Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд підтвердив, що факт проходження військової служби під час мобілізації не є автоматичною підставою для зупинення перебігу строків давності та не кваліфікується як ухилення особи від суду. Відповідна правова позиція сформована у рамках розгляду конкретної справи та є обов'язковою для врахування судами нижчих інстанцій.
Суть позиції: перебування особи на військовій службі за призовом під час мобілізації є виконанням конституційного обов'язку, а не умисним уникненням судового провадження. Тому лише цей факт не може слугувати правовою підставою для зупинення строків давності у цивільних, господарських чи кримінальних справах.
Що це означає для учасників судових проваджень
Рішення Верховного Суду безпосередньо стосується двох категорій осіб: мобілізованих громадян, які є сторонами судових справ, та їхніх процесуальних опонентів.
Для мобілізованих відповідачів і позивачів: сам факт перебування на військовій службі не захищає автоматично від спливу строків давності. Для зупинення строків необхідна наявність окремих правових підстав, передбачених процесуальним законодавством, — зокрема, неможливість особисто здійснювати процесуальні права через об'єктивні обставини.
Для позивачів і кредиторів: відсутність відповідача у зв'язку з мобілізацією не означає автоматичного зупинення строків давності на їхню вимогу, що може впливати на строки пред'явлення позовів.
Правова позиція Верховного Суду формує чіткий стандарт: суди зобов'язані встановлювати конкретні обставини, що перешкоджали особі брати участь у провадженні, а не обмежуватися констатацією факту мобілізації.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Правова база
Питання зупинення перебігу строків давності регулюється Цивільним кодексом України. Зокрема, загальні підстави для зупинення строків давності визначені законодавством і передбачають наявність об'єктивної неможливості пред'явлення позову, а не лише факт відсутності особи.
Статус військовослужбовців, призваних під час мобілізації на особливий період, визначається Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (ст. 19) та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (ст. 23). Зазначені норми регулюють умови проходження служби, однак не містять положень про автоматичне зупинення строків давності у судових справах.
Додаткові матеріали щодо правового статусу військовослужбовців доступні у розділі /knowledge/military-law.