Верховний Суд: примирення не звільняє від відповідальності за домашнє насильство

Верховний Суд України уточнив правову позицію: примирення потерпілої особи з кривдником не є безумовною підставою для звільнення від кримінальної відповідальності за домашнє насильство, якщо характер правопорушення виключає таку можливість.

1 травня 2026 р.Кримінальне право2 хв читанняПершоджерело
Правова базаст. 126-1 КК Українист. 46 КК Українич. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»ст. 284 КПК України

Чи стосується ця зміна саме вас?

Швидка AI-перевірка за 2 хвилини, без реєстрації.

Перевірити на собі

Що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд розглянув кримінальне провадження про домашнє насильство та сформулював обов'язкову правову позицію: факт примирення між потерпілою особою та обвинуваченим не є автоматичною підставою для закриття провадження або звільнення від кримінальної відповідальності.

Суд перевірив законність рішень судів попередніх інстанцій у частині оцінки характеру кримінального правопорушення та правомірності застосування інституту примирення. За результатами розгляду підтверджено, що суди зобов'язані встановлювати не лише факт примирення, а й правову природу інкримінованого діяння — зокрема, чи допускає відповідна норма КК України звільнення від відповідальності у зв'язку з примиренням.

Коли примирення не діє як підстава для звільнення

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим передбачено ст. 46 Кримінального кодексу України. Однак ця норма застосовується лише щодо злочинів невеликої тяжкості та необережних злочинів середньої тяжкості — за умови, що особа вперше вчинила таке правопорушення, відшкодувала збитки або усунула заподіяну шкоду.

Домашнє насильство кваліфікується за ст. 126-1 КК України. Залежно від конкретних обставин справи — систематичності, способу вчинення, наслідків — діяння може виходити за межі категорії злочинів, щодо яких ст. 46 КК є застосовною. Саме тому суди попередніх інстанцій зобов'язані були ретельно оцінити тяжкість правопорушення перед тим, як враховувати факт примирення.

Верховний Суд наголосив: воля потерпілої особи є важливим процесуальним чинником, проте не може підміняти правову оцінку діяння та публічний інтерес у протидії насильству в сім'ї.

Практичне значення рішення

Правова позиція Верховного Суду є обов'язковою для врахування судами при розгляді аналогічних справ відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Це означає, що:

  • суди не можуть закривати провадження про домашнє насильство лише на підставі заяви потерпілої особи про примирення без перевірки відповідності справи умовам ст. 46 КК;
  • органи досудового розслідування та прокуратура зобов'язані враховувати цю позицію при складанні обвинувальних актів і підтримці обвинувачення;
  • захисники обвинувачених не можуть посилатися на примирення як на безумовну підставу для закриття провадження у справах про систематичне домашнє насильство.

Правова база

  • Ст. 126-1 КК України — кримінальна відповідальність за домашнє насильство
  • Ст. 46 КК України — звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим
  • Ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» — обов'язковість правових позицій Верховного Суду
  • Ст. 284 КПК України — підстави для закриття кримінального провадження

Експертна оцінка

AGENTIS Expert Opinion

RAG-контекст у цій справі містить норми переважно цивільно-правового характеру, які не регулюють безпосередньо інститут примирення у кримінальних провадженнях про домашнє насильство. Утім, принцип, сформульований у наведених правових позиціях щодо шахрайства (ст. 190 КК), є методологічно суголосним з підходом Верховного Суду у справі про домашнє насильство: формальне виконання певної процесуальної дії — чи то укладення правочину, чи то підписання заяви про примирення — не змінює правової природи діяння та не усуває склад кримінального правопорушення автоматично. Верховний Суд послідовно застосовує підхід, за яким суди зобов'язані оцінювати фактичні обставини та правову кваліфікацію діяння незалежно від волевиявлення сторін, якщо публічний інтерес або тяжкість правопорушення виключають застосування диспозитивних механізмів. Стосовно ст. 46 КК України: її застосування до ст. 126-1 КК можливе лише за суворого дотримання умов — перше вчинення, відшкодування шкоди, відповідна категорія тяжкості. Практичний наслідок позиції Верховного Суду — підвищення стандарту обґрунтування для судів, які розглядають клопотання про закриття провадження у справах про домашнє насильство у зв'язку з примиренням.

Джерела

1 авторитетне джерело · 1 всього

Персональний AI-аналіз

Отримайте персональний аналіз вашої справи

AI проаналізує вашу ситуацію за 420+ чинними законами України: покроковий план дій, ризики, необхідні документи, дедлайни.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для аналізу конкретної ситуації скористайтесь AI-аналізом.