Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд скасував донарахування товариству понад 90 млн грн податків, які контролюючий орган нарахував виключно на підставі інформації, знайденої в інтернеті щодо нібито «неактивного» статусу контрагента-нерезидента. Суд визнав такий підхід недопустимим і таким, що суперечить вимогам доказування у податкових спорах.
Позиція ВС є принциповою: неофіційні відомості з відкритих інтернет-джерел не є допустимими доказами нереальності господарських операцій у розумінні Податкового кодексу України.
Які правила доказування застосував суд
Верховний Суд підтвердив усталений підхід: якщо платник податків надав належно оформлені первинні документи та підтвердив проведення розрахунків у безготівковій формі через банківські установи, тягар доведення нереальності операцій покладається на контролюючий орган.
Податкова інспекція зобов'язана підтверджувати фіктивність операцій виключно допустимими доказами — актами перевірок, офіційними відповідями компетентних органів іноземної держави, матеріалами кримінальних проваджень тощо. Посилання на інтернет-сторінки, неофіційні бази даних або публікації у мережі не відповідають стандарту допустимості доказів.
Відповідно до ст. 201.14 Податкового кодексу України платники зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг — і саме наявність такого обліку разом із первинними документами є підставою для підтвердження реальності операцій.
Було / Стало
| Аспект | До рішення ВС (позиція ДПС) | Після рішення ВС |
|---|---|---|
| Підстава для донарахування | Інтернет-дані про «неактивний» статус нерезидента | Недопустима підстава |
| Тягар доведення | Фактично покладався на платника | Покладається на контролюючий орган |
| Допустимі докази нереальності | Будь-які відомості, у т. ч. з мережі | Лише офіційні, процесуально допустимі докази |
| Сума донарахування | 90 млн грн | Скасована ВС |
Практичні наслідки для платників податків
Рішення Верховного Суду формує чіткий прецедент: платник податків, який має в наявності первинну документацію та банківські виписки на підтвердження розрахунків із нерезидентом, перебуває у захищеній правовій позиції. Контролюючий орган не може обмежитися посиланням на інтернет-джерела — він зобов'язаний зібрати й надати суду офіційні докази.
Для компаній, що працюють із іноземними контрагентами, це рішення підкреслює важливість належного документування кожної господарської операції відповідно до вимог первинного обліку. Детальніше про вимоги до первинних документів — у розділі Податкове право порталу AGENTIS.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією. З конкретних питань оподаткування рекомендуємо звертатися до кваліфікованого юриста або податкового консультанта.
Правова база
- Податковий кодекс України, ст. 201.14 — обов'язок ведення окремого обліку операцій з постачання та придбання товарів/послуг
- Податковий кодекс України, ст. 44 — вимоги до підтвердження даних податкового обліку первинними документами
- Принцип допустимості доказів у адміністративному судочинстві (КАС України)