Що вирішив Верховний Суд
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду України постановив: сам по собі спір між батьками щодо визначення місця проживання дитини не є самостійною підставою для відмови у стягненні аліментів на її користь. Рішення підтверджує пріоритет права дитини на належне утримання над процесуальними суперечками між батьками.
Суд наголосив, що аліменти присуджуються на користь того з батьків або іншого законного представника, разом з яким фактично проживає дитина, — незалежно від того, чи тривають між сторонами судові спори про місце проживання. Право дитини на забезпечення базових потреб не може бути призупинено або відкладено до вирішення таких спорів.
Що це означає для батьків та дітей
Практичний наслідок рішення: батько або мати, з яким фактично проживає дитина, має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів навіть за умови паралельного провадження щодо визначення місця проживання дитини — суд не вправі відмовити лише з цієї підстави.
Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються або за домовленістю між батьками, або за рішенням суду. Конвенція ООН про права дитини (ст. 3) зобов'язує держави забезпечувати першочергове врахування найкращих інтересів дитини в усіх діях щодо неї — у тому числі судових.
Докладніше про порядок стягнення аліментів та права дитини читайте у розділі «Сімейне право».
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Правова база
- Ст. 181 Сімейного кодексу України — способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину.
- Ст. 3 Конвенції ООН про права дитини — принцип найкращих інтересів дитини як пріоритет у всіх діях щодо неї.
- Ст. 9 Сімейного кодексу України — регулювання сімейних відносин за домовленістю сторін у межах, що не суперечать вимогам Кодексу та законів України.