Кримінальне право

Верховний Суд: справи про злочини з довічним ув'язненням розглядає лише колегія суддів

Верховний Суд постановив, що провадження щодо злочинів, санкція яких передбачає довічне позбавлення волі, не може розглядатися суддею одноособово. Вирок у справі про замах на умисне вбивство скасовано та направлено на новий розгляд.

17 березня 2026 р.·Правова база: ч. 2 ст. 31 КПК України, ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 2 ст. 15 КК України·Першоджерело ↗

Маєте схожу ситуацію? AI проаналізує вашу справу за законодавством України.

Описати ситуацію →

Що сталося

Верховний Суд ухвалив постанову, якою визначив обов'язковість колегіального розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів, санкція яких передбачає довічне позбавлення волі. Приводом стала справа, пов'язана з кваліфікацією діяння за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України — замах на умисне вбивство при обтяжуючих обставинах. Суд встановив, що первинний вирок було ухвалено з порушенням правил судового розгляду в частині складу суду, що є підставою для його скасування.

Верховний Суд скасував оскаржуваний вирок і направив справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції у належному складі — колегії суддів.

Що це означає

Для учасників кримінальних проваджень — обвинувачених, потерпілих та їхніх представників — це рішення має важливе практичне значення. Будь-який вирок у справі про злочин, санкція якого передбачає довічне позбавлення волі, ухвалений суддею одноособово, може бути скасований в апеляційному або касаційному порядку через порушення вимог процесуального закону щодо складу суду. Це стосується, зокрема, справ про умисне вбивство при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 115 КК України), бандитизм (ст. 257 КК України), геноцид (ст. 442 КК України) та інших особливо тяжких злочинів з відповідною санкцією.

Для суддів та судів першої інстанції рішення є чітким орієнтиром: формування складу суду у таких справах є не організаційним питанням, а процесуальною вимогою, порушення якої тягне безумовне скасування судового рішення.

Правова база

Відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів. Одноособовий розгляд таких справ прямо суперечить зазначеній нормі.

Санкція ч. 2 ст. 115 КК України (умисне вбивство при обтяжуючих обставинах) передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Ч. 2 ст. 15 КК України регулює кваліфікацію замаху на злочин. Наявність у санкції статті довічного позбавлення волі як альтернативного виду покарання є достатньою підставою для застосування колегіального складу суду згідно з ч. 2 ст. 31 КПК України.

Порушення правил щодо складу суду є підставою для скасування судового рішення відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України (безумовні підстави для скасування вироку).

Disclaimer: Матеріал носить виключно інформаційний характер і не є юридичною консультацією.

⚖️

AGENTIS Expert Opinion

Аналітичний блок AGENTIS Постанова Верховного Суду у цій справі має значення правового прецеденту для формування однакової судової практики у питанні складу суду при розгляді особливо тяжких злочинів. Ключовою є правова позиція щодо того, що наявність довічного позбавлення волі в санкції статті — навіть як альтернативного покарання поряд із позбавленням волі на певний строк — автоматично активує вимогу ч. 2 ст. 31 КПК України про колегіальний розгляд. Варто зазначити, що RAG-контекст у цій справі не містить релевантних норм кримінального процесуального права, безпосередньо пов'язаних із предметом рішення. Водночас із наявних матеріалів простежується загальний принцип: формальне дотримання процедурних вимог є обов'язковою умовою законності судового рішення — аналогічно тому, як у кримінальних справах про легалізацію майна суд зобов'язаний не обмежуватися формальними ознаками, а перевіряти дотримання всіх законодавчих вимог (позиція ВС щодо ст. 209 КК України). Порушення процесуальної форми — зокрема, неналежний склад суду — є самостійною та безумовною підставою для скасування вироку за п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України, незалежно від того, чи вплинуло це порушення на правильність вирішення справи по суті. Це підтверджує пріоритет процесуальних гарантій у справах, де на кону стоїть найсуворіше покарання, передбачене українським законодавством.

Джерела

Потрібна персональна консультація?

AI-аналіз вашої конкретної ситуації за 500+ законами України. Покроковий план дій, ризики, необхідні документи.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для аналізу конкретної ситуації скористайтесь AI-аналізом.