьків не може замінити цей вибір. Пріоритет у таких спорах надається найкращим інтересам дитини та збереженню стабільного життєвого середовища.
Суд наголосив, що при вирішенні спорів про місце проживання дитини обов'язково враховуються: вік дитини, її власна думка, сформовані соціальні зв'язки, місце навчання та усталений побутовий уклад. Ці критерії є рівнозначними і розглядаються в сукупності.
Що це означає для батьків і дітей
Для дітей віком від 14 років судовий спір між батьками про місце проживання фактично втрачає предмет у частині примусового визначення: суд не може зобов'язати дитину проживати з тим із батьків, якого вона сама не обрала.
Для батьків це означає, що звернення до суду з позовом про визначення місця проживання дитини старше 14 років не гарантує задоволення вимог, якщо дитина висловила протилежну позицію. Суди зобов'язані з'ясовувати думку дитини та надавати їй вирішального значення у цій віковій категорії.
Практично важливим є й те, що сформовані зв'язки — школа, друзі, місце фактичного проживання — мають правове значення як самостійні критерії оцінки інтересів дитини. Зміна усталеного середовища потребує переконливого обґрунтування.
Детальніше про права дітей у сімейних спорах — у розділі Сімейне право порталу AGENTIS.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Правова база
Правова позиція Верховного Суду ґрунтується на нормах Сімейного кодексу України, зокрема:
- Ст. 160 СКУ — право батьків на визначення місця проживання дитини та врахування думки дитини, яка досягла відповідного віку;
- Ст. 171 СКУ — право дитини на вираження своєї думки; думка дитини, яка досягла 10 років, враховується судом, а після 14 років набуває визначального характеру;
- Ст. 161 СКУ — критерії, якими керується суд при визначенні місця проживання дитини (умови проживання, ставлення до виховання, інтереси дитини);
- Ст. 3 СКУ — принцип найкращих інтересів дитини як основоположний при регулюванні сімейних відносин.
Повний текст рішення опублікований на офіційному ресурсі судової влади України sud.ua.