Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд України закрив провадження у частині позбавлення батьківських прав іноземного громадянина, який не має місця проживання в Україні, та залишив касаційну скаргу без задоволення. Принципова теза рішення: українські суди не наділені юрисдикцією розглядати вимоги про позбавлення батьківських прав щодо іноземців, які постійно проживають за межами України, навіть якщо дитина є громадянином України і проживає на її території.
Справа виникла з позову, в якому поряд із вимогою про позбавлення батьківських прав заявлялася вимога про стягнення аліментів. Суд розмежував ці дві вимоги: провадження щодо позбавлення батьківських прав закрито через непідсудність, тоді як рішення про стягнення аліментів набрало законної сили і залишається чинним.
Що це означає для батьків та дітей
Рішення Верховного Суду формує чітку правову позицію: юрисдикція українського суду у справах про позбавлення батьківських прав визначається насамперед місцем проживання відповідача-іноземця, а не громадянством дитини чи місцем її проживання.
Практичні наслідки для зацікавлених осіб:
- Позбавлення батьківських прав іноземця-нерезидента має вирішуватися у судах країни його постійного проживання або відповідно до міжнародних договорів про правову допомогу у сімейних справах.
- Стягнення аліментів з іноземця через українські суди залишається можливим — ця категорія вимог має окремі підстави юрисдикції.
- Особам, які опинилися в аналогічній ситуації, слід з'ясовувати юрисдикцію суду до подання позову, щоб уникнути закриття провадження після тривалого розгляду.
Для розуміння загальних засад регулювання сімейних відносин з іноземним елементом див. також матеріали розділу Сімейне право.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Правова база
Відповідно до чинного законодавства України, юрисдикція судів у справах за участю іноземців визначається нормами:
- Цивільного процесуального кодексу України — розділ XII «Міжнародний цивільний процес» (статті 414–417 ЦПК України щодо підсудності справ за участю іноземних осіб).
- Сімейного кодексу України — глава 8 «Застосування Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без громадянства» (статті 274–282 СКУ).
- Закону України «Про міжнародне приватне право» — статті 60–76 щодо юрисдикції українських судів у справах з іноземним елементом.
Верховний Суд, закриваючи провадження, застосував норми про відсутність міжнародної підсудності українських судів у цій категорії справ, що відповідає усталеній практиці розмежування юрисдикцій у сімейних спорах з іноземним елементом.